Хіба не цю весну чекали, Чому ж цвіте та не для нас? Чи все до осені звикали, Для нас найкращий був цей час? Відплаче осінь листям спілим, А на краю душі зима. Чи ми чекать весну не вміли. Могли лиш мріять крадькома. Не раз вела тебе за руку, В весну […]
-Щось ти заважкенька (Сказав Вася Мількі)! -Серце маю золотеньке (Але і не його тільки). Є”начиння”різне (Знову-Василеві): Здоров’я…залізне Та нерви сталеві.
Десь за поворотом день за днем зникає, Мов туман ранковий тихо розтає. Де літа поділись молоді – не знаю, Вже моя життєва осінь настає. Устеляє землю килимом багряним, Ароматом яблук повняться сади І вродила щедро віршами й піснями, Кропіткої праці є рясні плоди. Хтось читати буде, а хтось заспіває Поетичну […]
Врятуй мене від дум осінніх, Від цих недоспаних ночей, Потоку сліз, нерозуміння Цих непростих твоїх речей. Не погаси промінчик світла, Цей не зруйнуй дороговказ. Ковток осіннього повітря Врятує все це на цей раз. Врятуй від вітру в непогоду, Коли дощі січуть в лице, І зупини душі погорду, Поки не знищили […]
Тридцять чотири роки вже минуло Від ночі, у яку змінився світ, Коли зі страхом людство вмить збагнуло – У мирний атом вірити не слід! А ніби вчора ніч весняна квітла, Вражала чистотою синь небес, Та темряву прорізав спалах світла – Це вибух на Чорнобильській АЕС. На «до» і […]
Хочеться дихати Дико! До крику! Шкіру вбирати в озон, Тільки ось, бач, не сезон… Хочеться змокнуть До нитки… Пожитки Вузликом і – на ціпок, Та заіржавів замок… Хочеться босою В роси, А коси – Хай розплітають вітри, Та зачекай до пори… Хочеться дихати, Змокнути Босою І стоголосою Піснею линути, Переплітати […]
Нет правды в седине и нет в морщинах, Законы крови попраны давно. Уже нет места флагам на вершинах И в окнах нашей совести темно. Который год подряд паденье нравов, На пике котировок цен на нефть. В умах людей, пропитанных отравой, Увы, здоровых мыслей просто нет. Готовы душу Дьяволу […]
Лара(засмучена дуже) Пожалілась Саші: -Образили мене,муже, На базарі нашім… Хвойдой обізвали Й старою шкарепою, А в кінці назвали Повною дурепою!.. -Та не переймайся (Прикрощі бувають)! Казав же:не шляйся Там…де тебе знають!
Злится на кота хозяйка Говорит: “Не кот, а пень. Силы нет поймать мышонка. Одолела его лень.” Кот-хитрюга не в обиде, Ведь ей глупой не понять. Если нет её подолгу, С кем ему тогда играть?
. . ВЕСІЛЛЯ ДЛЯ ДОНЕЧКИ . .На великому заквітчаному сільському подвір’ї, яке вбралося у гарні весільні шати, що у районному центрі, весело вигравали чарівні українські мелодії сільські музики. Над широкими воротами велично красувався пишний і вишуканий, […]
Я наче та Аліса в Задзеркалі Блукаю часом в нереальнім світі. Летять думки по скрученій спіралі, Погоду в серці змінюють щомиті. То гаряче у ньому до надміри, То закує у холоду лещата, То огорне у панцир недовіри, То знов надії подарує свято. А думка мчить і за собою манить, […]
Кума дзвонить на”мобілу”: -Що робиш(зараз угадаю): Ти пиво п’єш або текілу?.. -Ні.Я просто…прес качаю. -Молодець(давай-давай)! До тебе справу маю: Мені теж…ЗСИЛКУ дай (І я…його скачаю)!..
Мчить у всесвіт великий час. Сиплють зорі шляхи – дороги. Хтось прийде сюди після нас, Радість далі нестиме й тривоги. Нескінченна років круговерть, Буде сонце так само світити, Поруч ходять життя і смерть, За весною теж буде літо. Осінь золотом вдягне сад, Зими вкутають все снігами. В історичнім безмежжі […]
Все, що тривожить струни у душі, Ляга рядком в написанім вірші, Все чим радію, злюся, чи сумую, У новім вірші знову заримую. На розгляд ваш в мережу викладаю, Думки свої між люди відпускаю…. Хоч розумію , слово не броня… Та мабуть, така стежечка моя… Росте недружелюбців знову зграя, Комусь […]
Хто мою Музу нині розлютив?! Ввірвалась в дім опівночі, збудила! Зустрівши мій протест і супротив, Чайку із м’ятою у мене попросила. Вже потім заспокоївшись мабуть. Півночі свої думки виливала, Казала, що їй теж вони печуть, І неприємностей від них немало. Що там на небі серед інших Муз, Вона дивачка […]