Такая тишина…. Слышно как тикают часы на стене и шум города за окном стал ещё громче чем обычно. Тишина и присутствие в полумраке комнаты двух любящих людей, которые смотрят друг на друга с печалью и виной, они оба знают что это момент расставания-прощания и утраты того что их объединяло. Без […]
Оповідання
184 posts
Любовь и ненависть. История одна, а окончания два. Любовь: Они были одиноки, искали любовь, искали друг друга. Нашли… Встретились, понравились друг другу, и две недели у них были волшебными. Ох, эти поцелуи, обнимания, признания и шептания о любви.Но судьба любит испытывать влюблённых на искринность и прочность. Она и Он. Она […]
Меня зовут Ласка… Приблизительно мне полтора месяца как, я родилась. У меня есть сестрёнка Багира . Лаской назвала меня моя новая хозяйка, которая вкусно пахнет и у неё красивые глаза. Нас с Багирой отняли от мамочки и поздно вечером подкинули во двор, где живёт наша спасительница. Я так испугалась, у […]
365 дней в году. Ангел любви по имени Амур ласково называем среди ангелов как Мури, летает по всему земному шару в поисках одиноких сердец. Находя двух желающих встретить свою половинку, которые ночами мечтают о любимом плече рядом. Тёплые вечера с любимым человеком за чашкой чая, или же наматывая километры поднимаясь […]
Ведмедик. У Лєри був ведмедик… Тобто їх було, якщо чесно, багато. Від найменшого до найбільшого. Вони рядком сиділи на дивані і споглядали за життям і оточуючим світом своїми скляними іграшковими очицями. Але улюбленцем був кумедний екземпляр сімейства ведмежих з дивакуватим виразом обличчя, чи точніше мордочки. Ведмежа мало хутро коричневого кольору […]
– Ти себе чуєш? Думаєш, що все знаєш, що найрозумніша? – питав він. – Ти хоч розумієш, що сама все руйнуєш? Вона стояла навпроти нього, дивилася в такі кохані очі. І не бачила в них нічого. Ні кохання, ні тепла, ні розуміння. Навіть пристрасті там вона не бачила. Нічого. І […]
Кіз вигнали разом із козенятами на город. Була весна і непосаджене поле чорніло брилами переораного грунту, а поруч на частині городу пробивалася молоденька травичка, яку охоче щипали кози. Козенята теж проявляли цікавість до трави, але їх звісно більше цікавив вміст материнського вимені. Старші кози пасли траву, а у годівницю в […]
ДОМ НА ХОЛМЕ На высоком холме, у подножья которого от деревушки осталось несколько ветхих хат, стоял старый, заброшенный дом. Крыша его прогнила и поросла грибами. Весной ласточки прилетали к его стенам, вили свои гнезда и, улетая осенью, благодарили за гостеприимство. Холодной зимой полевые мыши находили приют в норах потрескавшихся саманных […]
В моєму дитинстві фантазувати було не прийнято. Фантазії, як горобчики стиглу горобину, атакували мій мозок мало не щодня. Можливо, це скидалося на брехню, але будь-яка брехня має своє призначення і сенс. У моєї брехні було одне-єдине призначення – вийти в світ. Читати я навчилася рано і в самому процесі читання […]
День тихо уходил в закат. Вместе с ним уходило все… Эмоции, чувства, поступки, слова… Ничего не вернешь, не сотрешь и не перепишешь. Он уходил… И двое людей, крепко взявшись за руки, провожали его без капли сожаления. Ветер тормошил его давно седые волосы, а по ее лицу от сильных порывов ветра […]
На дереві сиділа синиця. Вона радісно цвірінькала, адже щойно відвідала годівницю, де було багато крихт, насінин і зерна. Щоправда, синиця із своїм бажанням поживитися була не самотня. Біля старого дерева із п’ятиповерховою годівницею, зробленою із пластмасових пакувань, знаходилися зарості молодого вишняку. Там сиділа зграйка горобців, які теж не відмовлялися поїсти. […]
Свято 8 березня, вже пройшло, залишилися в вазах квіти, а ти ще довго милуєшся цією красою, подарованою з любов’ю. Якось зайшла до мене сусідка, давненько її бачила, з радістю запросила гостю випити чаю. У мене були смачні цукерки, знаю, вона любить солоденьке. Розговорилися, весело згадуючи, коли були зовсім молоді, як […]
Кози хвилювалися: а чому їх не випускають надвір? Звичайно, вони не проти теплого пійла, чи сухого сіна, але пора вже і прогулятися. День перед тим був сонячним і вітряним, але після обіду темна синява почала наповзати із півночі і коли-не-коли сипалася снігова крупка, та припинилась і настала ніч. А уночі […]
Сусіди по купе повлягалися, але Михайлу не спалося. Відрядження вже не визивало хвилюючого збудження, як раніше. Стало буденною, хоча і приємною особливістю професії – переміна місць, своєрідний відпочинок від однакових буднів. Міхл безцільно скролив стрічку фейсбуку. Читав, лайкав, дещо розважався. Аж несподівано погляд зачепився за незвичну серед іншого мотлоху серйозність […]
– А нехай вас переверне та гепне… Хто її пустив? Де Сидоренко? Рома, ти в дозорі чи в носі, як завжди, колупаєшся? – старшина Петро Йорж був такий злий, що випромінював енергію, майже іскрив. Сидоренко, худючий очкарик, на якому теліпався одяг явно на три розміри більший, винувато глянув на закоренілого […]
На той час навчалась в школі, в другому класі, тоді й сталося моє перше кохання. Вчителька зайшла в клас з таким, гарним, світловолосим хлопчиком з блакитними оченятами, привіталась і познайомила з новим учнем. Він сподобався мені з першого погляду, дитячого погляду, мою усмішку ніхто не побачив, а я вже знала, […]
Сталося це минулого літа. Тоді Оля раз і на завжди запам’ятала, що сірники це не іграшка і, що кожну річ потрібно використовувати за призначенням, а не як заманеться. Але на той момент як сталася ця історія, вона ще не ставилася до цього так серйозно. Звісно батьки не одноразово говорили, але […]
Я не любила театр до двадцяти років. По-перше, тому що я в нього до вісімнадцяти років не ходила взагалі. Село – це, на жаль, проза життя з сапкою і лопатою на городі, а не романтика вечірніх прогулянок вздовж набережної. Потім, коли вступила до університету, познайомилася з шикарною дівчиною Ніною. А […]