. .БАРВИСТИМ КИЛИМОМ ЧАРІВНИХ ХРИЗАНТЕМ ОШАТНА КОРОЛЕВА ОСІНЬ КЛИЧЕ У КВІТКОВИЙ ДИВОГРАЙ! . .Здається, інколи, що нам так сумно за літом, укритим барвистим квітковим килимом – таким теплим і запашним… Та ось ми вже милуємося – насолоджуємося неповторною палітрою кольорів і запахів, які дарує королева осінь на добрі спогади про […]
Monthly Archives: Вересень 2021
198 posts
Єдиний ти козаче вільний – Дніпро … Ой ревів Дніпро ревів , і коли ревів , то всю землю поливав . І у плавнях весь врожай і верба росла . Ой , прийшов час змін , Дніпро славний перестав балакати , перестав ревти . Народу – труба . Чого ми […]
малюється кавун .пан кавун з ніжками ,руками .і кулеметом з кольором кавуновим . скиба кавуна … і подорожує по Україні і шукає кому ж по Україні добре живеться … а кулемемет стріляє кавуновим насінням світлина з інету https://www.facebook.com/bibusenko2/posts/3121368704643657/ світлини ,де художник посміхається https://srvk.gov.ua/ua/news/pg/50820457832563_n/
. . Л А С Т І В К И . .Ось уже протягом кількох серпневих днів рано – вранці я спостерігаю дивовижну картину. Прямісінько над головою, вгорі, на фоні голубого неба на всіх електричних дротах вишикувались ніжні […]
Солдатам, що загинули Як важко відчувати чужу біль , Коли Сини, за Україну помирають. Як, загасити той ворожий гнів, Як підпалити свічки, що згасають? Як пробачати, в проклятій війні, Як пробачати ворогів своїх бездушних? Господь…. Почуй мене, Дай сил Мені. Дай сил солдатам,цим молитвам мужнім Про що мовчить стражденная […]
А в мире – миллион дорог! Можно любую выбрать нам, Где нас лукавый ждёт иль Бог… Много дорог – а жизнь одна! А в мире множество вещей! Мы покупаем их сполна: И чтоб покруче, помодней – Лучше старья… А жизнь одна! А в мире столько пишут книг! Читаем их, […]
На столі осінні квіти Ранок зупинивсь в вікні, І збирає легкий вітер, Осінь в променеві дні. В філіжанці пахне кава, Зустрічає новий день, Засвітилася заграва, Із осінніх слів пісень. У мереживі багрянім, Павутиння заплелось, І в ранковому екрані, Срібне світло розлилось. На столі осінні квіти, Ранок змінюється в день, Мов […]
І знову поле – щедрості правиця, Замріяне в квітучій тишині Скажи-но, що тобі ночами сниться? Кого пускаєш в думи потайні? Яке тобі майбутнє до вподоби? Що в серці торжествує чи болить? Чи мариш гострим плугом хлібороба, Чи від мани тремтиш кровопролить?
” МНЕ ТЕБЯ ПОДАРИЛА ОСЕНЬ” Глава1. Ты лучшее, что со мной случилось на земле” Сегодня снова дождь – проговорил Рей глядя в окно на город в котором прохожие бежали от дождя пытаясь укрыться под разноцветными зонтами, разными газетами и журналами. Кто – то забегал в кафе желая там переждать […]
Почему же так тянет в деревню? Чтоб уснуть на горячей печке? Чтоб укрыться детством, наверно, И в грозу почитать при свечке, В чём проснулась, идти по саду… Ветер спит и не путает косы… Кто-то гонит Бурёнку в стадо… И тихонько ложатся росы… Там любовь – абсолют… аксиома, Там в букетах […]
Попередня частина: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/dyva-daruye-kviten/ Квітнева голубінь сотворить небо тінь, як сива хмара наповзе, по світу промайне. Краї підсвітять променями, ще гілля в листя не вбиралось, але мереживо – від стовбурів, ждуть листя і весняних див. Кидають тіні дерева, вже пробивається трава, і на галявинах м’який росте вже килим трав’яний. […]
Предыдущая часть: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/vesny-predchuvstvuya-yzvestnost/ Дремлют рыбаки над полыньями, фигурной точкой замирают на снегу, в солнечный день погожий даже им отдохнуть на берегу. На берегу на мелководье им удаляться не с руки, февраль уже – на лёд лишь вышли, ни рыбы, ни хвоста вам, рыбаки. Уж полудённой звонкой песней в селе […]
Show must go on! (русинська версія) Чи лице ото, чи маска; Чи чилядник вто, чи бавка? Нич ни ясно…Кажуть – світ театр! Добрий’ись чи злий’ись – маєш роль свою. Її играєш, уставляєш вшитко напоказ! Всі бавкы-маріонеткы, держать нас усіх на нитках. “Вправо-вліво!”- каже нам ґазда. Нитку слухатися мусиш, нич без […]
Заспокой мене своїм голосом, Дай можливість торкатися музики Зачарую тебе своїм поглядом, Українка у серці твоїм. Я боюся… Не сила це втримати, Ти розбурхав таємне всередині. Я прошу, щоб залишили демони, Та про руки я мрію, в руках твоїх.
Хмаринки пливуть, як пушинки,Та бачиться в кожній на диво,Незвичні від казки уривки,Любуюся довго, мрійливо. Неначе мене підхопили,Й блакиттю полинула далі,Блаженно сприймаються миті,Хоч знаю, вдаюся омані. В оцій невагомості ніби,Швиденько забувши про землю,Лечу, як легенька пір’їнка,Мелодію чую душевну. Враз миттю, немов стрепенуся,І пташкою пурхну додому,Залишиться мандрів відлуння,Фантазії треба свободу…
Не насіюй у холодну душу квіти, Бо серед снігу ,знай вони не проростуть ! Якщо у ній давно стемніло літо, То у пітьмі ніколи сонцю не сяйнуть . Не шукай ти у душі холодній море, Над ним вгорі нависли чорні хмари, Не видно через край його простори, Навік сховавши […]
ЛАВИЧКЫ (НОСТАЛЬГІЯ) Коли в ниділю уйду́ на чиненик*, стоять побиля** каждого двора вты лавичкы, што з дерева вчинені… На них усі:старі и дітвора… Старі гучали*** сво́є, за староє, было колись,як были молоді.…. Который з котров…Усякоє такоє… Короче “промывали кісточкы“ У кого што вроди́ло на городі (и не лиш на городі, […]