Високі підбори і сукня відверта, Помада червона і “стрілки ” чорніш. Колись цінували всі друзі за вірність І просто сиділи чи гуляти йшли. То було колись, а зараз пройшло Хтось зрадив, хтось щастя приніс Усе переходить і сльози забулись Не вабить у людях ні блиск, ні душа. Частіше ти […]
У гордості багато є ознак, Ніщо не ублажить її утробу! Образа у людини викликає рак, Страх викликає сечокам’яну хворобу. Сльозиться небо у рясних зірках — І кожна зірка Богові покірна! Лікує душу й тіло Божий страх, Любов душевна і нелицемірна! Шукає човен серед хвиль маяк, Спіткнувся кінь, бо загубив підкову… […]
Біжиш в віках за обрій голубий, Мов юна на світанні дівчина, Допоки з двох закоханих хоча б один живий – Історія кохання незакінчена!..
Танцює осінь по калюжах Квікстеп із жовтнем під дощем, А поміж поглядів байдужих Сховався вечір під плащем. І збіглись краплі у потоки, В їх звуках – в’януча пора, Десь листопада чутно кроки, Й вітрів невимушена гра. Танцює осінь танець вправно, Така рухлива і швидка, Мов ще невпевнена недавно, А зараз […]
Молитву вітер шепотів, Блищали грози, мов люстерця… Те серце, що не має слів, – Дорожче, ніж слова без серця!
Черкащині..краю козацькому присвячується.. \”Черкащина 365″\ ..Багато теплих слів душею складених в пісні, вірші, що славлять рідний край.. ..про все, що так милує, чим пишаємось.. ..цінуй та борони, люби та не втрачай.. ..Віками наші пращури копичили.. оберігали, боронили кожен шмат.. ..землі родючої Вкраїнської.. ..дорожчої за золото й булат.. ..Дорожчої за камені […]
..Чарівна Осінь.. ..а в душі весна.. ..тамує подих – ..щастя..віри..днини.. ..природа горнеться і пошепки віта.. ..на Многії Літа і без зупину.. ..Бажанням час збуватися сповна. ..і віра кріпла щоб.. ..і доля посміхалась.. ..чарівний погляд.. ..бо в душі весна.. ..і загадковий – все враз поєдналось.. ..Хай щастя множиться.. ..хай буде буде […]
“Я подарую тобі осінь” Я подарую тобі осінь Із її ніжним листопадом А пам’ятаєш як ще завсім Недавно ми гуляли садом? Коли усе цвіло довкола Ми милувалися зорею Ти шепотіла все навушко Що буду тільки лиш твоєю А потім було довге літо Холодне, тепле, незабутнє Ми там губили довгі ночі […]
На місто ліг сріблястий теплий сніг, Ріка під лозами густими оніміла… Ми звершуємо подвиги для тих, Кому до нас немає зовсім діла! А нас по-справжньому кохають саме ті, Яким ми і без подвигів потрібні, І визирають десь на самоті, Загорнуті у сутінки вечірні… Ми не цінуємо відверте і святе, Пронизані […]
Постукала Покрова до вікна, Злотавим листом землю притрусила, Берізкам стиха коси розплела І двері широко у зиму прочинила. Заплакали, зарюмсали дощі – Мабуть, і в них свої бувають стреси… І подорожнім вказують кущі Місцеві напрямки холодної адреси Пора вогню, надії і краси… Ще все прийде і всього доторкнеться… А мама […]
Запахла осінь листям і дощем, І сиве небо долу притулило… А на душі – якийсь холодний щем, Мов болем обпекло і роз’ятрило. З’явилось раптом: «Господи, прости!» Перечепилось за холодну втому – І полетіли в далечінь листи, У безвість, адресовані нікому… Час сповіді… Пора життєвих жнив… Розкрию парасольку серця свого, Щоб […]
Відсвічують вікна – багряним, червоним – Це осінь в своїм надвечір’ї блукає. Дзвенять від морозу калинові грона І листя спросоння тремтить і зітхає. Осіннього сонця промінчики блідні В очиська великі калюж зазирають. А вітер несе золотаві і мідні, Яскраво-червоні листи нашим краєм. Листи за минулим… За прожитим літом… Як тихий, […]
Вже жовте листя тулиться до ніг, вже павутинням днину обплітає, і сіра сітка стомлених доріг свої обійми стиха розгортає. Торкне тебе як спомин, як печаль: десь там позаду, залишилось літо. Красуне осене, зніми свою вуаль – так хочеться ще мріяти й радіти. Не поспішай іти. Зажди. Постій. Ще вистачить і […]
Дощі, дощі, вже котрий день дощі, Плекаю я надію – все минеться, Але то лиш пігулки для душі, До того ж ще й шкідливі натщесерце. А час невпинний, бо на те він час, Щоби наплутати хвилини і сторіччя, В книжках його нема рядків про нас, Хоч на обкладинці й були […]
Тщеславні Бога забувають – Спустошує добро цей гріх! Тщеславні люди уявляють, Що всі в захопленні від них! Тщеславний мріє кожний будень, І, як папуга говіркий, Його якийсь похвалить дурень – І не такий вже він дурний! Шукає панства і гетьманства, Навшпиньки козликом танцює, В людині стільки марнославства – Наскільки розуму […]
Впаде сльозина, наче зірка, поряд, Зупине яструб в небі свій політ… Любов в душі на все міняє погляд, Преображаючи довкола цілий світ! Одне лиш треба — щиро в це повірить, Але глибоке самолюбство не дає, І біс гордині іронічно зуби шкірить, І в вічі нам презирливо плює!
Є в тім багато нашої вини, Що рідні береги недоля рве, Але, на жаль, в молитвах просим ми Змінить обставини життя – а не себе!
Твоих коснусь легонько глаз Своим усталым взглядом Октябрьский блюз, а может джаз Сыграем с листопадом… Вот осень снова на дворе Дожди стучат по крышам Сгорело прошлое в костре Лишь блики по афишам… Озябшим сумраком, в окно Луна, опять, стучится Забито намертво, оно Ему не отвориться… В душе нет райского тепла […]