Попередня частина: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/letyt-osinnij-doshh/ Розкриває вечір кучеряві крила, над водою дихав, Шум літає швидко. Шелестить десь гучно, у гущавині, а вітер літає у осінні дні. Пісню засіває, Шума закликав, а він серед лісу щось собі шукав. Літав між дерева, вітер помагав: “Прийди, […]
Monthly Archives: Лютий 2022
92 posts
В осенней грусти не бывает пусто, в осенней грусти таяли цвета и растворялись в серости безлюдной, и увядала пышная краса. От яркой красоты – забвение, природа напоследок поднесёт и забирает все сомнения, и листопада окончание идёт. Под снегом ожидает отдыхание, забвение под буйством от ветров и примет всё […]
Вона задумалась у тиші,Життя гортала без зупинки,Тьмяніли в прикрості зіниці,Коли знаходила помилки. Мабуть, любити не уміла,Чомусь подумала про себе,Душа вразлива і несміла,Та що ж колотиться так серце? Це чорний янгол враз з’явився,Тобі розумний ось учитель,Напевно роздумів рабиня,Наставник буду і цілитель. Додам відвертого сарказму,Байдужість, впевненість…до речі,Спокуси, рідкого таланту,Замків нема у цій […]
І все ж таки доля мені усміхнулась, Зігріла серденько коханням твоїм. Любов”ю я дихаю на повні груди, Її посилаю тобі навзаєм. Окрилені радістю й сповнені щастям Удвох зустрічатимемо кожен день, Життя наше сонячним буде й прекрасним, Якщо почуття ми свої збережем. 2014 р.
Поніжитись зранку у постілі, Зігрітися ранковою кавою. Смаколики їсти із мамою, Дивитись в ранкову блакить… Повітря солодко-медове, Жевріє казковий світанок. Серце моє калинове Україно моя,добрий ранок!!!!
Завжди лякали нас війною,Аж хмари чорні завмирали,Скосити погань би косою,Що люто ввергнула кинджали. Брудне повітря всі казали?Біду примножили терміти,Лиш попіл, після їх навали,Безумні покидьки сусіди. Сидять шакали на вершині,Давно обжерлися мармизи,Чи межі знають одержимі?Вже ріки крові від загиблих. Якийсь маразм на цій планеті,Неначе демон неупинно,Гребе під себе увесь Всесвіт,Землян затіявши […]
Тіні… Сюжети нам малюють тіні. В складній картині Сплелися чорно-білі плями, Мов в павутинні. Як розібратися у тім Переплетінні? Що справжнє, що уявне є? І що є тіні? Хто допоможе, як отій Малій дитині? Шукати правди ми, на жаль, Самі повинні… Напевно, легше, коли поруч з серцем є Хрести натільні […]
Неначе той безкрилий птах Я падаю кудись у прірву, Охоплює лиш переляк, Що розіб”юся об каміння. Чи до добра чи до біди Оце таке мені наснилось? А мою душу холодить Видіння те нічне жахливе. Та заспокоюю себе І згадую як у дитинстві: -Ростеш, дитиночко, ростеш, – Казала бабця на такі […]
геометрія geometry джеометрі нащо я знаю твою геометрію тіла нащо я знаю геометрію твоїх грудей нащо мені твої очі дівочі нащо я втілюю цю картину нащо мені знати твою геометрію твоїх очей дівочих що заплелись у діаметри -метри метри метри нащо радіус твій вуст твоїх барвованих геометрія твого тіла вуркоче […]
З-під снігу прозирає нині,Підсніжник незвичайно ніжний,Для весни подарунки звиклі,Тендітні незабутні квіти. Закоханий невпинно прагне,Цвіт перший дарувати милій,Любуйся, лиш для тебе здатен,Крізь кригу доказати щирість. Тож усмішку завжди чекаю,У зимні холоди без світла,Тому перемагаю навіть,Ту темінь, як метіль набігла. Відчути б теплоту і ласку,І лагідність душі пізнати,Митарства всі пройду спочатку,Я відданий […]
Отлюбила, отстрадала, перемаялась, Так всё вовремя случилось и прошло, Мне весна с тобою стала сказочной, А зима сковала чувства льдом. Отлюбила, отстрадала, перемаялась, Отпустив, своей дорогою ушла, Не останусь там, где не нуждаются, И не стану забирать, что не моё. Отлюбила, отстрадала, перемаялась, Что случается, то к лучшему поверь, Мне […]
У медвежонка на ушке заплатка Видно пришлось ему в жизни не сладко. Может на дерево лез да упал, Может какой-то нахал надорвал. Чтобы он дальше мог весело топать Нам довелось мишке ухо заштопать. Хоть у него и потрёпанный вид Но он на полке счастливый сидит.
Вкрити все парчою Сизо-голубою Вечір поспіша. Виглянув з-за хмари Місяць, сипле чари З срібного ковша. Хлюпаються зорі У воді прозорій Тихої ріки. І берізкам вітер Буде шепотіти Чарівні казки. 1981 р.
Оставьте мне хоть что-нибудь на память, Улыбку, взгляд, дыханье наконец, Угасший в чреслах дикий темперамент, Безумный нрав и смех, как образец. Летите с Богом, ветер странствий в помощь, На крыльях крашеных, седых волос. Союз наш сгнил, как перезревший овощ, И я устал любить вас на износ. Решенье вами принято – […]
Невже стосунки романтичні,Лишень екзамени на зрілість?Незгоди тягнемо по крихті,Щоб перевірити на міцність. Нехай у кожного характер,А стільки в поглядах різниці,Погано жінці; рій уявлень,Йому, подумати б у тиші. Зліпили з різного нас тіста,Хіба це привід до вагання?Вогонь запалює лиш іскра,І знову пристрасть … і бажання.
Відкрилася нова в моїм житті сторінка, Коли торкнувся ніжно вуст моїх. Я найщасливіша тепер у світі жінка, Ти ж мій єдиний найсолодший гріх. 2000 р.
Напевно прямо в серце,Попало влучне слово,Хоч зараз теплий червень,Душа ж покрилась льодом. Навіщо ранить душу,Укривши тінню зорі?Чому розбурхав бурю,Коли у домі спокій? Почуй же спів незвичний,Це жайвір вище хмари,Вставай, сьогодні милий,Змінити треба барви. Іскриться ніжно щастя,Грайливе сонце – доказ,Від того світла й сяйва,З росою зникне осад.