Осикам вітер кучері розчеше, Підніме на алеях айстри пізні… Великим грішником себе вважати легше, Аніж зізнатися в мілкому егоїзмі!
про життя
4693 posts
Не обертайтеся, якщо вас хтось кляне, Прокльони власникам, мов кулі, повертаються, Якщо ви праведні, вас лихо обмине, Є лиш один прокльон, який збувається!.. Прокльон неправедно осуджених людей, Безсуперечно, суддям не минеться!.. Прокляття матері в розпуці на дітей, Що вирвалось з пораненого серця!
Замружив вечір очі голубі, Кривавий місяць вирина за гаєм… Ми часто рідних розумієм лиш тоді, Коли, на жаль, вже тільки поминаєм!
Чому в Європі бути геєм — Це прояв вищої свободи? Чому і ми, як вівці, блеєм Під флейту бісової моди? Горять узлісся горицвітом… Тому що, друзі, дуже схоже — Антихрист буде содомітом, І світ йому готує ложе!
Авторська пісня Місяць сховався в колоссях пшениці, В храмі хвилюється вогник свічі, В небі схрестилися дві блискавиці, Наче в смертельнім бою два мечі!.. – Як нам спастися, що ж воно буде? – Мліє в послушниці личко бліде, – Ой, не питай мене, дитятко любе, – Це за Кипляче битва іде! […]
Коли стискає серце від журби, І втрата ки́дає на все сумний відтінок, Несіть у храми білії хліби, Оливне масло – рідним за спочинок. Стікає віск на «золоті» столи, І кожна свічка до небес голосить… Якби ми тільки зрозуміть могли, Яку це благодать душі приносить!
Авторська пісня Згоріли листом всі мої поеми, Зірками в темряву попадали пісні, І привид голубої хризантеми Тобі являється в вечірньому вікні… Тієї квітки, що, мов діадему, Я у твоє волосся заплітав, — Кохання першого тріпочучу емблему, Тепер це таємничий привид став! Тепер — це мій фантом, це серед ночі Далеке […]
*Без тебе” Без тебе більш не можу я А ти десь там тихенько ридаєш в подушку А тут навколо лиш люта війна Зібрались хлоп’ята зіграти в війнушку Усіх вже дістала ця люта війна Умита земля не раз кров’ю Ти дома кохана сумуєш одна Та тут я живу лиш твоєю […]
Ти плачеш над тілом, людино, Яке покидає душа,.. Щебечуть гаї солов’їно, Та серце воно не втіша! Навіщо так дорого платиш, Рятуючи тлінную плоть, Чому над душею не плачеш, Яку покидає Господь?
Авторська пісня Все життя, наче збіг несумісних речей, Ти у мене, як сніг у куточках очей. Ми закуті повік в золотих ланцюгах, Ти у мене, як сік на затерплих вустах. Ти єдина така, ти одна на весь світ, І поява твоя, мов комети політ, Відголосся твоє ожива в […]
Він родом десь із наших сіл, Він був охочий воювать!.. Його взяв снайпер на приціл, Як сповнилося двадцять п`ять. Та лиш подряпало чоло, Листочок вільхи задрижав!.. Це було мамине крило – Так, згадуючи, він вважав!
П’янкі вуста війни, та не дівочі — Не вміють падші ангели ридати! Хто заглядав в скляні солдатські очі, Ніколи вже не буде воювати! Бо прóкляті всі війни матерями, Нікого ця війна не ощасливить! Сумує сонце в си́няві над нами І голову важку на захід хилить… Лунають грози, мов гармати, з […]
Найважче, що в нас є — це наша пам‘ять, Щасливі ті, хто кривди забувають!.. Є люди, які ніби тебе гладять, Але насправді брудні руки витирають!
Чому бояться люди буть собою? Чому себе за інших видають? Пронизані диявольською грою, Ляльками безседечними стають! Цвіте веселка над селом барвисто, У шибку вечір горнеться дитям… Когось імітувать — це самовбивство! Навіщо в світі жить чужим життям? Палка́ зоря вечірня, та не довга, Туман хати ховає під покров… У власнім […]
Мов плачем, стелиться туман імлистий,.. Є гріх, який не має забуття! В утробу жінки поселяється нечистий Замість невинно убієнного дитя!
Ріка туманом дише, Невпинно час пливе… Бог любить тебе більше, Ніж любиш ти себе! Сліпа душа блукає, Мов привид, у пітьмі — Але Бог ліпше знає, Що кóрисно, що ні! Коріться Божій волі, І злобні і незлі, І неможливе стане Можливим на землі. Таємне — зрозумілим І […]
Хотів би з вами, друзі, поділитись На тему надзвичайно наболілу: Не треба мати віру, щоб молитись – Молитись треба, щоб отримать віру!
Пливе рікою лебідь одинокий, Над ним зоря привітная сіяє… Душа смиренного великий має спокій, А гордая – сама себе терзає!