Где-то далеко в доме при свечах сидит мать с ребенком – мальчиком лет пяти. Он шепчет тихо: «Ангел, где же ты? Папу мне верни». А в городе молодая женщина Ангела благодарит: «Спасибо за спасение. Дорогу я переходила, дочь несла и башмачок малышки уронила. Хотела наклониться, не смогла. Шагнула я вперед, […]
Monthly Archives: Січень 2021
323 posts
Місяць в шибку загляда, Лине світом коляда На Різдво Христове. На столі кутя й узвар, А всього дванадцять страв В час цей вечоровий. Переступиш лиш поріг – Видно дідух-оберіг На чільному місці. Вся зібралася сім”я І господар припроша Помолившись сісти. А як зіронька зійде І засяє із Небес, Усіх заворожить […]
За пазухой у ведьмы. На холме В чертогах двух богов сменяем рясы За руку Чернобога в Рождество Чтоб обелить и выдать маракасы . Звени наш Белобог, мы фараоним И ада след прОстыл – уволил Мастер Иллюзион «Марго». Мы вне сифоним Кто помнит, возродился ли Ланкастер . Но во лесах печали […]
Лес наполняет тишина, но зашумит в вершинах сонно, и тень от дерева видна, но и она исчезнет скоро. Вдруг растворится в небесах, последним лучиком тасуя, что расцветает на местах, осенним светом по лесу ликуя. Стремятся в небеса стволы, из листьев шапки надевают, из ярких листиков – волны, на […]
Вільний світ – для кожного свій, омріяний, вистражданий, такий різний і лише в одній площині однаковий: світ без війни. Віщі сновидіння – всього лише результат виділеної підсвідомістю інформації, а чи результат дії безмежної любові, котра навіть після смерті рідної людини досягає мети, через світи підтримує й рятує в найскладніші часи. […]
Життю ще б мені довіряти, Та щастячка ловити потік, І радість у всьому плекати, Й фантазії здійснити політ. Чому ж коли понадієшся, Ось момент надійшов найкращий, Впадеш, і знову дивуєшся, Бо наступний урок невчасний. Тож, мабуть, сидіти б вже тихо, Сіреньке незриме мишеня, Неспішно слухняненько жити, Та згодом же прийде […]
А душа миттєво затихла, Що сталося раптом, сприймала, Це біда зненацька нависла, Вона найцінніше вбивала. Якраз бутон розкрився тільки, Де взявся вересневий мороз, Черствий убивця серця квітки, Улюблений зимовий комфорт. Могла буяти, славну красу, Та холод згубив так бездушно, Рукою душу ніби держу, Зчинилось занадто підступно. Болить… то яка це […]
Відпускаю… пішло почуття, то й нехай,Залишається мудрість, її ж і питай,Зрозуміти доволі тепер я змогла,Не затримуй ніколи чужого човна. Відпускаю… обра́зи собі не лишу,Бо придбала чудову завісу одну,Не держу за душею каміння мішок,Прокладаю для щастя дорогу з зірок. Відпускаю… і крикну у простір, прощай!Чи мінливому дощику, мабуть, гультяй,Чи то вітру, […]
З душею розмовляла, ти коли? Мабуть, не згадаєш, бо дотепер, Комусь все догоджала, як завжди, Життя проживала, повне химер. Вона все бачить, шепоче поряд, А інколи б’є голосно в дзвони, Летиш думками в далекий простір, Знаходиш причини та заслони. Творець ідеальну вже сотворив, Можливості визначив, звичайно, Тобі дав ще душу, […]
Только на самом краю… Только на самом крою, Можно понять, что дышишь, Даже в далёком плену, Матери голос слышишь, Вера даётся с небес, Это тебе не монета, Родина где-то внутри, Лучшая в жизни планета, Женщина, свет в темноте, С ней по цветному видишь, Дружба, рука под водой, За друга всё […]
Разливается вечер закатом, Растекается сладким вином, Опьяняет своим ароматом И желает нам сказочных снов… Задремала небес Мастерица И посыпался бисер из рук: Млечный Путь осветила зарница, Зажигая созвездья вокруг… Опускаются веки… Взлетаю… Захмелела моя голова… Отпускаю тебя… И скучаю… Полетаю сегодня одна…
. . МОЄ РІДНЕ СЕЛО . .Моє рідне село! Моя мила мальовнича сторона! Моя рідна НОВОСЕЛИЦЯ! Моє чудове село! Ти – прекрасне. Ти – найкраще. Ти – найрідніше. . .Я люблю тебе весною, влітку, восени, взимку, бо ти завжди файне – файне, дороге – […]
В спокої сонного дзеркалля ледь мріють дальні береги, йде хвиля через озеро поволі, стелили небеса хмари. Хитають гілочками верби і кучеряві, і старі, і точками рухомими дрейфують дрібні удалині качки. Підстрижені стримлять тополі і зачісками майорять, і круки в листі щось шукають, а що б їстівне відшукать? […]
А хмари йшли із моря воду пити, І щось шуміло поруч, у ліску, А ми на пляжі, ще маленькі діти, Величні замки зводили з піску. В нас не було і крихітки печалі, Дзеленькав сріблом кожен голосок, Бо ми не знали, ми іще не знали Наскільки ненадійний той пісок.
Через тернии к терниям! От звезды к звезде! Мы дорогами, да избитыми Не придём к себе… Я найду окольную Ты пойдёшь прямой Кто-то впереди, Кто-то за спиной Шаг твой твёрд, размашист Может знаешь путь? Но мои ботинки тебе не натянуть! И твои мне точно будут велики… Так что при своих […]
А мне бы кофе с круасаном, Круизный катер по волнам, Но главное не это, знаешь. Мне главное, что ты есть там.