С компьютерной клавиатурой – фей, хороший мальчик, без затей, он чистит клавиши и ждёт, и мышку тоже он возьмёт. Фей иногда у вас шалит и может что-то изменить, но изменяет не всегда: если лучше получится строка. Здесь кактус будто шарик, похож был на подарок, иголки как булавки, цветы-ромашки […]
В одном краю далёком летает мотылёк, присядет, украшает он каждый лепесток, беседка есть у моря, для лодочки причал, петунией в горшочках причал тот расцветал. Вербой и клёном красным украшен берег тот, где домик небольшой есть, берёзка здесь растёт, гортензии и хоста, рододедрон расцвёл и папоротник тенью, листочком украшал. […]
Все те, що є відрадою очей, І ця барвінком встелена дорога, Все те, що маємо — воно не від людей, Все те, що маємо — отримано від Бога!
Вам ваше золото зачем? Сюда везите без дилемм, Кащею пригодится всё равно и со своим будет хранить его. Добавится Кащею и прислуге машин, дворцов и яхт, а людям уж не видать его, зачем? У них и так полно проблем. Если в правления последний миг дают диктатору кредит, это […]
Тітка Кармочка ходила, з собою звірка водила: білого такого, з хвостом і пушного. А пухнаста та звірюка – гіркого досвіду наука, а як досвід не вивчаєш, то власним чолом шибаєш. Тітка Карма отака: з гумором і свавільна, з Немезидою дружила і про справи тріскотіла. Вона тупцяє і […]
Вже тіні зазирали у вікно, Ховалася зоря за небокраєм… Мабуть, ми в цьому світі всі спимо, І прокидаємось, коли лиш помираєм! Це страшно без зіниць людині жить, Не бачить лиць, не любувати квіти, Але страшнішого не можна й уявить: Побачить Рай – і зразу ж загубити!
Гріховний світ чарує і п’янить, Зневажили ми Благодать Господню! Покайтеся! Бодай в останню мить, Як падатиме світ цей у безодню!
Таких як ти, обвітрених життям, Із досвідом кохань і перетворень, Шукає зморена, поетова душа, В пориві ночі, для п’янких повторень. В таких як ти, померли рани днів, Такі глибокі, мов яри у полі І хто до мене твої руки грів, І хто розказував тобі про зорі? В тобі одній, затихла […]
«Не існує» Без тебе мене не існує Навіщо мені те життя Новий день лиш біль подарує Й від цього нема вороття Я жив в тому світі ілюзій Які ти розбила мов скло Не вийшло із нас просто друзів І серце моє не жило Воно перестало все ж битись Коли […]
«Пам’яті Кузьми» Я пам’ятаю тебе друже! Хіба, що вирвуть тебе з серцем В якому ти навіки поселився… Я пам’ятаю тебе друже! Те другу люте Ти ж тоді розбився…. Я пам’ятаю тебе друже! Коли ти вмер Народ сльозами гірко вмився… Я пам’ятаю тебе друже! Четвертий рік Сльозами гірко лився […]
З тендітної дівчини Анна перетворилася на зморену життям жінку. Як це сталося і коли? Хотіла набивати власні гулі, а зіспувала собі життя. Спочатку без нього було дуже добре. Подруги, подорожі, тусня. Все що потрібно дівчині її віку. Безтурботність, ейфорія, безвідповідальність й повна приналежність самій собі. Анна змінювала чоловіків як панчохи. […]
Невідомо, коли це сталося з ним і яка тому причина, але він почав її згадувати. Маленька Анна … Любов, яку не змогли стерти навіть найгарячіші діви столиці. Він знав її мало не з пелюшок. Біляве дівча із чарівною посмішкою і сіро-блакитними оченятами. Він пам’ятав, як вона бігала по м’якій кучерявій […]
Передивляюсь доні папірці З її дитячого альбому. Ось як веселка в ньому прапорці, Пливуть у небі голубому. Пташки-малявки туляться до них, Немов напрошуються в друзі, Ось-ось сльозинки хмарочок сумних Струмками побіжать у лузі. Метелики сплітають хоровод, Над квітами кружляє пчілка, В траві мурашки в пошуках пригод, Горішками ласує білка. […]
Мені болять її печальні очі І під хустиною сніг сивини. В які краї роки дівочі Лелеки віднесли неначе сни? Така худенька, в ситцевому платті Й така легка, немов небес блакить, Її любов й добро крилаті В житті нас зігрівають кожну мить. Колись вона співала колискові І дарувала світ казкових снів, […]
Стояла на подвір’ї… У тихе надвечір’я спадали роси. Вечір, узявши тайстрину, готувався у мандри. Так рідно пахнуть матіоли…Сонях повернув голову до золотого величезного колеса, яке поволі котилося за овид. І здавалося, що обабіч нього Жароок розпалив величезне вогнище, відблиски якого сягали хмар, і від того небозвід наче купався у тому […]
ду до книг сьогодні на побачення, Букет із квітів польових несу. Вони мені покажуть інше значення, Миттєвостей… Незвідану красу, Примножать… Заревом осіннім І небом в ніжних кольорах, Вони є від буденності спасіння, Вони зі мною навіть в моїх снах. Мене стрічають на своїм порозі, В глиб храму власного ведуть. Вони […]
А промінь лютого душевним сріблом, У шибці знову радує мене. На ній картина з візерунків квітне, Тут паморозь свій прихисток знайде. А промінь лютого мені услід махає І ніби зупиняє : ” Озирнись! Життя іде! Життя триває Майбутньому ти в очі подивись!” Я зовсім не жалкую за минулим, Його до […]
А лютий спокушає струни душ, Розказує їм всякі небелиці. Не любить він ні яблук, ані груш, Лише своїм він хоче похвалиться. А лютий спокушає струни душ, Своїм багатством землю осипає. Не любить він ні моря, ані суш, Себе єдиним королем вважає. А лютий спокушає струни душ, Його чола весна ледь […]