Блукає світом дивний тарантас – То їде осінь, горда і щаслива. Каштани б’ють у жовтий тулумбас, Неначе сповіщають щось важливе. Що, буде бал? Ви чули: буде бал! Готуйте найпишніші, ладні шати: У блиску калабаневих дзеркал Усе й усіх довкола дивувати. Сріблиться втаємничена вуаль, Гаптована місцевими майстрами… Виблискує злотиста пектораль На […]
Впав каштан на зморщену бруківку, Танцював недовго,але вдало, Влітку мріяв часто про мандрівку, Час тримав і гілля не пускало. Зараз він у волі на просторах, Осінь крутить вальси золотисті, Чутно ритми степу у повторах На танцполі, й звуки голосисті. Дощ пішов, скривилася бруківка, І каштан сховався поміж листя, Невесела й […]
В житті, немов на театральній сцені, Завжди у когось на очах живеш. Чим більше оплески стають тобі приємні, Тим більше одержимим ти стаєш! А хто всім серцем Бога прославляє, Тому Бог духа мудрості дає І в святості зрости благословляє, І вписує у лицарство Своє! А в марнославного завжди лиха дорога […]
Минеться все, та все минеться Гірке, підступне і примарне, І пекло зрештою уп’ється, І тартар врешті-решт розтане! Молитва — найсильніша зброя! Не дай своїй душі заснути! Молись, чи воля, чи неволя, Щоб Царство Боже осягнути! Молись за батька і за мати, Молись за тих, які волають І руки крізь пекельні […]
Вертається душа до рідного порога, Де вогник ще не згас за шторкою в вікні… Любов – це не ім’я, Любов – це сутність Бога, Це Його Кров за нас пролита на Хресті! Сорочку вишивала дівчина легкокрила, Сіяв натільний хрестик на ній, мов золотий… Душа, що не страждала, не може буть […]
На ярмаркові жовтень крам шукав – Тонкі нитки з багрянцю й позолоти; На кроснах, ще прадавніх, ярич ткав, Бо де ж йому, сердезі, без роботи?! А потім – до Покрови – навпростець Везе дарунків скрині щедрі й пишні. Хай панночка, володарка сердець , Сама вже вирішить, що кине, а що […]
Замружив вечір очі голубі, Кривавий місяць вирина за гаєм… Ми часто рідних розумієм лиш тоді, Коли, на жаль, вже тільки поминаєм!
«Осінь в душі» Осінь в душі, дощ на очах Нащо по ньому гіркі сльози лила? Досі живе він у твоїх думках Ти його палко, безмежно любила Він не цінив, теплоти твоїх рук В інших очах він знаходив розраду Слова з твоїх уст, просто лиш звук Яблука їв […]
« Шлях» Я падати у прірву каменем не хочу Лиш птахом я в злітати хочу ввись Кохати твою вроду ту дівочу Й кричати собі тільки лиш борись! Назад ні кроку, доки ще не пізно Допоки серце в грудях, ще горить Тебе так цілувати палко й ніжно І без […]
Я був запрошений не раз в банкетний зал, І що мене постійно дивувало — Багато там було кривих дзеркал, І бездоганним себе кожне з них вважало!
Зів’яли почуття, немов гвоздика… Їх втрата для душі чи не найважча!.. Ніколи не борись за чоловіка, Який не зрозумів, що ти – найкраща!
Всміхнувся вересень печально, З календаря зірвавши лист , І у квітник зайшов прощально, Щоб відточить мазками хист. Він кинув посмішку тендітну На чорнобривців цвіт рясний, На айстру,скромну і привітну, І на жоржини блиск ясний. Теплом він пестив хризантеми, Дощами палко цілував, І пелюсткові діадеми Красуням цим подарував. Він запалив кущі […]
Хай здохне смерть! І вічний день настане! І вже ніколи сонце не зайдé! І лід, що на серцях людських, розтане! І Боже Царство в кожнім процвіте! І ти, мій краю, ти, моя лелеко, Зітхнеш нарешті білими грудьми! Хай здохне смерть і охолоне пекло, Наповнене ущерть розкаяння слізьми!
В людини зовнішність оманна, Загроза криється в тиші́… Чим більш здається бездоганна – Тим більше демонів в душі!
Стікає у годиннику пісок, На сході ранок починає тліти… Ми від життя були на волосок — На жаль, не всі це встигнуть зрозуміти!
В вікні вагону краєвиди промайнули, Які ти ще з дитинства пам’ятаєш… Не поспішай судить людей за їх минуле – Ти ще свого майбутнього не знаєш!
Осінь, чару́є кожного з нас, Різноба́рвний ,прекра́сний , її окра́с. Ли́стя , кашта́ни, все з часо́м опада́є, Сидя́ у вікна́ мені су́мно бува́є. Це літо мину́ло ,його́ не верне́ш, Те що було́ ти більш не знайде́ш. Та в пам’яті буду́ть ті га́рні карти́ни , Ціка́ві, улю́блені ,ми́лі світли́ни. Осінню́ га́рно […]