Солодке літо. Ніжне літо. Медове, тепле, дощове… Яскраве. Вдягнене у квіти. Легке. Нестримне. І живе. Бузкове літо. Волошкове. Бджолиних сповнене пісень. І запах вітру – світанковий… Новий запалюється день. Безмежне, тихе, загадкове І пурпурово-золоте. А небо – ніжно-бірюзове. І липа буйно так цвіте. Коханням сповнене. І цвітом. Я силует твій […]
Monthly Archives: Вересень 2020
Це літо дійсно незбагненне – Тепло і радість. І любов. Все змінюється так шалено, Та згадую тебе я знов. Багаття запах. Терпкий. Гіркий. Солодко-м’ятний запах трав. З нічного неба впала зірка… Хочу, щоб ти мене згадав. А голос твій… Такий чарівний! І найпохмурішого дня Або вночі, як місяць срібний – […]
Літній ранок. Запах кави. Ніжність. Рук твоїх тепло. Поцілунок твій ласкавий… Певно, так завжди було. Прокидаємося рано. Потім ти на кухню йдеш І мені американо Терпкий, пряний подаєш. Сонця схід такий яскравий! І пташок солодкий спів. П’ю п’янку, пахучу каву… Зараз нам не треба слів. Посмішка твоя ласкава. Погляд ніжний […]
” ПЕРЕВЕДИ ЛЮБОВЬ НА ВЕЧНОСТЬ” Однажды ангел спросил у времени, что люди должны сделать чтобы сохранить любовь? как любовь перевести на вечность? – Любить – ответила любовь. Звёзды зимой похожи на снежинки, которые не успели упасть с неба и там от холода застыли. Зимой звезды обретают волшебное сияние новогодних праздников […]
Почему чужие? Когда мы виделись в последний раз? Когда друг-другу мы чужими стали? Мы забывали, и ночи больше не для нас… В последний раз переплетались наши руки, И тишина накрыла с головой. Виновна пред тобой. Утихли звуки.. Муки… Не видеть, как ты робко засыпаешь, Отвергнув все приличия бытия. […]
Закоханий Серпень – Хлопчина відвертий, Цілує у скроні Замріяну Осінь, Що вже на порозі Стоїть при дорозі, І золоті мрії Лягли їй на вії, І сни кольорові Живуть у діброві, Де Серпень-хлопчина, Уже не дитина, Все пестить, голубить, По-справжньому любить… Лиш мить вони разом – А потім відразу Одна буде […]
Забери мене з собою туди де сонце на двох світить, туди де разом будем дихать одним повітрям, будем жити під одним небом, одним світом, народжувати разом діти, радіти щастю, минати біди, плести вінки із жовтих квітів. Ти тільки забери з собою, я буду жить в твоїх обіймах, я буду скрізь, […]
Дощі осінні – сльози неба, Такі холодні та рясні, Скорилися квіткові стебла, Схиливши голови в журбі, Краплин симфонія лунає, Мінорним настроєм землі Сонце за хмарами ховає, Спиняє пісню журавлів. А дощ все стукає у шибку, Неначе хоче увійти, І ухопити свіжі скибки Херсонських стиглих кавунів. Він пахне щедрим урожаєм, Осіннім […]
В мире столько хрупких вещей… Люди ломаются так легко, Не зависимо от прожитых дней… Хватает, поверьте, и одного. Ломаются легко, как умирают мечты, И как разбиваются сердца,- От воздействия немыслимой тяготы… Возможно, ощущая приход конца?.. Жизнь — это такая ценность!.. Почему же она хрупка до жути? Может, потому что всё […]
Отучаешь меня от себя… Ты молчишь… Я тоже умолкла… Приучаешь жить без тебя… Может, мудро, и много в том толка?.. Отучаешь меня?.. Отучай!.. Я привыкну к твоим неответам… А ты дальше живи, не скучай!.. Посвяти себя новым сонетам!.. Отучаешь, возможно, й себя?.. Да, боишся во мне раствориться… Жизнь прожил… И […]
Не торкайся мене- може без тебе жити ще зможу???! Ця осінь танцює дощем Під джазу мелодію щемку. Твої слова- полин-трава, Що душу мою спалили дотла. Твої поцілунки- то смак гіркого трунку. Твої обійми- геть волю мою придушили… Збираєш губами Сльози зі щік, То наші жнива- Мого серця криваве терня… А […]
Проходите, Сентябрь, проходите. На столе Вам – арбуз, виноград. Угощайтесь. Только не заводите Ваши песни с дождём невпопад… Почему я молчу? Я устала… Не хочу винограда. Мне… – брют! Кружевное “Шанель” отыскала, Вызываю такси к Ноябрю…
У неї було каштанове волосся, і очі кольору блакитного неба. Вона Бігала по росі зранку боса, І вірила в те, що тільки так і треба. Жити не могла без сонечка, І отримала ластовиння в дарунок… Літо до неї ставилось, як до донечки, Була для усіх, як солодкий цілунок. […]
Когда судьба встречается с мечтой, Мы ощущаем, в самом деле, счастье. Приходит и, конечно же, покой,- Всё потому, что прочь идут ненастья… А в счастьи – мы наполную живём: Мы любим, ценим, верим, доверяем. Судьбу благодарим всегда причём,- И в счастьи, словно бабочки, порхаем… Когда судьба встречается с мечтой,- Соединяются […]
А скоро придёт осени пора! И этой сказке золотой я бесконечно рада. Меня нисколечко не трогает хандра,- Ведь золото листвы – души отрада!.. Я обожаю осень за порыв, За смену чувств, за время для мечты… За то, что есть эмоций шквальных взрыв, За яркие цвета листвы… А осень я люблю […]
А жизнь без косяков – очень скучна! Сера, уныла, – ну, без ярких красок… Нет в ней искры, она совсем бедна! И ровно ведь живётся,- да, без встрясок… Хотя, конечно, косяки у всех свои… По мне, так радостных пускай побольше,- Чтоб не взгруснулось, вспоминая эти дни, И настроение пускай звучит […]
Він викурював її нерви до фільтру, Він випивав її душу насухо, Він забирав її всю без залишку, Він вивчав її до денця …. Одного разу, я зустріну тебе і світ зміниться. Він стане незворотньо іншим. Не знаю, чи буде він чорно – білим, прекрасним у своїй архітектурній графічності або […]