Ви узяли дитячу ніжну руку, В світ знань прекрасний лагідно ввели, Відкрили першу нам шкільну науку І наче мати лагідна були. Та час летів: пройшло чотири роки, Нас в світ широкий доля повела. Запам’ятавши всі ваші уроки, З-під лагідного теплого крила Ми випурхнули, наче пташенята, Яким прийшов літати вчитись час, […]

Мне говорят, что длинные стихи пишу И ставят «малых» и «великих» в пример. Не скрою, этим я грешу, Мне моя муза так писать велит их. Что Краткость у Таланта за сестру, Как прописную истину я знаю, Но не слукавлю вновь и не совру, Когда скажу, что мысли выражаю В зависимости […]

Трава позбулась росяних прикрас І квіти ніжні підняли голівки, Всі дивляться з захопленням в цей час Вони танок Веселої Корівки. Вона танцює танго, польку, вальс І ча-ча-ча копитцем відбиває. «Всі танці ці сьогодні лиш для вас» – До глядачів привітно промовляє. Натхненно й щиро трави плещуть їй За кожний подарований […]

З чогО готується кутя? Із меду та пшениці, Молитв смиренних, каяття, Спасителя десниці, Що освятила в вечір цей Всі страви, як причастя Для щирих праведних людей, Які чекають щастя. З родзинок, маку а іще Із меду та горіхів, З добра, що зло розіб`є  вщент, Із різдвянОї втіхи. З проміння першої зорі, […]

Не бросаюсь в глаза никому никогда И бросаться не собираюсь. Если в дом постучится лихая беда, С ней я справлюсь сама, постараюсь. За стихи у «высоких» не стану просить – Их вердикт ничего не изменит. Я пишу, как дышу, тку поэзии нить Лишь для тех, кто поймет и оценит.

Змовк голос міста, впала з неба зірка… Пекучий біль…такого не було… Дід-Кам`янець кремезний плаче гірко – Пішов у вічність Тихонов Павло. Він був найкращим, нашим Левітаном, Вінки сонетів місту дарував І по радіохвилях капітаном До болю рідний тембр мандрував. Наш дикторе, наш друже і людино, Про тебе спомин смерті не […]

У Близнюках біленька хата, Кімнати затишні у ній, В одній із них світлина тата, Який загинув на війні. Від втоми стулює повіки Вдова приречено-сумна: Забрала в неї чоловіка Своя-чужа дурна війна. З дитинства мріяв він про небо. Здійснилась мрія – він літав. Як виникла така потреба, На захист України став. […]

Тебе немає, та звучать пісні, Немов з країв далеких телеграми, Ми живемО, неначе уві сні, Де ти, наш рідний Своєрідний з нами. І тиша лиш пробуджує від сну: На жаль, тебе нема, ти нас покинув. Нам не забути днину ту страшну, Коли від рук чужинських ти загинув. Зустрів своє кохання […]

Поэты Питера, как это необычно: Мы с вами в жизни вовсе не знакомы, Но слушать ваши строчки так привычно, Что кажется, вдруг Питер стал мне домом. Лишь Интернет меня сближает с вами (Как хорошо, что есть он в жизни ныне). И я играю часто со словами – Пишу стихи в […]

До зустрічі! Бувай, «Поділля Open” – Яскравий поетичний фестиваль. Ти нам букет із вражень і захоплень Приніс, та час прощатися, на жаль. Два дні ці пролетіли, мов хвилина, Що сповнена душевного тепла І мабуть, кожна в Кам`янці людина Свою струну поезії знайшла. І не дарма приходиш ти з весною, Поезія […]

Буває, дружба, що зі школи З тобою поряд все життя. Вона міцна, тому ніколи Не йде безслідно в небуття. Ні відстані, ні перепони, Вир змін життєвих і подій, Ні всіх умовностей кордони Ніколи не завадять їй. Про нашу дружбу так сказати Я можу. Ти, Оксано, теж. З шкільної лави розпочата, […]

Весна тепла, барвиста багата Одягла з ніжних квітів вінець Й привела День Народження – свято У мій рідний старий Кам`янѐць. З ранку повниться місто пісня̀ми, Лю̀дським гомоном, сміхом дітей, Ра̀зом з «ді̀тьми» свої̀ми й гостя̀ми В щирій радості свята цвіте. Тут і ярмарки гарні, барвисті, Де вирує майстрів колорит. Тут […]

Себе на дивній думці цій я знов Ловлю й не знаю, як її прийняти: Історії й розмови про любов Мене почАли злегка дратувати. Почую про кохання я і вмить ЗащЕмить серце й стук його луною. Хтось стрів в житті любові світлу мить, Але чому це сталось не зі мною. Чому […]

Никто не описал жизнь так, как Ника. Во многих даже малой части нет Души, того пронзительного крика, Что жил в её стихах. А в чём секрет? Иль из-за странных мыслей спать нет мочи, Иль боль сжимает горло, как клешня, Но приходили к девочке той строчки Всё чаще ночью, реже – […]

На плёнке чувствительной след остаётся От вспышки мгновенной и яркой. Фотограф – волшебник – Ему удается сберечь без единой помарки Лишь миг, что ничтожно для вечности мал, Короткое жизни мгновенье. В окно объектива секунду поймав, Её сделать чудо – твореньем. Пейзажи прекрасные, лица людей Родных и совсем незнакомых, Улыбки счастливые […]