Літературна премія Видавництва книг "Лілія"

  • Про премію
    • Автор місяця
    • Вибір видавця
  • Особистий кабінет
  • Видати книгу
  • Search

Літературна премія Видавництва книг "Лілія"

Праця кожного автора має бути достойно оцінена
  • Search
  • Про премію
    • Автор місяця
    • Вибір видавця
  • Особистий кабінет
  • Видати книгу

Для голосування необхідно авторизуватись

Вкрива туман відбілені простори, Сумні поля мовчазно спочивають, Блукають дні,міняючи мінори, В буденній тиші пошепки співають. Дрімає ранок сірий між снігами, Гука морозну днину на гостину, Старіє січень тоскно між хатами, А лютий спить в колисці,мов дитина. Не шле мороз зимі вбрання й прикраси, Пройшов той час,туманами чарує . Об […]

Без категорії

І зацвітуть зимові білі ружі

автор Светлана Савченко
Опубліковано 23.01.2019

А наші ангели не сплять – Вони пильнують наші грішні душі, У нас за спинами стоять – Без них ми немічні…Без них недужі. Вони пильнують, серцем шевелять, Від злих думок, нас грішних, захищають І ніжно крила їхні шелестять, Коли ангелики із нами розмовляють. Вони хоронять, поруч з нам йдуть, До […]

Без категорії

А наші ангели не сплять

автор Галина Пігут-Николишин
Опубліковано 22.01.2019

    Мамо чому люди воюють?? Під гуркіт снарядів сидячи в темному підвалі запитував Сергійко. Не знаю синку… така їх природа. Обережно тремтячими руками мати пригортала сина до себе. А грім все не вщухав, скрегіт металу пронизував мов зубний біль. Лоскотав кожну клітину тіла. Така їх природа» вбивати, нищити одне одного рушити те, […]

Воєнна лірика Поезія

“Уривок повісті”

автор Віталій Прокопович
Опубліковано 21.01.2019

    «Інші часи» Я не Шекспір писати тобі драми Та все ж кудись, щораз мене несе Творити дивні хижі гами Які любив понад усе Ти не Джульєтта, я це знаю Так не кохають, більше як колись Чому ж коханням я страждаю? Чому ж шляхи наші зрослись? Бува жартує підла доля Смішком безглуздим над людьми Їх поневолює неволя На душу влігши […]

Лірика кохання Поезія

  «Інші часи» 

автор Віталій Прокопович
Опубліковано 21.01.2019

БЕРЕГИ Береги только память о нас Береги только счастья осколки Я уже не жалею сейчас, Что мы всё потеряли без толку. Где-то в сердце огнём сохрани Наши скрытые опытно чувства, Ведь они не дошли до любви, Но уже это было не дружбой. И я знаю, ты помнишь меня Помнишь все, […]

Iнтимна лірика Поезія

Береги

3 Коментарі
автор Dashunya Дар'я Лотова
Опубліковано 21.01.2019

Чого, моя пташко, сумні твої очка? Кого виглядаєш ти все у вікні? Твоя білосніжна намокла сорочка Від слізок, напевно, твоїх уночі.   Я тут, біля тебе, моя люба доню! Як вітер повіє – це я обніма. Промінчиком теплим торкаюся скроні І подихом ніжно цілую щодня…   Я зорями в небі […]

Без категорії

Моя пташко

1 Коментар
автор Галина Пігут-Николишин
Опубліковано 21.01.2019

        «Спогадами»   Смакую нашими спогадами Про те, як були удвох…. Про те, як мінялися поглядами І очі іскрились в обох   Смакую нашими спогадами Про те, як зустрів тебе Між натовпу, перехожими І серце відчув, що живе…   Смакую нашими зустрічами Коли, ще була моя Сварки […]

Лірика кохання Поезія

«Спогадами»

автор Віталій Прокопович
Опубліковано 21.01.2019

Хурделиця знов завіває, Білий сніг безупинно мете… Це зима свої шати вдягає І сніжинки у коси плете.   А ти їдеш в далеку дорогу, Вже втомився, мабуть, за кермом. Заметіль навіває тривогу, Що на серці лягла килимом.   Я до Бога молитву підношу І благаю святі небеса, Щоб крізь білого […]

Без категорії

Божа рука

автор Галина Пігут-Николишин
Опубліковано 21.01.2019

Серед зими біжать струмки, А день всміхається щасливо, І вже народжує рядки Між промінь сонячно-грайливий.   А я додам йому душі, Краплину мрії мого серця І покладу свої рядки На дивовижне його скерцо.   Несуть маленькі ручаї Незримі дотики в минуле, Щоб ноти втрачені мої До неба радісно сягнули.   […]

