В’ється стежка, наче змійка, На краю села, І біжить по ній Софійка, Дівчинка мала. Попід лісом спів лунає І схилився день, Там її завжди чекає Чарівний олень. Він Софійку зустрічає, Наче друг старий, На чолі у нього сяє Хрестик золотий! У гаєчку наодинці, Це вже зазвичай, Він розказує Софійці Про […]
Хтось хоче ангелів побачить неодмінно, Але для Бога зайва видима реклама, І я цим Бога не хвилюю безпричинно, Я знаю вірно, що мій Ангел – моя мама!
Ой родилась в мене донечка, Та білесенька як сонечко. В неї оченьки як зірочки, В неї губоньки – трояндочки. З рук її я не спускала би І очей не одривала би Все дивилась би на сонечко. Ой яка ж у мене Донечка! Ти рости, моя голубонька, Будь щасливой, моя любонька. […]
Зірки по різному вмирають: Одні сліпуче вибухають, Поширюючись на трильйони В космічний простір кілометрів. А інші – тихо загасають І ледь про себе сповіщають, Розклавшись на багато спектрів, Зірки по різному вмирають! Є карлики, а є гіганти, А є, немов страшні мутанти, Що поглинають все собою І звуться « чорною […]
Невже, ця бабця в дзеркалі – це ти? Якій я дарував червоні ружі, Писав у зошиті тривожнії листи, Чекав під парасолькою в калюжі… Невже, ця бабця в дзеркалі – це ти? Моя натхненна, моя незрівнянна! Як ти могла так швидко відцвісти? Моя незвідана, перлинна, невпізнанна! І сосни сині поголубив сніг […]
Зірки, мов сльози, падали з очей І танули в нічному оксамиті… Тільки життя, прожите для людей, Є найпрекраснішим життям у світі!
Лишень людина добра щасливою буває, Любовію і миром сіяє її лик, І кожен біля неї блаженство відчуває – Не може буть щасливим недобрий чоловік! Гойдає вітер ружу в заті́нку напівмертву, Слова лунають в тиші у мороці тмяні́м… Добро приходить в душу через самопожертву, Коли нещастя інших вважаєш ти своїм! Мов […]
«Поетам» Поетам вірші, диктують хмари Поетам вірші, хлюпоче дощ Про ніжні рими кричать бульвари І гамір людних, центральних площ Поетам вірші шепоче вітер Поетам строфи тріщить гроза У нескінченім потоці літер Вони сплетуться немов лоза Поети дивні нещасні люди Між перехожих їх не знайдеш Безцільно пишуть свої […]
Зима с Вьюгой разрезвились, В быструю кадриль пустились! Сапожками топали и в ладоши хлопали… Хохотали, танцевали, снегом землю засыпали… Ветер песню напевал, ритм веселый задавал! Две подружки веселились Над землею в такт кружились, И снежинки в тот же час вместе с ними в перепляс… Весело кадриль плясали- снегопадом удивляли!!!!
Мороз у Зиму закохався Зізнатися в коханні усіляко намагався: На вікнах їй мініатюри малював; Разом з сніжинками для неї румбу танцював; Потріскував,виблискував сніжком Та серденько у Зимоньки під крижаним замком! Зухвало на Мороза поглядала На залицяння ці уваги не звертала. Тож вирішив Мороз піти іншим шляхом: Піду ж бо я […]
́Нестри́мно пелюстки́ гойдає Троянді білій дрібний дощ. Вона сьогодня замерзає, Тримтить від холоду і сліз. Багато хто вже милувався Та пестив пелюстки рукой, І світ щасливим їй здавався, Вона – закохана собой. Бувало так, що насміхалась Вона над квітом василька, В перлинах сонця умивалась Та цвіт ховала в пелюстках. Проміння […]
Понад прірвою На самому краєчку Зачепилася трішки. Тільки глянула вниз Задивилася прірва Темне щемне провалля. Полетіти туди? Хоч на мить та до лоскоту. Розійдеться імла Проясниться туман І розкриється паща Така гостинна. Та іще зачепилась надійно Тільки памороки. Дарма. Понад прірвою в житі Бракує ловця.
Сплетіння рук на вітровому склі, Несе потік – нова травнева злива, Тоненька пара у тугій імлі, Що омиває місто норовливе. Виття грози бушує за вікном. За ким ти плачеш, сірий смутку – Леве? Іде старе заглушене кіно. І де актори, режисери? Деви? Сопрано надірве найвище “соль”, І соло те закінчиться […]
Зимова казка мчить у срібну даль, Несе надії, білі наче сніг, Високі замки – сяючий кришталь, Вогні ялинки – вірний оберіг Зимова пісня огортає світ, Дзвенить так щиро, що горять серця, Вогнем іскриться навіть синій лід, Хоча й не чути імені співця Зимово-білий стелиться папір Нова сторінка – подарунок всім, […]
Авторська пісня Я по місту іду, всюди бачу біду: У людей очі злі, наче вікна, скляні, Може, вітер гіркий, може, час не такий, Може, в зо́рях вина, може, просто війна. Та причина не в тім, як здається усім. Похололи серця́, бо початок кінця, Хмарочоси ростуть, храми менші стають, Шаленіє народ:«Дайте […]
Я завещанье мамино нашла Спустя три года после смерти мамы. Глотая слезы, я его прочла, Как будто с того света телеграмму. Ты, дочка, вспомни все уроки те, Каким по жизни я тебя учила, Старайся жить сейчас, не в суете, Иначе суета станет не милой. Дай, до́ча, обещанье сделать так, Как […]
Зустріла жінку сиву при дорозі А на щоці її застили сльози, Сльоза, що біллю серце пропалила, Непрошеною видерлась і вмить застигла. Маленька постать, та велика дума… Завмерла зелень у очах – озера суму. Що за свій вік побачила, почула? Яких висот, яких багатств здобула? Одне багатство в неї – три […]
Сонливая и грустная усталость. Спит до весны озябшая Земля. Морозными следами прячет радость, В снегу бросает снежки детвора. Ветер у неба снова солнца просит И грустно воет или же поет. А на полях легла густая проседь, Река хрустальным хладом отдает, Стоят леса, пленят вуалью снега И ваши чувства поглощает мгла, […]