Звуки музики, мов бісеринки, мов чисті джерельця! Ллються срібним струмком і в музичний запрошують світ! Заворожує темпом грайливо-піднесене скерцо, А божественний вальс зачаровує й кличе в політ! Раптом вмить виростають магічні, невидимі крила, І несуть в край емоцій й ретельно захованих мрій. Хтось зустріне свої, колись втрачені в часі, вітрила, […]
А голубому літу сняться зими, Слизька непередбаченість доріг, Заплетений віночок над дверима, І чистий, мов дитячий голос, сніг. Шибки жовтіють, вдарені морозом, Собаку передражнює луна, І час крадеться за зірковим Возом, І сніговик чатує край вікна.
Нічому не вчать незагоєні рани, І сила не тане моральних повій. Чому, мій народе, ти любиш оману? Чом досі брехня у правиці твоїй? Навіщо ти молишся тіням облуди, Які у свавіллі не знають кінця? Народе! Це ідоли з дубу, не люди! І з дубу змайстровано їхні серця! Чи ти не […]
Такі слова лунають тільки раз. Такі чуття не відають повтору. На них полює зголоднілий час під щебетання янгольського хору. Для них нема сміливості границь, і глузд дружити з ними не уміє, Вони цінніш багатств усіх скарбниць, у них наївна селиться надія. В них неземний енергії запас, і довгого очікування мука. […]
Хлюпоче дощ. Гроза уже в агонії, Фінальний дограє вистави акт. Змокрілі наїжачились півонії, Стеблинами хитаючи у такт. Жива картина смутку та гармонії: усьому є початок і межа. Минає дощ. Палахкотять півонії, Той дощ неначе в безвість проводжа.
У тихих сутінках прощань, Коли реальність сенс втрачає, Чи знайдемо ми для втішань Слова, яких не вистачає? Чи зможемо в ту саму мить, Коли мовчати вже несила, Душі на горло наступить Та обірвати власні крила?
Старі вірші і ти у них ще є Чи образом, чи дотиком чи римою А ти тоді була мені єдиною В моїх думках була й в моїм житті Старі вірші запилені й прості Без різних там умов чи досвіду Із чітким розумінням простору Із полум’ям кохання у мені Старі вірші […]
Життя Землі – це зараз жирний мінус: Гуляють по планеті смерть і страх – Ім`я цьому страху – коронавірус. «Що далі?» – запитання у очах. Щоденно телевізор нас лякає: Страшніш за першу друга новина Й здається, в стра̀ху людство забуває, Що за вікном прокинулась весна. Вона іде […]
МИРУ, МИРУ – УКРАЇНІ! МИРУ, МИРУ – моїй УКРАЇНІ! Я щоденно у БОГА благаю. За майбутнє, свою Батьківщину Я тривогу у серденьку маю. МИРУ, МИРУ – на нашому СХОДІ, Де сини й побратими вмирають. Й діти малі, й старі, і дорослі – Усі люди давно там страждають. […]
У чому суть життя земного? – Банально Вас спитаю. Нема ні каплі в тім складного, Щоб хтось сказав: “Не знаю”. . Та все ж знайдуться унікали Із хибними знаннями, Котрі у статках суть вбачали І жили геть без тями. . Для когось суттю є розваги, Комусь – на все начхати, […]
Певне, добре у снах, де немає мене, де немає з реальністю герцю. Там ніхто не спішить, й навіть не калатне ані хвіртка в садку, ані серце. Може, там все прекрасне, й не ходить сумне, і у небо вроста матіоли… Та чи добре у снах, де немає мене, Я про це […]
Вже у неба неначе не та висота, і не ті кольори заховались в волоссі, Бо міняється все. Не міняються тільки міста, у яких не були ми з тобою і досі, не губили на площах і вуличках час, і не випили каву усю у кав’ярнях, Бо усе, що на світі стосується […]
Коли ще не придумали законів І полум’ям ганяли хижаків, Не малювали жодної ікони І в жодного не вірили з богів, Всесильній підкорялися стихії, І панувала в поглядах імла, Уже тоді малесенька надія За вчинками тихесенько ішла.
Маленький рай. Солодкий дотик свята. Там ще дитинства бігає луна. Там ясним сонцем вибілена хата І мальви похилились до вікна. Там небо розстелилось над полями, У річці причаїлася блакить, Печалиться розлука журавлями, І вічною надією мовчить. мал. Олега Шупляка
Це радість й водночас Мука, Жарина В думок золі, Не надто практична Штука З придуманих на Землі. Про нього зітха Мовчання, Про нього кричать Листи. І зву я його Коханням. А як називаєш Ти?
Навколо сніг іскринками горить, Прекрасна зимова морозна днина. І серденько тріпоче і щемить, Бо скоро – ніжне свято Валентина. Здається: навкруги стоїть весна Від поцілунків, пестощів кохання. І теплим своїм подихом вона Здійсняє всі закоханих бажання. Наповнена любов’ю мить оця. Амур-бешкетник по Землі літає І свої стріли у людські серця […]
Никто не знает, кто ОН: Дьявол? Бог? Появится, падёт у женских ног, Освободит от нелюбви оков. Любую прихоть воплотить готов. ОН милый облик может обретать. А женщине лишь стоит пожелать: Мир для неё изменится тотчас И в ЕГО взгляде блеск любимых глаз Увидит. Тот, что тёплым был, родным, Внезапно стал […]
Роки шкільні так швидко пролетіли, Нестримний час, мов птах, летить кудись. Здається, вчора ми за парти сіли, Аж глянь, вже сорок років пронеслись. Оця сумна й весела кругла дата Зібрала в дружнім колі знову нас Для того, щоб змогли ми пригадати Шкільний той безтурботний світлий час. Згадаєм ми роки свого […]