Ти знаєш, я плакав вночі. У темряві очі блищали… Так сумно без тебе в житті. Забув вже слова, що казали. Про те, що не пара удвох. Про те, що не можем буть разом. Слова, наче грім, що замовк, Так й стихли у серці образи. Ти знаєш, згадав я тебе І […]
Рано – вранці, на світанку, Вишивала вишиванку. Вишиванку вишивала, Гарну пісеньку співала. Вишивала ніжні квіти, Щоб обновкою радіти. Приспів Білу вишиванку, одягну, Коси колосочком, заплету. Волошковий сотворю вінок, Гарний розпочну такок. Буду перехожих дивувать, Радощі, надію, дарувать. Рано- вранці, на світанку, Дам дарунком вишиванку, Для сестриченьки Ганусі. Їй сердечно посміхнуся. […]
В двері стукає зима, Біла панна крижана. Діти вибігли із хати, Зиму- зимоньку встрічати. Приспів Зимонька – зима, снігу намела, Снігу намела, звістку принесла: Скоро Новий рік, стане на поріг, Принесе у дім, радощі і сміх. Міст скував мороз- коваль, Він блищить, немов кришталь. В іній вбралися дерева, Тут зима, […]
На небі зіронька сіяє, Новину гарну сповіщає: Спаситель, Бог наш народився, З Марії Діви воплотився. В дорогу пастушки рушають, В хвалі голівоньки схиляють. Приспів ( 2р). Різдвяна ніч, різдвяна ніч, Запалить сотню людських свіч, Пізнання Бога й каяття І змінить їм усе життя. Різдвяна ніч, різдвяна ніч, Нема тут злості, […]
Рушничок яскравий, дарувала мама, Ним благословляла донечку свою. Грона винограду, ніби оживали, Шепотіли барви: «Я тебе люблю!». Приспів 2р. Рушничок, рушничок – місячна доріжка, Мамина молитва, серце огорта. Рушничок, рушничок – лагідна усмішка, У далекім краї душу зігріва. Рушничок чудовий, свято берегтиму, Сонячний промінчик, в нього оселю. Посаджу червоні, ягоди […]
Я вспоминаю нежность твоих рук. Жить без тебя совсем не выносимо. Чуть слышен одинокий сердца стук. Зачем ты с ней скажи любимый? Твой поцелуй ей губы обжигает. Ее ты провожаешь до дверей. Она тебя совсем не знает. Ну почему бежишь за ней? Припев Дай сил и терпенья! Благослови разбитое […]
Капали слезы, хлопнула дверь. Стали чужими с тобою теперь. Горечь обиды в душе затая. Я научусь жить без тебя. Не нахожу в своем сердце покой. Помню прогулки наши с тобой. Ты мне шептал нежно: «Люблю!» И я приоткрыла дверцу свою. Припев Сердце мое, не печалься о нем. Все […]
Чути вибухи, дзвін кононад, Не журися матусю за мною. Я свободи своєї солдат, Повоюю я трішки з бідою. Приспів Я тобі напишу із окопу, Всі новини тобі розкажу, П’ю малесеньку чашку окропу В перемозі до тебе прийду. У гніздечку щебечуть птахи, А поряд іде страшний бій. Б’ються хлопці без будь […]
У радості і горі йду до Тебе, Що на душі, Тобі лише відкрию. Підводжу погляд у блакитне небо, Лише на Тебе маю я надію. Приспів Створив Ти все у світі грішнім, Плекаю Храм у серці я своїм. Молю! Не залишай мене Всевишній! Дай миру й злагоди усім. Тобі одному я […]
СЕСТРІ Шукають всі того, чого нема, Чекають у буденності спасіння. У мене є улюблена сестра, Найкраще Боже на землі творіння. Приспів. Сестро моя, я вдячна тобі, За поради твої і турботу, Ти розрада в моїм житті, Навпіл ділимо серця скорботи. Летить журавлик в синю вись І дні за днями линуть […]
Весняний вечір заглядає в вікна, Немов бажає зупинити мить В якій душа є щира і відкрита, Де серця стукіт з вітром гомонить. Весняний вечір розвіває штори, У шипці знов завмерла тишина. Улюблені читаємо ми твори, Які теплом наповнені до дна. Весняний вечір із букетом квітів, Із ніччю на побачення спішить. […]
Вечірнє сонечко сідає і хтось далеко гомонів, останнім променем засяє, це Геліос по горизонту плив. Повільно їхав, де край неба, із-за дерев ген виглядав, кому залишить край цей сонний? Селену-місяць кликав-звав. “Ой, покажись, небесна панно, світ ближній, дальній осявай, із панною він спокійніший і срібним променем торкай.” Ледь глянула небесна […]
Котик-котичок іде, нічку з собою веде, а ще місяць строгий вказує дорогу. Котику-муркотику, нехай буде сонячно, а місяця приведеш, як за нічкою підеш. А та нічка бистра збирає намисто, щоб увечері вдягти і зірками моргати. Нічка прикрашалась, місяцем гойдала, зоряне намисто навкруг розсипала. В небі місяцю світити, а снам світлим […]
Себя в воде купают вербы, чётких теней нарисован блик, небес меж ними отражение, голубовато-серый лик. Рогоз колышется столь мерно, как будто маятника миг, но держат стебельки коренья, в воде упрятав корня вид. Шумели кроны на деревьях и гром далёкий прозвучал, и наползает серой тенью грозы, что близится, оскал. На горизонт […]
З ким варто збиратися в дорогу, далека, а чи близька є мета, не стане марно хто тривожить? Складне і без того життя. З ким варто збиратися в дорогу? Хто руку в дорозі подасть, з ким стане легко від порога, слово чиє полегшить шлях. Привітним, що про інших дбає, але турботою […]
Лісові дороги заберуть тривоги і ведуть світами попід деревами. Трусять дрібним листом крапельки-намиста, синьо-жовті Іван-да-Мар`я, ранок зустрічають. А попід травою метелик з тобою, впаде жовте листя, як осені вісті. Червона горобина засвітиться чинно цегловою красою, фігурою листяною. Біленькі квіточки, як маленькі точки, небо триколірне хмарами застрімить. Ліс стоїть стіною, світиться […]
Даруют небеса прохладу, полно зеркалье тишины, рябило озеро чудное, а небеса ветров полны. Исчезло ветра дуновение и проявилось как кино зеркалья чёткое виденье, волною туч соблюдено. Ветра исчезли, лёгкой тенью рябит фигурами листов и утка возится самозабвенно, но у других лишь берегов. А шум ветвей не отступает, не замирает ни […]
Наплутано… як у коробці з пряжею. То весело, то сумно. Все це наживо. То спиці, то гачки… Переплелося, а розібрать – не вистачає злості, не вистачає сили і терпіння, і страх вже очевидного прозріння. Бо, що не нитка, то однак од мене: сама омана і сама натхнення. Своїми власними руками […]