Синица — птица главная у нас, пожалуй, даже нет её важнее. Не где-то там, в руках она сейчас, и тот из нас значительно умнее, кто с грустью не глядит на журавля, летающего где-то в синем небе, тот, кто живёт, в смирении моля о тёплом стойле и насущном хлебе… Журавль — […]
Возможно ли героем стать сейчас? И надо ли сегодня быть героем? Быть может, лучше было бы для нас шагать за властью плотным, дружным строем? Но кто же тот, за кем зовут шагать? — Не так себе, какой-нибудь чиновник. Пора тебе очнуться и понять — в стране у власти ныне уголовник! […]
Согнуться на ветру иль, может, нет? Согнуться будет вроде как теплее, так проще топать много долгих лет, идущих прямо будучи умнее… Пусть скажут, что душой ты невелик и ростом ты, согнувшийся, пониже, зато как все, зато не еретик, не выскочка, простой, к народу ближе… Что проку в них, идущих впереди? […]
Жалеем мы несчастного раба… Всегда ль он жизнью рабской недоволен? Всегда ли тяжела ему судьба? — Порою сам в душе он рабством болен, ему свобода вовсе не нужна. Зачем ему нужна свобода слова? Милей ему покой и тишина, она рабу спокойствия основа. Не так уж много надобно ему — сухое […]
Коль взялся крест нести, так уж неси! Не прячься за апостольские спины, поблажек у ведущих не проси и сдаться не выискивай причины… Лицо твоё в пути пусть озарит уверенная, светлая улыбка, но знать тебе, пожалуй, надлежит, что жизнь твоя — нелепая ошибка… Поплачут, погорюют пять минут, а дальше будет «приступ […]
Авторська пісня Ти відіграла свою роль, Загасла вже луна подяк, І тебе зрадив твій король, Як перше зрадив Жанну Д`Арк! Вітає посмішка черства Тебе крізь скло його авто, Той, кому ти життя спасла, Коли він майже був ніхто. Ти захистила його сан, Ти підняла його престиж, Ти повернула Орлеан, Ти […]
Авторська пісня Пташина з морозу б`є крильцем в вікно, А гості смакують червоне вино невблаганно!.. До вінця вуста доторкнулись ледь-ледь – І личико ваше зблідніло, як смерть, моя панно! І плачу я снігом за вами вві сні, Позаду минуле горить у вогні, мов Помпея!.. Та бачу віконечко ваше здаля, Де […]
Авторська пісня Милує осінь краєвидами І ароматом стиглих трав, За мною ти заплачеш квітами, Що я з любов`ю дарував. Туман, наче білизна, стелиться, І буревій вербу зламав, І все прекрасне не повернеться, Що я в очах твоїх впізнав! Твій світ з глибокими озерами І кришталевії струмки, І твої привиди з […]
Я – Каштан. Добрий, гарний, великий пес. Моя мама – вівчарка, а батько – звичайний дворняга, тому я успадкував від матері гарну статуру, високий зріст, дзвінкий голос, а від батька взяв каштановий окрас, схожість на морді. До недавнього часу я жив собі з Господарем у селі, і ніякого горя не […]
За день – вже осінь, осінь – вже за день!.. Якась печаль танцює в парі з листям. І лиш душа, заміряна, з кишень Уже дістала сховане намисто. Забутий смак осінньої пори Уже бентежить в краплях горобини. І тільки мить за струнами згори Іще тримає літо за ряднину. За […]
Сірий птах летить у небі , Хмари крилами він б‘є. Волю нам здається ніби, В образі своїм несе. Сокіл – це прикраса степу, Прадавній знаний оберіг. В темні часи та небезпеку, Наш край від ворога стеріг. Полює він на здобич тільки, Щоб молодь сильною росла. І захищати міг […]
Татусю, ріднесенький мій! Я ще ніколи не писала тобі листів… Ми звикли поспіхом говорити з тобою по мобільному… І то дуже рідко… Та й звичайних листів я ніколи в своєму житті ще не писала, хіба що есемески. Але мама сказала, що лист треба написати саме сьогодні, бо завтра ми […]
Коли прийшов в Неневію пророк, Упокорившись щиро перед Богом, Ходив по місту, зважуючи крок, І говорив розмірено та строго: «Ще сорок днів й Неневія впаде, Ущент вона розбита буде — Бог бачить зло! Не дінетесь ніде!..» І люди чули. Й каялися люди!!! І навіть цар поспішно з трону встав, І […]
перекоти мене, поле, перекоти туди, де сонце лишило свої сліди. малими пухкими ніжками бігло небом, ремигаючи віжками. нанизай мене, вітре, на ребра хвилям. не спиняйсь, не тре` рахувати милі. полощи волосся, як нічну білизну. щоб цупким колоссям – з верху і до низу. пригости солодкими мріями на паличці. пригорщі із […]
Як до школи діти поспішали зранку, Зодяглися люди в гарні вишиванки. В душах піднялася гордість за державу: Люди Україні воздають всю славу… В чому ж є надія в світлу перемогу, Як не воздається честь і слава Богу?! В гордості немає святості та честі. Самовихваляння — то людське безчестя! Що героям […]
«А ми маємо скарб цей у посудинах глиняних, щоб велич сили була Божа, а не від нас.» (2Кор 4:7) Гончар на крузі виліпляє глечик… Господь—мій Майстер! А той глечик—я. Чи може глек сказати недоречно, Що майстер неуміло виліпля? Ти маєш намір: що зліпити з глини. Мені надійно у Твоїх Руках. […]
Когда по телу льётся дрожь, Слегка подкашивая ноги, Когда летишь, а не идешь, И благодарно шепчешь Богу… Когда счастливая молчишь, Купаясь в собственном дыханьи, Когда средь ночи всё не спишь Вот в этом трепетном молчаньи… Когда, дождавшись вновь звонка, С любовью сердце замирает, И нежно тянется рука – […]