Пейзажна лірика Поезія

В акорді сніжної сонати

автор Інна Гончар
Опубліковано 21.01.2019

Зітхає сніг на гілочках ялини, Збирає мить намистом білих снів, Свою журбу гойдає горобина, Бо так не може вимовити слів…   Присів цей сніг уперше без запросин, Прозорий плач – не владен навіть час. Плете мережку витончену осінь – Її цей сніг запрошує на вальс.   Притихло все: і лист […]

Пейзажна лірика Поезія

Зітхає сніг

автор Інна Гончар
Опубліковано 21.01.2019

А справжня жінка гідно носить вік І любить щиро всі його принади, Хоча життя торкнулося повік, Не раз сумні співало серенади.   Та вона йде, всміхаючись зорі, І роздає любов свою для світу, І не дозволить падати душі На поворотах будь-якого віку.   Коли ж впаде, оступиться, можливо, Чи просто […]

Без категорії

Справжня жінка

11 Коментарів
автор Галина Пігут-Николишин
Опубліковано 20.01.2019

Она ушла и знаешь, больше не вернётся. Она ушла, оставив только сладкий аромат. Она ушла и её любовь с тобой не остаётся. Она ушла, в душе оставив множество утрат. Она ушла, в тишине оставляя тебя одного. Она ушла, громко хлопнув дверью. Она ушла, не оставив тебе ничего своего, А жизнь […]

Без категорії

Она ушла…

автор Оксана Герасимец
Опубліковано 19.01.2019

Всю ніч у мозку гастролює день, І циркулює по нейронах струмом. А вранці з дому вибіжить мішень Дорослістю прикрита і костюмом, Щоб знати : вічне серце чи забіг ! Так вічна кава ставиться до столу, А в сумочці робочій оберіг – Чергова упаковка валідолу… Світ дошкуляє світний чи втіша, То […]

Поезія Філософська лірика

Безсоння

автор Оксана Осовська
Опубліковано 19.01.2019

      «Білява хата» У полі зоре на земля Не плугом ні, а від снарядів У крові друга вже весна А ви усе не схаменулись Біляву хату зруйнували В саду хрущі вже не гудуть Скільки життів війна забрала Й синів додому не вернуть Та мало вам, все того краю Країну […]

Воєнна лірика Поезія

«Білява хата»

автор Віталій Прокопович
Опубліковано 18.01.2019

І… ось зима і грудень, і сліди, І заметіль цілує вікна снігом… Не йди на холод не прикривши голови, Якщо в своїм житті не гартувався бігом. Не йди іще, не йди… хай краще замете Від мене всі стежки, мов полотном, дороги – Я краще бачитиму, ті печатки, ген по снігу […]

Iнтимна лірика Поезія

А чи були вони?

автор Яна БІМ
Опубліковано 18.01.2019

  «Не збагнути» Чомусь коханням мене рвало Хоча в душі воно цвіло І та душа не раз вмирала Та щось у ній іще жило Жевріло променем світанку Лилося краплею роси Десь причаїлося на ганку Злякавшись літньої грози І не проси його забути Коли зустрів ось ту весну Її було все ж не збагнути Чому кохав її красу Таку […]

Лірика кохання Поезія

«Не збагнути» 

автор Віталій Прокопович
Опубліковано 18.01.2019

  «Спілих груш» Жбурни минуле мов сміття До урни викинь посміхнувшись Навіщо тобі каяття?  Жбурни його за мить позбувшись Те що з середини гризе Від чого ще немає ліків Що до безодні відведе Посадить на могилі квітів Жбурни минуле у вогонь Нехай згорить як впале листя Бракує лиш її долонь […]

Лірика кохання Поезія

«Спілих груш»

автор Віталій Прокопович
Опубліковано 18.01.2019

      Сонце в мене замість шапки Не буде музиці Кузьми ще крапки… Його нема, ось вже чотири майже роки Та музика його і далі робить кроки   Між зорями він там сидить сміється Бо серце для людей його ще досі б’ється В колонках, ще одна його лунає пісня […]

Поезія Філософська лірика

******

автор Віталій Прокопович
Опубліковано 18.01.2019

Posts navigation

  • Newer posts Newer posts
    • 1
    • …
    • 725
    • 726
    • 727
    • …
    • 838
  • Older posts Older posts

© 2026 Літературна премія Видавництва книг "Лілія" – All rights reserved

Створено  – Designed with the Customizr theme