Не кричи: ‘Крадуть юність! Грабують!’ Не кричи, бо й мовчання почують. Не проси: ‘Поверни мені мрію. Я без мрії про тебе зомлію. Я без мрії про тебе загину. Тільки я тебе люблю, єдиний’. Не розказуй про нічку безсонну. Це для нього без значення слово. Розірвись не сльозами, а сміхом. Твої […]
Daily Archives: 06.04.2020
66 posts
Мамусь, а купи цукерочку хочу таке велику, полуничну. Мамусь, я для тебе дістану зірочку і всю ніч подарую місячну. Мамо, а приготуй щось смачне до мене друзі прийдуть. Мамо, поглянь на небо нічне, зараз до твоїх ніг зорі впадуть. Ма, сьогодні не чекай я буду пізно, а можливо і не […]
Я не там, де маю бути І роблю я те, що зовсім мене не цікавить. Я не хочу просто так життя відбути, Бо хтось постійно на горло давить. Можливо, все життя неправильний вибір? Не ті міста, не ті книги, не ті люди Життя – концтабір. Моє життя на три етюди. […]
Жінка має бути ніжна. Чоловік має бути успішний. Жінка має бути уважна . Чоловік має бути безстрашний. Жінко, коли до тебе говорять – мовчи! Підкоряйся швидко. Зі мною лиш шепочи Щось не так, лебідко? Чоловік має мати хорошу роботу, Характер сильний І ходити на побачення кожну суботу, А на додачу […]
Ну хіба не в дрібницях щастя, Непомітних і зовсім малих – Подивитися на зап’ястя, І немає порізів на них? Коли є ради кого жити, Є бажання здійснити ще крок, На невдачі свої забити І прийняти життєвий урок. Просто взяти тебе за руку, Зажбурнути далеко весь гнів, Та не видавши ані […]
Одноманітний біг епох Спинитись ні на мить не хоче І ти , із розпачем удвох На дійство це потупив очі Життів несхожих променади Десь починаються , десь рвуться А в тих життях , одвічні вади І щирі мрії самогубців Так коротати вік набридло У сумнівах , липкій тривозі !? Як […]
. . МАНДРУЄ КВІТЕНЬ ПО ЗЕМЛІ . .Яка навколо благодать ГОСПОДНЯ! . .Яскраве сонце світить угорі, . .І день такий чудовий, світлий, мирний, . .І […]
Жінка – Богом створена пісня Ти – Жінка, Богом створена пісня, Ти – Жінка, перлина з небесних глибин. Твоєю любов’ю квітчаються діти, Осяяні миром у шлюбі святім! В тобі стільки прикрас, стільки світла-любові!.. І тільки відкрий своє серце життю! Впізнавай, наставляй, утішай, зігрівай… Твоє серце квітуче – призначене роду. Освячуй, […]
Як швидко липнем до щастя? Як швидко липнем до щастя, До благ, насолод, подарунків? Шукаємо втіхи… чи вдасться Побачити Руку в стосунках? …за все всім потрібна подяка, А по-перше Всевишньому Богу! Якщо ти віддав серця-радість, Він знову пришле допомогу. А коли ж щастя-радість – в гордині І погони собі зодягаєм […]
Ну вот и все, пришла пора прощаться, Я покидаю свой уютный дом. Устал я вечно по земле скитаться, Где мой скафандр? Пора на космодром. Имеет зрелость право на безумство, В полет к звезде пока еще не стар. Вы скажите, что это безрассудство, Но разве безрассуден был Икар? Так […]
Ще треті півні не співали, на битву вийшли козаки, джерельною водою вмились, оділи білі сорочки. На сході заграва жевріє, вогні на заході горять, холодний вітер з поля віє, знамена сині тріпотять. Роса накрила все довкола рясними чистими слізьми; Тепер буде кривава битва: не знають жалю козаки. Всі, як один, хоробрі, […]
Нелюблячий коханий всю правду приховав. Хто зараз не кохає, ніколи не кохав. Хто зараз не втікає, ніколи не втече. Тебе від невзаємності вже серденько пече. Ти шукала в брехні філософські слова. Варто знищити те, чого нема. Адже від правди не втекти все одно. Він для тебе єдиний, ти для нього […]
У мене все чудово, справді, за винятком одного: Я покохала охоронця, не знала, що чужого. Образа й гнів – це почуття, які слід приховати. Про них впродовж всього життя старатимусь мовчати. Ні слова я не вимовлю з коханим на прощання. Слова в такому випадку загострюють мовчання, Що палко так обожнює […]
Мама вже вдома, сумує дочка. Рожевою щокою сльоза потекла. – Чому ти плачеш? – мама спитала. Дочка у відповідь щось набрехала. Не хоче зізнатись дитина її, Що хлопця кохала, а він її – ні, Що хлопця любила, а він не любив, До себе додому іншу водив. Той хлопець для двох […]
Я вижену з свідомості ненависну тривогу, Прислухавшись до серця, знайду близьку дорогу. А крила часом зраджують – безпечніше йти пішки, Розійшлися нарізно наші дві доріжки. Розійшлися нарізно наші дві дороги. Ще відчутні наслідки недавньої тривоги. Хто має трохи досвіду – може запевняти, Що не можна хлопчикам долю довіряти. Вірте у […]
Почувши сумну розповідь, пораду мама дала, Щоб мила її донечка сльозу не проливала: «Завжди керуйся розумом, що обіцяє знов, Ти будеш геніальною, як знищиш цю любов. А серце стане радісне, не плакатиме тихо. Зруйнуй своє кохання, яке принесло лихо. Убий без зойку совісті прокляте почуття, Яке тебе виснажує, катуючи щодня. […]
А біль твій меж чітких не має, Всі простори думок займає, Що червоніють у вині, Яке ти п’єш на самоті, Аби розвіять гнів і тугу, Які примножують напругу. В ній злом палає гнів кохання, Яке пророчить катування. Придумай світ без слів «кохати». Там не потрібно проклинати. Придумай світ, де всіх […]
У моїй душі є місто, Почуттям назвала. Довіряла я знайомій, а тебе кохала. Але нічка, ніби ковдра, місто все накрила. І дала вона вам щастя, а мене убила. І дала вона вам радість, місто я прокляла. Довіряла я знайомій, а тебе кохала. -Та хіба містечко винне?! – хтось мене осудить. […]