Коли біль роздирає і вдень і вночі, Коли крає образа чи розпач кричи. Кричи. Не стогни від образи, не скигль, не мовчи, Не ховай сльози розпачі, просто кричи. Кричи. І весь всесвіт почує як серце щимить, Роздирає нутро і душа як болить. Кричи. За всих тих, хто не зміг чи […]
Паперовий журавель Марить небом наче птах, Білі крила – корабель Тільки іграшка в руках Синє небо у вікні Крихта, промінь у очах, Крила сили уві сні, Білі мрії – зранку крах Не злетіти журавлю, Марить холодом зими, Заметілі кораблю, То свій шлях згубили ми Дочекатися весни. Чи свобода журавлю? Помах […]
Зовсім недавно в неї на долоні з’явилася нова родимка. Прямісінько на мізинці. То була одна із десятків пігментних плям, що сузір’ями вкривали її молочну шкіру – з ніг до голови. Вони ланцюжками тягнулися вгору по руках, закінчувалися десь на лопатках і продовжувалися вниз по ногах аж до самісіньких п’яток. Вони […]
Чому ти мене не хочеш? Чому проганяєш геть? Не дивишся в мої очі, мовчиш, мов пророчиш смерть. Чому ти тікаєш знову, світанком, на схилі дня, Гірка така твоя мова і правда твоя — брехня. Чому ти себе руйнуєш, відвадити хочеш так? Тримала мене, ревнуєш, не хочеш давати знак, Кричиш, що […]
у мапу місяця кидаю ножа – у кратер, як в мішень. десь оселюся там, гадаю, прозорим привидом мишей. мисливцем тихим, хижим блазнем у чорній темряві глухій я полюватиму щоразу на тих тварюк в пітьмі лихій. от тільки ножик не вгрузає – плиском лягає дзвінко в грунт. озветься галасом навзаєм… цей […]
Ще вчора тут точився бій, Гарчав до ранку кулемет, Чи залишився хтось живий? Жене лахміття від газет Співучий український вітер, І чорний шрифт великих літер Рече про ненависть і смерть! Наповнена до краю вщерть Густою кров`ю сонця Чаша, Мов сила таємнича, вража, ЇЇ над степом підніма Лита, невидима рука. Ти […]
«Аксіоми» Ти поруч? Ні десь в сутінках зими Далеко так, де люто холод рве на шмаття Ми спокій свій згубили, не знайшли Так добре було нам, та ні це все лише прокляття І непохитно боляче, лукавить новий день своїм теплом Та ніч розставить всі крапки, і коми Життя бурхливо взяло […]
*Як мало людині” Як мало людині, потрібно для щастя Шматочок лиш неба, ось там за віконцем Зустріти щасливий, усміхнений ранок Й на мить лиш дістати, рукою до сонця Ти поруч смієшся, така безтурботна Й не віриш що завтра, настане війна Й початком лиш буде, небесна та сотня Коли підкрадеться, […]
Пролог Держава наша – спільний дім, Всім має житись затишно у нім. Прибрать оселю – справа мов проста, Та потребує досвіду вона. Моїх героїв хай навчить життя, Щоб обновить житло – збереться разом вся сім я. Так хай щастить у починанні цім, Аби жилося затишно усім. Зайчисько сірий років сім […]
«Безцінні почуття» Про що ти мислиш, жінко незвичайна? Хоч ще мала, та глибина в душі Чарує твоя дикість неохайна Для тебе ллються з під пера вірші Про що ти бачиш сни, там десь над ранок? Своїх фантазій диких почуттів Коли кінця, вже добігає той світанок Наповнений блідих вогнів Про що душа твоя тремтить […]
Ты рушишь меня изнутри… Проводишь скальпелем под кожей. В душу мне не смотри, Я не стану на тебя похожей. Ты режешь меня на кусочки, Уничтожаешь, как светом ночь. Никак не поставишь все точки. Никак не уйдёшь прочь. Ты водишь по венам иголками, Пуская в кровь горький яд. Мы стали просто […]
*Романтик” Хтось скаже я поет, ні я романтик Літаю між галактик, і зірок Я бачу в людях те, що іншим не під силу А інколи, до прірви мені крок Сьогодні я смішний, завтра сумую Душа в поета чиста мов сльоза А інколи мов попіл вона хмура […]
Різдвяний шум, гірлянди і вінки, Бали під шелестіння целофану Нагадують диковинну савану Із левом, королевою і фавном, А смисл підчас не згаданий ніким. Не перший сніг нападав і розтав. Я жду на Боговтіленого Тебе, І свято ще не виродилось в требу, Обкладений пергаментами ребе Чекає теж на власного Христа. Твоє […]
Присвячується фільму «Виноваты звезды» Кохання й смерть, вони так близькі Сьогодні ми живемо, завтра нас не стане Для чого ж жили, ми тоді? Й нехай, це вже нікого не цікаве Любиш веселку? Люби й дощ І не важливо, він такий холодний Життя таке коротке, ну і що ж? Зате […]
«Музика із чар» Ти знаєш музика твоя Бентежить моє серце Та нота до і нота ля Розбила мов люстерце.. Ті ноти що із твоїх рук Немов птахи злітають ввись І серцю наймиліший звук Лиш з світом, ти ним поділись Із чорно-білих клавіш Ти твориш наче чудеса Немов не помічаєш Що в музиці твоя душа Мене ти […]
Авторська пісня По Хрещатику ходить чудовисько левіафан, Він по душі маленьких дітей переплив океян, Він усіх поїда, хто на собі не носить хреста, Його сутність звіряча, а логіка дуже проста. Він сім метрів заввишки, в руці його чорний айфон, Час від часу ним клацне і дзвонить він у Вашінгтон, Його […]
Вже давно припорошені снігом, Знаки колишніх пожеж, Відшукати так важко, І грузнуть в заметах ноги, Не обернутися. Хто там, за спиною? Ворог чи друг? Підводить слух І очі заліплені снігом Не виведуть через ліс, Що не має кінця. Але ще хоча б крок, Щоб торкнутись руки Когось поруч.
Я по тебе так скучаю. Ты мой кислород. Что со мной, не понимаю, Ведь никто пленить меня не мог. Ты стал моим творением. Светом среди непроглядной тьмы. Ты стал моим забвением. Ты стал результатом моей мольбы. Я сама же тебя оттолкнула, На куски разорвала боль. За тебя цеплялась, но не […]