Почалася війна так невчасно, Хоча часу для неї ж нема, Серцю болісно і очам страшно, В голові невідома пітьма. Почалася війна так невчасно, Наступити не встигла весна, Цвіт дерев у крові тих нещасних, Що забрати змогла вже вона. На старих,радісни́х фотографіях, Навіть думки про це не знайдеш, Нині воїни в […]
Monthly Archives: Вересень 2021
198 posts
Ніжність троянди пелюсток Зупинив задумливий погляд, Неначе чистого повітря ковток, Спомагає поринути в спогад. Не вдержиш моменти щасливі, Пролітають крилами змахнувши, Та нагадують маленькі дрібниці Про те, чому вже не повернутись. Однак не стертись з пам’яті Найдорожчим душі коштовностям, Так, немовби й стою на пероні, З букетом троянд, осипана щастям.
ВІРШ чи ПРОЗА? Народження вірша…Не знаю,чесно… Бо Хем старий казав :”Писати легко! За стіл сідаєш і собі друкуєш… По краплі крапля кров’ю ти стікаєш…” Хемінгуей оце сказав про прозу. Бо іноді в житті бувають грози… Коли із друзями їх розділити, тоді неначе трохи легше жити… В душі у нас лиш […]
Я два часа подряд смотрю в окно… Смотрю, как небеса роняют слезы. Сижу, молчу… И, вроде, все равно, Что снова осень… И завяли розы. Мне дождь поет мелодию свою, Небес прохладных монотонный голос. И я , не удержавшись, с ним пою… Распахнуто окно и мокрый волос… А капли […]
Зачинявся день на пероні сірім, В дощовій імлі, розвелись мости, Розлітались в мить, загадкові мрії, Пробивалися, лиш в рядках листи. На осінній вулиці пахло кавою, І горів у кольорі слів роман, Зрілість сипала з вітром правдою, Залишивсь в автографі, океан… 09.09.2021
Якщо ти мрієш про красу, То бачиш осінь золоту, У небі човники пливуть, Із часу веслами гребуть. У шелестінні літніх днів, Летять листки календарів, Туманом стеляться мости, І просять осінь:”Погости!” Іде царівна золота, І світиться її фата, Лиш осінь мрії зачиняє, І ключики весні ховає…
У осені десь є скарбниця, Вона ховає в ній листи, Шукати може по полицях?, А може в травах, де листки. Листи пожовклі десь у скрині, Але в душі, ще молоді, Листи, де долі дві в єдині, Сплелися разом у лозі. У осені десь є скарбниця, Сховала там свою любов, І […]
. . МАНДРУЄ – ІДЕ ОСІНЬ – КОРОЛЕВА . .Осінній вальс лунає у повітрі, . .Мелодію чудовую Вересень приніс, . .Листочки витанцьовують за вітром, . .Бо віє він грайливо і кружляє скрізь. . .В осінні барви вбралася Природа, . .Червоні, жовті, пурпурові […]
Толкнули в спину – эй, первопроходец, Мы за тобой пойдём на край земли, Найди для нас живительный колодец, Чтоб допьяна напиться мы могли. Открой для нас неведанные дали, Где заживём мы, словно короли, Чтоб сытно ели мы и сладко спали, А не валялись потными в пыли. Ты разожги […]
РОЗА и РОМАШКА Роза – файна вто косиця дуже…Айбо є різниця межи розов та й ромашков: з розов не проходить фішка… З розов так не погадаєш. “лю́блю – не люблю́” не взнаєш: острі є шипи у рози… И велика вто угроза! Ко на красотУ вер оком, улізе ото всьо боком, […]
. . ВИКРАДЕНИЙ АВТОМОБІЛЬ . .Друга половина лютого місяця виявилась напрочуд теплою, сонячною, погожою того неповторного і незвичного року. Матінка – Земля життєрадісно пробуджувалась від міцного зимового сну, інколи споглядаючи у свої добрі сновидіння, про які нагадували невеликі купки білого снігу у […]
. . ВЕЛИЧНО СЕРПЕНЬ ЙДЕ… . .Світанок, сонце, літо, ніжні квіти – . .Яка навколо ГОСПОДНЯ благодать! . .Це Серпень йде закохано – привітно . .Природі – матінці дарунки роздавать. . .Мандрує по Землі, як і людина, . .Дарує чемно дорослим всім квітки, . .Смачними […]
А ліс горів оранжевим, червоним, Прощалось літо клином журавлів. Блискучим переповненим галоном Ставок гойдав купчастих кораблів. Пожовклі трави дихали туманом, Холодні роси капали з осик. Самотній клен здавався дідуганом, Величний дуб розгублено поник. Зігнулись верби косами у воду- Вели із берегами діалог. Осіння рима аж до небозводу Писала тихо для […]
Заграй водограй пісню осені у сонці, У краплях води срібні ноти відправляй, Згадай водограй, ранні промені в віконці, З світанком роси, вигравай і не втікай. Спадає листва, у мелодії грайливій, Холодна вода, добавляє нові сили, У срібнім вікні-розлітаються краплі, А дні золоті, виграють нові спектаклі.
А знаєте? Навіть в негодяній осені, Можна знайти пречудовий момент, Затишно примостившись на кухні, Під стукіт дощу пити глінтвейн. Поривчатий вітер біснується, Накликати намагається холод, Та байдуже, настрій мій не зіпсується, Переді мною закоханий погляд.
Вічність це ми, вічність це все, що на вік закарбовано в нашій душі. Палкі відчуття, любові краси. Ті дні незабутні, теплі, ясні. І митті що серце не раз хвилювали, забути не в силах, як не проси. На згадку лишились, на вік оселились. Десь у куточку, квітучій душі. Те небо […]
Ну як оці розлоги не любити, Де навесні і палиця цвіте? Пройди-но скільки хочеш цього світу – Подібне не зустрінеться ніде. Тут у дощах громи сміються лунко, Ясніють дні у поглядах калюж, І ми, чиїсь негадані дарунки, Мов зернята розкидані довкруж.
ВОНА Хоч у фаворі – серце в мінорі… Смутку вуаль, чиста печаль… Станом зваблива, та норовлива… Дика, як кішка, іноді (трішки!)… Сплячий вулкан, щастя фонтан… Або рабиня, або богиня… Ким же їй бути?..хоче почути… Їй підкажи…Допоможи… Бабинець Ю.Ю.