. . ЛІТО, ЛІТЕЧКО КРАСНЕЄ ПРИЙШЛО… . .Літо, Літечко красне завітало, . .Червень веселковий знов прийшов, . .Сонце яснеє ще раніше встало, – . .Літній місяць квіти всі знайшов. . .Ось троянда розквітла тут рожева, . .Аж під стріху ніжно заплелась, . .Лілія он оранжева […]
Daily Archives: 10.06.2020
11 posts
Вона одна така…була Смілива і тендітна. У молоді роки свої, Прийняла рішення, Й відверто заявила: «Служитиму Вкраїні на віки! Не хочу, як усі дівчата, Лиш про кохання думать день і ніч. Я хочу бути поруч там, Де лине постріл, У бік, моєї рідної землі! Я буду медсестрою, волонтеркою, солдатом, Підтримати […]
Важко нам когось зробить щасливим? Пару слів душевних для тепла, Головне, щоб не були фальшиві, Щоб були чистіші джерела. Погляд ніжний, сповнений любові, Від якого перехопить дух. Щоб слова були в новій обнові, Це для її серця буде ключ. Не кидайте слів своїх на вітер- Вітер їх у безвість понесе. […]
Легко дихати від безпам’яті, І писати, писати в стіл, Сторінки, що із серця вирвані Та складати в шухляди пусті. І не варто читати, насамперед, Бо воно не роз’яснить те, Чому не впізнали автора Раніше, а тільки тепер.
Як добре влітку в лісі, Почути спів пташок, Відчуть з землею близькість, Піймать до рук пушок. Вдихнуть на повні груди, Всі пахощі лісні. І миттю опинитись, Думками увісні. Де знову, як в дитинстві, Ти мов мале дитя. Босоніж по травичці, Біжиш в далеку даль. І пахощі знайомі, Ти взмозі враз […]
Я завжди між, Я ні тут, ані там, Не знайти мені місця Ніде серед звуків і слів. Я ні колір , ні смак, Ні протест, ані крик, Тільки згоди немає Ніде серед стукоту серця. Тільки сіль у очах Ніби досі жива Між десь і тепер Вихід поруч. Не зможу там, […]
По душе мне асфальт и бетонные свечи Урбанизм мне не давит на плечи. Шум дорог, блеск огней и большие витрины, Улиц прочные паутины. Запах дыма и специй, спешащие люди, Здесь успех не разложен на блюде. Где восход? Где закат? Знаний нет – не печально Горизонт видел раз я, Случайно.
Для думки немає кордонів, Летить вона стрімко й летить, Долає усі перепони, Хоч кажуть – нема в неї крил. Зринаю я подумки в небо, В безмежний несусь океан І на коні скачу степом Туди, аж де сонце сіда. До тебе я нею полину, Як плаче-ридає душа, Тоді затиха, мов дитина, […]
