Бузок цвіте у рідному селі, Так ніжно заглядаючи до хати, – І спогади про радощі й жалі Не можу вже від себе відігнати. Щось кличе мене знову усадок, Де сливи синьобокі дозрівали, Де знала кожне дерево й куток, Й жоржини пишногруді зацвітали. Були вони, здавалось, до небес: Бузкові, […]
Природа
2557 posts
Україна наче мати огортає все собою. Не забуде хліба дати, і умити всіх росою. Україна ніби пісня, що полине навіть в небо. Вона так чарівно грає, що чарує світ до себе. Вона лине над лісами, над лугами, над рікою. Вона грає голосами, я і ти, і ми з тобою. Вона […]
Із весною знову розлилися води, Затопили луки, вийшли з берегів… Верболозу пісню чути вряди-годи, В унісон несеться з співами птахів… Попід очеретом танець хороводом Радісно виводить табунець качок. Тут їхня малеча світ побачить згодом Їх домівка рідна – затишний ставок. У веснянім колі, в темно-синіх хвилях Лебедина пара – радість […]
Біле обличчя. Очі – блакить. Зима-чарівниця у північ не спить. Кроки лишає на полотні. Тихо співає колючі пісні. Срібне намисто.Вишня-уста. Йде норовисто косу розпліта, горда дівиця поміж людьми… Холодом сниться привид зими. Альона Ус
Гарна кімната. Просторе віконце. Квітка маленька милується сонцем. вдивляється пильно у світ білий Божий, Що діється в день весняний, погожий. Кімнатна рослинка нічого не знає, Усе їй цікаво, добра виглядає. У небі блакитнім хмаринки пухнасті, веселка привітна кольором щастя. Сонячні зайчики у краплинках роси весело скачуть, не бояться грози. СмішАть, […]
З’явилася на небі темна хмара І вітер знявся сильний та рвучкий. Зчинили із пилюки й бруду галас, І дощ пішов —– землі ж не промочив . А інколи з маленької хмарини Проллється злива, наче із відра. Пере завзято всі полотна днини , Сріблить всю зелень крапелька-вода. Не думайте, що злива […]
дається , недавно бруньки наливались, Зелені листочки були. У дзеркалі-річці верба милувалась На пишнії віти свої. Роса світанкова — каміння коштовне, Виблискує сяйвом кришталь . Тумани імлисті — то вбрання шовкове, Біла небесна вуаль. Тендітна, вродлива верба розцвітає, Заздрять тополі здаля. І вітер проміння їй в коси вплітає, Несуть аромати […]
У ввечері біжи на луки, Щоб погуляти у тумані, Там між трави почуєш звуки, Які малюють нові грані. Імла покрила все навколо, Не на землі вже – десь у хмарах, Лише цвіркун виводить соло, Як на весні його кохала Циганка -муха чорнокоса. Із ним фламенко танцювала, Вогонь топтала, сильна […]
Краса природи надихає Тут спокій і повітря чисте Пустої метушні не має І ми покинули вже місто. Колише вітер трави й листя, Хмарки пливуть собі поволі, Лоскоче берег хвиля чиста, На сонці ніжимося голі Літній день тепло дарує І виблискує на сонці Лист зелений як смарагди, Милі квіти у долонці […]
Лунає дзвін, лунає ще раз, І в серці звук він відбива, Навколо цвіт, навколо гомін Вкриває вулиці й поля. Лунає дзвін, далеко йде, Аж хмари повставали в мить, І в голові одне гуде - Це мій край, хай дух бринить... Нехай дзвін очі відкрива, Бо в серці пісня завелася: Це […]
Рідна ненька моя, Ти свободи шукала, І кожна дитина твоя, До мрії скрізь сльози вела. І настала вона, Настала година ясна́я, Коли вільні небо й поля, Коли сонце теплом розсвіта́є. Ти встала з колін, Ти усіх об'єднала, І в серці й в душі, Слід про себе назавжди зостала.
Весняний вечір заглядає в вікна, Немов бажає зупинити мить В якій душа є щира і відкрита, Де серця стукіт з вітром гомонить. Весняний вечір розвіває штори, У шипці знов завмерла тишина. Улюблені читаємо ми твори, Які теплом наповнені до дна. Весняний вечір із букетом квітів, Із ніччю на побачення спішить. […]
Себя в воде купают вербы, чётких теней нарисован блик, небес меж ними отражение, голубовато-серый лик. Рогоз колышется столь мерно, как будто маятника миг, но держат стебельки коренья, в воде упрятав корня вид. Шумели кроны на деревьях и гром далёкий прозвучал, и наползает серой тенью грозы, что близится, оскал. На горизонт […]
Лісові дороги заберуть тривоги і ведуть світами попід деревами. Трусять дрібним листом крапельки-намиста, синьо-жовті Іван-да-Мар`я, ранок зустрічають. А попід травою метелик з тобою, впаде жовте листя, як осені вісті. Червона горобина засвітиться чинно цегловою красою, фігурою листяною. Біленькі квіточки, як маленькі точки, небо триколірне хмарами застрімить. Ліс стоїть стіною, світиться […]
Даруют небеса прохладу, полно зеркалье тишины, рябило озеро чудное, а небеса ветров полны. Исчезло ветра дуновение и проявилось как кино зеркалья чёткое виденье, волною туч соблюдено. Ветра исчезли, лёгкой тенью рябит фигурами листов и утка возится самозабвенно, но у других лишь берегов. А шум ветвей не отступает, не замирает ни […]
Бракує слів, щоб описати: потужні хмари почали літати понад будинками і дощ нести, ніби великі сірі перини. Сонце вікно іще знайшло, проміння скраю пролягло і сині змішувало кольори, вони яскраво зацвіли. Цвіли і простягались над домами потужними сталевими хмарами, тополь вершечки майорять, наче зелені стяги в ряд. Неба синь глибока […]
Тринадцяте – п’ятниця, красен білий світ, половина літечка шле усім привіт. У ліску зеленіє густая трава, а ще павучок сіточку сплітав. Доріжка після дощику веде у дальній ліс, до неба ростить сосенки, неначе у політ. Була там трохи нижчою листяна полоса, роз’єднує доріженька, та тут і там краса. Грибів і […]
Фіолетового кольору строї світ одягнув і пролягли, де синє небо – рожева смуга, а поруч – фіолетова хмара. Густі хмари заполонили, блакитне віконце лишили, рожеві смуги малювались і контури дерев відмічались. На фоні темному кущів вгорі темніли церкви куполи, малюнки бовваніли низько, що до землі так близько. Благословить небо дощі […]