Виховувала дочок мати В молитві, добрі та любові. І постраждали дівчата За відданість вірі Христовій. Віра, Любов та Надія – Діви святі непорочні, А матінка свята Софія Їх смерті дивилася в очі. Яка ж то пекельная мука Бачити, як гинуть діти, Нелегка із ними розлука. Але і змогла порадіти. Дівчатка […]
Monthly Archives: Вересень 2024
29 posts
У день вересневий, Коли осінь сипле Жовтим і зеленим Та багряним листом Свято відзначаєм Воздвиження Хреста Господнього.Знаєм, Що цей день врочистий. Кажуть у народі, Що до цього свята Слід в кожнім садочку Яблука зібрати. А іще молитись І просити Бога, Щоби дав нам силу Здобуть Перемогу. 2024 р.
«…І маючи страх, щоб не натрапити нам на скелі, закинули ми чотири кітві з корми, і благали, щоб день настав…» (Діяння Святих Апостолів. 27.29) […]
Вертають, вертають з далеких доріг До своїх гніздечок пташата. Покинули люди свій рідний поріг І рідко навідуть хату, В якій народились, навчались й росли, До праці привчались з дитинства. Тепер бур”янами уже заросли Подвір”я і сад й земля рідна. Нема кому тут працювати на ній, Докласти рук, щоб хліб ростити. […]
«Це все мені втіха за той ранковий трамвай…» (Джеймс Джойс) У містичному і в міру готичному місті Станіславі різними […]
Сад осінній.Іще зранку Дерева вбрались в вишиванки: Черешенька в бурштиновій, А крислата груша в жовтій. В помаранчево-яскравій Яблуня, що росте скраю. Виноград вдягнув блакитну,А червоную – калина. Лише у зеленій слива. Вишиваночки красиві Осінь їм подарувала, Коли в сад той завітала. 2024 р.
«Вікна навстіж. Свіже повітря допомагає запам’ятовувати. Корисно хором.» (Джеймс Джойс) Я блукаю між хмарочосами, Як останній король модерну, А мені кричать галантні гарсони У чорних краватках-метеликах: […]
Туман дрімає застеливши річку,М’яким покровом зі сріблястих іскор,Надвечір нічого робити вітру,Сьогодні в тиші… покидало літо. Тож рано встанеш і побачиш осінь,Хоча, тепленьке привітає сонце,Дерева ніжно приголубить промінь,Оберне в золото яскравий жовтень. Багрянцю кине листопад, а згодом,Давай не будемо гадати далі,А просто жити у любові… довго,І пити каву, найсмачнішу вранці.
Не залишайтесь байдужими До горя чужого й біди І слово розради дружнєє Сказати готові завжди Будьте.Людині полегшає, Відчує підтримку вона, В хвилину для неї нелегкую Не буде із лихом сама. Добро всім вернеться сторицею, Колись допоможуть і вам. І радість світла іскритиметься,Зорітиме щастям в очах. 2015 р.
Осіння ватра золотом горить, Бентежить душу, кличе за собою. Краси цієї зупинися, мить! Ти ж неповторна, більш нема такої. Так хочу я тебе запам”ятать, У моїм серці ніжністю озвешся. Хоча не раз сюди іще вернешся Чудова дуже.Але вже не та. 2015 р.
Ой, під небом зоряним Стоїть нива зорана, Засіяна зернами, Тепер дощу треба їй. Щоб гарненько вмитися, Водиці напитися, Зарясніти сходами Аж десь там за обрієм. Розлитися хвилями Зеленими сильними,Ваговитим колосом, Сонечком цілованим. Диво-короваями На весіллях краятись І лунати піснею Щирою вкраїнською. …Знов під небом зоряним Стоїть нива зорана… 2016 р.
В мокрий-мокрий сірий плащ Одягнув туман дерева, Капає із них хоч плач. Це пора вже вереснева. Розпогодиться удень,Літо бабине засяє Срібно-срібно.І лишень Листя жовте закружляє. На зелену ще траву Вишиванками лягає. Гарнупісеньку нову Вітерець ще заспіває. А надвеечір стане знов Трішки-трішки прохолодно. Та не вистудить любов До краси цієї осінь. […]
Версневим днем погожим В горобини на гілках Кетги її червоні Хтось добренько поклював. Це, звичайно сойки сірі, Які люблять ягідки. На обід сюди злетілись Смакувати залюбки. На вечерю і сніданок Вкукурудзяних полях Цих побачите пергатих. Що тут коїться…То жах. Голосний почути можна Крик птахів та тріск стебел, Качани напівпорожні, Листя […]
Життя підкидає сюрпризи,Вітрисько закрутить буває,Підхопить потоком бурхливим,Сумбурність додавши до вражень. Звичайно проект є космічний,Й дороги не зовсім рівненькі,Тож висновок звісно логічний,Не падати духом в смиренні. Де взятися тільки терпінню,Така ситуація звична,Підтримку найближчого б стрінуть,Та завжди лиш чую, ти винна…
Вересу блакитні оченята Задивились в небо голубе. Вересень уже прийшов крилатий, Хай потішить і мене й тебе. Бурштиновим листячком на кленах, Золотом стрічок струнких беріз,Вишиванками барвистими черешень Й човників-листочків на воді, Які вербонька пустила на ставочку, Щоб пливли під тихий шепіт хвиль, Зграйками опеньків на пеньочку, Що сховались у траві […]
Хай дощик холодний, змиє печалі,Пролинуть хмарки, та й знову світанок,А пташечку ранню, сонце надалі,Освітить любов’ю, ніби неждано. Ти думала осінь тільки журлива?Вона надихає душу напрочуд,Потому і цінність має мінлива,Бо золото завжди сипле в негоду.
