Його величність ” випадок” 5 частина Із зустрічі Лолка повернулася сама не своя, вкрай розбита, сумна. Алекс помітив зміни у настрої своєї другої половини і вирішив приготувати вечерю самостійно. До того ж швиденько мотнувся до магазину по пляшку червоного вина. Ця вечеря виявилася дуже потрібною їм обом, можливо й тому, […]
Monthly Archives: Вересень 2020
849 posts
Його величність ” випадок” 4 частина Лола проснулася, як завжди, рано. Приготувала каву, омлет і бутерброди Алексу на роботу. Сіла і задумалась… “От якби мені хто в мої п’ятнадцять сказав, що я стану такою дорослою в свої двадцять з кусочком,- не повірила б. Але, як вияснилось, все можливо в цьому […]
Думками бреду я ромашковим полем, Де в юності часто бувала не раз. Приємні ті дні не забуду ніколи. Хоча вже давно промайнув отой час. Ці квіти чудові у пам”яті й досі І в серці цвітуть жовтооко вони, Та й у житті все постійно ворожать Щасливую долю та ніжність мені. 2018 […]
Його величність ” випадок” 3 частина Телефонний дзвінок… Невідомий номер… Хто?.. Хто це має бути??? Лола завагалась. Насправді, вона ніколи не відповідала на дзвінки з невідомих номерів. Можливо, боялася почути щось неприємне, чи, навіть, фатальне. Але… Хай…Будь, що буде… – Так, я слухаю!.. Саме ” так”,- і ні як інакше. […]
1 Червоні троянди І білі лілії – Це поєднання краси І вишуканої грації … 2 На перетинах Гармонії Живе людина, Шукаючи зорі У просторі світла… 3 Я шукаю Тебе У зоряному саду І тобі дарую сонце, І мою безсмертну душу… 4 Ти […]
Мати вчить малого сина: — Кепку не знімай, Макар. На дворі пекуче літо, Буде сонячний удар! Син до матері кидає: — А сама вдягнула ти, Якусь маєчку тоненьку, Не покрила голови. І такі короткі шорти, Мабуть тільки в тебе є. То скажи мені, рідненька, Сонечко тебе не б’є?
— Ти подуй на мої рани, Своєю вірою в життя. Бо душа горить роками, Яка не знає каяття. На оті криваві. Бачиш?… Вони не гояться, облиш… — Ти не так усе тлумачиш, До мене серцем не гориш. За́вжди поруч я дитино Чому мене не бачиш ти? Я в молитві щохвилиннно, […]
Попередня частина: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/buvav-tut-plyazh-dlya-kachok/ По воду, по водиченьку до джерела прийшов, а ще вмивав в ній личенько на березі тут знов? Тече тут із джерельця швиденькая вода, а Матір Божа із Дитям його охороня. Продовження: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/bryunetky-blondynky/ 21.07.2020-1.09.2020 Світлина автора, міське озеро, Івано-Франківськ.
ХІІ Вона слухала осінь… М’яке та тепле сонячне проміння повільно стікало з Настусиного обличчя. Вона стояла на галявині сільського парку і підставляла свою веселу фізіономію осінньому сонцю. Уроки закінчилися, а йти додому так не хотілося. Тут у парку була незвичайна та святкова атмосфера. Кленове листя, отримавши власну дозу сонячного світла, […]
Якось ти прокинулася – а тобі 40. Чи ти прокинулася від того, що тобі 40. Річ, правда, не в твоїх 40. Але ти прокинулася (власне, це вже непогано; власне, як і твої 40). Просто ти врешті прокинулася й усвідомила, що, в принципі, половину твого земного життя вже пройдено… віджито… половини […]
Ти п’єш з коньяком, а я — з молоком. І десять шматків шоколаду. Замрій щось легке, злови щось стрімке За дев’ять секунд зорепаду. Як хочеш — злітай і часу не гай. За вісім хвилин до світанку, Без жодних питань і зайвих вагань, Сім кроків зроби цього ранку. За прикладом зграй […]
. . ПЕРШОВЕРЕСЕНЬ . .А Першовересень вкотре завітав . .До хлопчиків й дівчаток на гостини, . .Зі святом дзвоника щиро привітав. . .А квітів як багато! І родини. . .Дівчата – модниці, хлопці – парубки, – . .Усміхнені, веселі, йдуть до школи, . .У […]
Члена! Член-корреспондента званье Стоит выдумка моя: Сопоставить дар поэтов С блудом ихнего ж лица. В чем низменней страсти омут Повергается творец, Тем сильней перо евоно Возвышается – пи..дец! Будь то Пушкин или Бунин, Байрон (Гоголя примкну), Достоевский переплюнет Садо-мазом. Ну-и-ну! Узнавая страсти энти О великих и больших, Пожурю судьбу свою […]
Чатує вечір на когось димно, Іду байдужа й для всіх чужа, А під ногами тріщить противно Жовтогаряча хрумка іржа… Автобуси і хризантеми… Вітрин вогні… Навпомацки простую в темінь… Болить мені… Хотілося дощу, натомість – Гірка вода… В мені, як тісто, підходить злість… І осіда…
Дорога в порохах, і тіло, і душа. І серце з розумом ніяк не поладнає. І Бог до тебе ставиться навзаєм. І небо, кривлячись, усоте воскреша. І знову полум’я первісних ще багать, А ти – здивоване, стривожене дівчатко, Що намагається за ніч одну пізнать Усі зачитані прозріння і початки. І знов […]
Ніч безліч раз нагадає про себе Плетивом сну, мовчанням, безсонням, Острахом тиші, гілок шамотінням, Місячним вогнищем на підвіконні. Осінь крадеться, нечутна й небажана, Увійде у серце й не схоче піти. Треба подумати, вирішить, зважити На ніч залишити чи назавжди…
А вечір знову виполоскав душу, Думок пітьму, чорнішу за цей дощ. Вмочала пальці у липкі калюжі, Малюючи сліди твоїх підошв. Ну скільки там в мені тої вини? У тиші помовчу й собі пробачу. Торкнись рукою до шибок незрячих І поцілунком дощ цей зупини…
Музика пахне спогадами, ваніллю і яблуками, Бурштиновим полум’ям свічки, що плаче на новий шалик… Від музики, як від лампадки, Віє пастельними смутками, Й душа б’є об ребра крильцями, Мов запізнілий метелик… Під маскою добре ховати Своє кришталеві очі Якби ти сказав, що любиш, вона б оцінила жарт… Стискати в руках […]