…В садах изобилье, и в бархатном море по-летнему волны с ветрами играют, но осень пришла и появятся вскоре заботы иные, уже ожидают дискуссии, споры, проблемы, решенья, успехи, прорывы, борьба, неудачи, мирской суеты бесконечной ветвленья, грядущие планы, мечтанья, задачи… …И вот уже листья в саду пожелтели, осенние ветры листву обрывают, последние […]
про життя
4693 posts
Моя ілюзіє, моя далека пані! Дим над дахами мені очі виїв, Зло перейшло усі можливі грані, І не впізнала б ти блакитний Київ. Руді каштани, безнадійні схили, Трамвай – скрипаль забув свій полонез, І відчуття, що нас усіх убили, Так ніби образ чудотворний щез! І Захід щурить свої очі хижі, […]
Я вновь на распутье, меж двух направлений, двояки превратной судьбы пируэты… В чём суть непонятных моих раздвоений, какие нужны мне сегодня ответы? В плену у вопросов я сложных, извечных: Что ближе мне — тьма иль сияние света? В чём смысл расслоений моих бесконечных, дилемма хоть как-то решаема эта? И стоит […]
Меж прошлым и будущим грани размыты, и нам непонятно бывает порою, действительно ль прошлого вехи забыты иль здесь они, всплыв ипостасью иною… Всё будет, как прежде, и лица всё те же, ведь новое — то, что уже позабылось и кажется новым всё реже и реже, пока не исчезнет… Так что […]
Дымкой затянуло зимнюю дорогу, призрачно начало, нет и окончанья… С жизнью одинокой свыкнусь понемногу, здесь мои заботы, мысли и желанья… Не любить мне осень в золотом убранстве, не дышать цветами и дорожной пылью, больше не носиться птицею в пространстве, не ходить за сказкой, следовать за былью… В час, когда нахлынут […]
Тепер я буду вести себе як стерво Як остання жінка на цій землі Невимушено, в стані <мертво> Полишу на спомин звичні звички свої Я не любитиму тих, хто не любить Навіть тих, хто кохає, до біса зішлю Мені набридло писати про губи Про твої, які в кожен вірш тулю Я […]
Поезія природи таємнича… Завчасні не потрібні їй чернетки. Бог накладає риси на обличчя По тій красі, яку плекали предки. Спадковості закони не зламать, Хоч це питання кожного бентежить, Але яка ти будеш в сорок п’ять — Це, безумовно, вже від нас залежить!
Мете на двОрі сніжна хуртовина… Хоч ти багач, хоч обездолений бідняк, Ніхто так щиро не обійме, як дитина, З такою ніжною любов’ю – просто так!
Сімейний добробут у вірі плекати потрібно, До Божого слова увагу дитини схилИть, Дитя — це не посуд, заповнить який необхідно, Дитя — це вогонь, який треба батькам запалИть!
Авторська пісня Зірки ховають соромливо свої очі, Чи він забув тебе, чи бачити не хоче, Та серце слухає, не рипнуть в сінях двері, А, може, кинутися птицею зі скелі?! І ти запалиш свічку лагідно рукою, І образ плаче чудодійний над тобою, Пречисте світло на лице прекрасне лине, І ти це […]
Авторська пісня Ой, ходила ж я до баби Шури, Щоб писали мій портрет з натури, Щоб за моє face конкурували Українські глянцеві журнали. Щоб багаті і круті любили, До Парижу, в Турцію возили, Щоб за мене в мерсах гризли пальці Наші найнародніші обранці!.. Баба Шура яйцями катала, За ліве плече […]
Авторська пісня Зацілує очі, наче квіти, Теплий сніг, І впадуть дівочії коси На поріг… Я не зичу вам Ні слави, ні чудес, Я вручаю вам Цей постригальний хрест! Защебече дзвін, Неначе птиця, Полюбила вас Афонськая Цариця. Зацілує очі, наче квіти, Теплий сніг…
Авторська пісня Цвіте вербена вдалечі напівнезрима, Голосить вітер, наче безпритульний… Коли у тебе квітка є любима, До інших квітів ти стаєш нечуйний! Коли у тебе квітка є Любима, Єдиная, за чим, либонь, заплачеш! Коли у тебе квітка є Любима, То іншої краси ти вже не бачиш!..
На серце, мов на квітку милу, Потрібно з ніжністю дивитись… Не можна прикладати силу – Воно само має розкритись!
Я мріяв про новий велосипед, І от мені велосипед купили, Тепер мені вже хочеться мопед – На мене діють якісь дивні сили, Які не в змозі я без Бога погасить, Але як тільки помолюсь – стає вже легше! Як важко нам без Бога в світі жить – Я зрозумів це, […]
Авторська пісня Ми собі лежимо під ромашками, Найщасливіші із бійців, Я з Дніпра, командир наш з-під Жашкова, А механік-водій з Чернівців. І не снилось нам, не гадали ми, І не чули, бодай навіть дзвін, Що домова є між генералами Ворогуючих різних сторін! Поле в липні гуде, наче пасіка, Галасують пташки […]
Качелі в парку вітерець гойда, Висять над містом хмари, як гардини… Нічого справжнього на світі вже нема, За винятком лиш посмішки дитини! Всі прагнуть безтурботного життя: Прогулянки, вечірки, фестивалі, Грішми вимірюються “щирі” почуття І оплески рясні в сесійній залі! Лунає музика з підвального бістрО, Ніхто і не почує твого крику, […]
А за вікном лунае все тонкіше Зграй журавлиних безвідрадний гук… Яке ще щастя може бути більше, Ніж відчувати ніжний дотик твоїх рук!