Якби моя любов могла тебе зігріти, Як сонечко промінням обійняти, А ворогів у полум’ї спалити, І всіх дітей собі на руки взяти. Не хватить сили, але досить духу. Своєї землі не віддамо нікому. І ворога розчавимо, як муху На спаса, що кусається. Геть з мого дому! 11.03.2022р
діти
14 posts
Ой, вже зимонька-зима На Вкраїноньку прийшла. Коня в саночки сідлає, Малих діток забавляє: “Ви, дівчатка і хлоп’ята, Поприв’язуйте санчатах До моїх санок великих!” Тут почулися їх крики: “Я поїду! Я поїду!” А зима гукає: “Діду! Дідусю Морозе, йди, Нові сани приведи! Нові сани приганяй, Малих діток забавляй!”
Ні що не вічно у цьому житті. Все має свій початок і кінець. Все. Не можна з хватитися за один момент і надіятися, що так буде завжди. Так не буває. І навіть, якщо мої душа і тіло так і залишаться його – це нічого не змінить. Просто прийшов наш час. […]
Є прекрасна в жінки мить, Коли в очах іскра горить! І то від інших не сховати, Навкруг шепочуть: “буде мати…” Коли, почула добру звістку- Мов дали спраглому води! Та чи не диво нам дається, У квіти вбратись – дать плоди! Коли під серцем серце носиш, Всі думи там… там почуття… […]
Так далеко на небі, так високо, у колисочці-човнику місячнім, Обійнявши ведмедика білого, спить спокійно малесеньке сонечко. Уночі воно сяє як зірочка, в хороводі пливе мільйон тисячнім, І так весело й радісно там йому, тільки манить його так віконечко. У віконечку світло вже вимкнено, буде спати матуся ріднесенька. І щоразу вдивляється […]
Обіймайте своїх дітей. Обіймайте їх вже сьогодні. Щоб не стали вони чужі, щоб не стали вони холодні. Научайте дітей добру, научайте дітей любити, Бо життя пролетить, як мить. Ми підемо, а їм тут жити. Поцілуйте дітей. Скажіть, що то скарб найбагатший в світі. І вночі, і удень любіть. Бо це […]
Так стало сніжно… Хочеться додому… На вечір час, але не все так просто. Я наливаю в темну чашку втому, Ніде не йду і не чекаю гостей. А за вікном є діти та сніжинки, А серце просить радості й запалу. Я хочу у дитинство, до ялинки, Тепер лиш втома – я […]
-Ось питання свіжі: Скажіть мені,діти, Людина без якої їжі Не може прожити? -Ну,й легке питання (Відповів Карпо Чечеря);- Простійше завдання- Обід,сніданок і вечеря!..
Хто в порухах твоїх любов застане, А в погляді розвідавши жагу, Зчитає сон, що в серце проникає, І важить більше, за його вагу. Чи зважиш ти, хто з поглядом навпроти? З твоїх очей причасником зійшов, І в порухах, що снять круговороти, Засвідчить чемно віддану любов. Та хто ж вдихне його […]
Матір старенька, до ліжка прикута, Серце невтішно сльозою бринить. Жало образи, немов та отрута, В душу змією вповзає що мить. Квилить нещасна, згорьовані очі, Просить хоч трішки любові в дітей! Дні безпросвітні, тяжкі, довгі ночі, Туга, що рветься з стареньких грудей. Змучене тіло, розтерзані мрії. І лиш питання на впалих […]
Ой, гуляла жабка, довга в неї лапка і зелені боки, в воду бистрі скоки. А лиш на ту жабку майстер подивився, то отут сімейство жабенят творилось. Тепер сидять разом мама й тато – жаби, а біля них – діти, як маленькі квіти. На бережку сіли на каміння […]
Гойда-гойда-гойда, місяць наче торба, сипле зірочками, буде ніч над нами. Дитя буде спати, янгол колихати у срібній колисці, сни несе у мисці. Стане колисати, над дитям літати, крильцями махає і сон навіває. В янгола – торбинка, щоб спала дитинка, в мисці золоченій, цукерком верчені. Янголи літають […]
За вікном XXI століття, А земля свій продовжує плин І які б не були лихоліття, Вихід в людства є тільки один: Зберегти на прекрасній планеті Рід людський, захистити життя, Щоб до сонця всміхалися діти, Щоб щасливим було майбуття. «Світ врятує краса», – мовив класик, Ці слова відгукнулись в серцях, А […]