Вже золоті таляри під ногами укрила паморозь, лишивши мідяки. І плачуть вранці вулиці й тумани, благенькі одягнувши сіряки. Нахнюпившись, якОсь затихло птаство: не зносить, видно, осені образ… І, може, вдасться… Може, комусь вдасться промінчик сонця вгледіти хоч раз. Пішло у зазимки. Тремтять тендітні віти. Останній спокій вітер украде. І падолист […]
Я вчора з сумом осінь проводжала, Прощаючись, бажала їй добра, І літо бабине у згадках обіймала На схилах Хортиці і пагорбах Дніпра. За нею буду часто сумувати, Згадавши запах яблук у саду, І встану ранком чаєм зігрівати Холодний день, що ковза по льоду. Про себе осінь нам ще нагадає, Коли […]
***** Герої не вічні, вони все ж вмирають У землю холодну, й сиру вони йдуть За ними поплачуть, їх в дома чекають Та часом тихенько, у даль вони йдуть Буває й не встигнуть, вони попрощатись Лише на прощання, рукою махнуть А нам доведеться, самим залишатись Провівши їх […]
Кохана,мені тепер вже не самотньо: тобою живу! * * * Ти пам,ятаєш? Тоді був не дощ – злива. А ще – обійми… * * * Ми знову удвох… завмерли на мить…Досить! Стаєш навшпиньки… * * * Ніжно тулились докупи.Це для фото. А ось у житті… * * * Ми поглядами […]
Не загубіться в тім, чого немає, Як легіт мрій чутливих навесні!.. Душа у муках творчості зростає, Немов шляхетний лицар на війні!
Впаде на землю сивина снігів, У сірих хмарах сонце задрімає… Час – найцінніший скарб з усіх скарбів, Його закоханим завжди не вистачає!
Цілує очі охололі Озерам уночі мороз… Не має Україна долі, Бо зневажається Христос! Не буде в Україні миру, Загине слава на віки́, Бо розпинають її Віру Розкольники й єретики! Як безталанна тая врода, Що пестили не в доброті, Так і страшна ота свобода, Яка прийшла не во Христі! Окреслився на […]
«Територія» Мої степи родючі Вкраїнська то земля Були князі могучі Тепер ж пани кремля Мої луги і балки Багатства садів цвіт Тепер лиш перепалки Куди скотився світ? Мої карпатські гори І Кримські мої теж! Та ви їх полонили Замало власних меж? Мої то […]
Вітри по небу хмари котять, Схилився ясен, мов жебрак… Якщо про вас плітки не ходять – Напевно, з вами щось не так!
Душа шукає душу, щоб зігрітись, Схиляє явір віти у жалобі… Не в тому віра, щоб на Небі поселитись, А в тім, щоб Небо поселити в собі!
Лиш мудрий у звичайному чудесне прозріває, І в тім краси нема, де мудрості немає! Являє в лагідності Бог Свою могутність! Себе пізнать – найбільша в світі мудрість!
Іще одна зоря померкла, Зневаживши Любов Господню! Пішла в розкол Еладська Церква – І тисячі людей в безодню!
Серця озорює любов не повсякчас – Буває й нерозділене кохання… Нам робить боляче не ставлення до нас, А наші особисті сподівання!
Не виношуйте мрії бездарні – Намагайтесь прекрасне творить! Не будуйте палаци примарні, Бо прийдеться тоді у них жить!
Тобі мою біль не зрозуміти. Тобі не осягнути мою печаль. Занадто довго буде боліти, А тобі мене зовсім не жаль. Тобі не відчути біль мого серця. Плювати хотів на це. І, навіть, розбиті люстерця, Не покажуть, що це таке. Тобі не відчути печаль, Що в душі таїться роками. Ми разом, […]
“Ой, летіли лелеченьки, сумно заспівали, а куди ж ви, лелеченьки, рано відлітали? І куди з країв із рідних стужа вас гонила, та невже земля рідненька була вам немила?” “Ой, нам мила і премила земля дорогенька, є тут ліс і наше поле, і земля рідненька, але прийде скоро в поле […]
(Політична гумореска) «Земельна реформа» В українців наступила, така страшна паніка Що не треба того з фільму тепер і Титаніка Захотіла наша влада земельку продати Кажуть що тепер мільйони усі будуть мати Ну дадуть нам ті мільйони, й хліб по тисяч двісті І як добре ми живемо, […]
Бути весною… Під снігом чи зливою, Чи листопадом, чи з неба камінням! Замість натхнення приходить прозріння – Бути смішною І бути щасливою… Бути весною Легкою і вільною Трохи шаленою, чесною, грішною… В радості – дикою, в сумі – невтішною, Бути собою, Нехай божевільною! Бути весною Із рястом і рутою В […]