1* ..город окутала снежным покрывалом кудесница зимушка-зима.. на тротуарах по протоптанным дорожкам двигались туда-сюда люди.. он любил наблюдать с высоты десятого этажа..когда было время.. а сейчас его привалило внезапно много.. ..Новый год наступил..за ним неожиданная простуда.. обещанных сюрпризов в личной жизни не наблюдалось.. нет..он не был одинок..у него есть дочь..внученька..зять толковый.. ну нет […]
…Окончены кровавые бои, и голубь мира белый виден в небе, схоронены, мой край, сыны твои, пора о мире думать и о хлебе… Но жив ещё невидимый Дракон, он так же, как и раньше, здесь и с нами и верит в то, что вечен в душах он. Он там, где за […]
Любовью этот мир не изменить, спасти его нельзя и красотою. Свободу послушаньем не купить, порой лишь только грязною войною возможно мир желанный заслужить, добиться хоть немного уваженья, свободу, честь и право защитить, отбросив меркантильные сомненья, всю горечь поражений и утрат, возможность дать уставшему народу увидеть рабства тлеющий закат и дать […]
Коль грешен, так спасенья не ищи, не кисни зря и хвост держи морковкой! Живя в раю, напрасно не ропщи, амбар наполни салом и зубровкой, и яблочко, конечно, не забудь — в нём знаний суть таинственных сокрыта… Приляг, не спи, в смиреньи миг побудь, на небо глянь глазами сибарита. Без страха […]
Шкільний альбом схотілось погортати… Колеги юні – в кучерях, стрункі. Усім вдалось себе до крихітки віддати Колишнім учням, що тепер батьки. Як вам живеться, хлопчики й дівчатка? Ви в пам’яті маленькі назавжди! Вже покоління вас, кого вели за парту , Щоб вчить читати букви і книжки. Живе дух школи в […]
Три месяца усталые сердца сражаются со злом неутомимо, и кажется, что нет войне конца… Холопство в душах здесь неистребимо, и выглядит бессмысленной борьба, порою здесь холоп тупей кретина, здесь бьёт хозяин плёткою раба, а раб за это любит господина… …Раб сложностей не любит, простота и ясность правил для него критичны, […]
Заложник ты теперь… Не где-то там, в кино заморском, глупом и кровавом. Попал ты ныне в лапы палачам, известным всем своим звериным нравом… Отныне жизни есть твоей цена, ты — просто результат успешной ловли, озвучена цены величина и быть тебе предметом для торговли… Кто видит боль и гнев в глазах […]
Хвала всім бунтарям , безумцям легковажним! Невдахам сильним духом – слава й честь. Хвала художникам , що бачать світ інакшим, Ось тим , хто над устоями малюють хрест. Повага тим , хто завжди – зайві, недоречні, Хто правила сприймає , ніби жарт, Чиї слова в суспільстві марні, суперечні, Для кого […]
Легко голубіють сині небеса, Срібно кришталиться вранішня роса, Жовто золотіють в променях поля, Плодом обважнілим хилиться гілля. Стомлено рясніє плодородний сад, Винно – соковито стигне виноград. Чебрецево – м’яко пахне у степах, А туман завісою стелиться в ярах. Пишно й різнобарвно виграва квітник, Вабить ароматами наче чарівник. Крадькома не кваплячись […]
Я зустрінусь з літом десь у полі, Де вітри гуляють в самоті. Виллю сум з душі на видноколі, Й попрощаюсь з ним у гіркоті. Розкажу, як зустрічала ранки, Милувалась росами й дощем, Й на зорі,оспівані світанки, Проводжала в сутінки з плачем. Розповім про квіти й буйні трави, І магічний голос […]
Загубилася душа… побита, ображена, приречена… Вона пішла шукати щастя та не повернулася… Хто побачить – убийте щоб не мучилася… Інакше їй буде ще болючіше… Кожного дня вона спотикається, як та мала дитина , серед натовпу! Куди іти!? І що робити?! Як кохання своє на половину поділити?! Убита, спустошена і мовчазна, […]
І кожен день, народжений світанком, Вдихає ніжний запах чебрецю, Стрічає мить з посрібленим серпанком, Красу земну на хвої ялівцю. Мене немов поглинула природа, Тумани теплі гладять по плечах, А під ногами в ється прохолода І світ прокинувсь в радісних дивах. Як хочеться впіймати промінь сонця, В душі сховати , ніби […]
Співа цвіркун мінорно колискову, В серпневій спеці вечір спочива. Поля вдихають свіжість світанкову, А ніч на трави роси розсипа. П янить солодкий запах матіоли, Дарує сад фруктовий аромат, Розкинувсь хміль на сонні частоколи, Де творить ніч прелюдію токат.
*** Раптово так в душі щось обірветься, Як на акорді рветься змучена струна. Притаєне з глибини обізветься, Зсередини проквилить, як луна. Вриваються так само у життя, Шаленим буревієм із вітрами, Без сорому, без грама співчуття, А потім йдуть, лишивши тобі шрами. Розіб’ють вщент усі дитячі мрії, Наївність перетворять […]
В подорожнього стежка, у співця є гітара У орла завжди решка, а у неба є хмара. В танцюриста є танець, у поета вірші В школяра завжди ранець, а в сумних є смішні. Є у пекаря хліб, в квітникарки є квіти У Різдва завжди сніп, а в учителя діти. У людини […]
За вікном XXI століття, А земля свій продовжує плин І які б не були лихоліття, Вихід в людства є тільки один: Зберегти на прекрасній планеті Рід людський, захистити життя, Щоб до сонця всміхалися діти, Щоб щасливим було майбуття. «Світ врятує краса», – мовив класик, Ці слова відгукнулись в серцях, А […]
Я хочу вірш свій присвятити Слову, Бо в нім магічна сила є. Велична і багата Словом мова… Відтінки у життя наше дає. Зігріти Словом можемо людину, Загоїть рану і зцілить. Заколисати й втішити дитину… Ним можна горе й радість розділить. Ще можна щастя загукати Словом, Переступивши батьківський поріг, Теплом зігріть […]
Моє срібнозоре марево Заплуталось в літню ніч, Захмарилося примарами, Забута без назви річ Моє неозоре сяєво У плетиві срібних струн, Тремке срібнорунне маєво, Кармінний малюнок рун. Звучить ще м’яка мелодія, Теплом зігріває ніч, Ховає невдаху злодія, Що тулиться до узбіч