кава
Осінній ранок ще такий ласкавий, Здіймає в небо всю красу вітрил. Рожевий обрій з ароматом кави Мов ковдрою, укритий небосхил. Прийдешнє завтра, ось воно в долонях Жовтневий подих тих чарівних мрій. Із кавою в руках на підвіконні Відчую позитив нових подій. Холодне сонце, але ж гріє душу, Світанком […]
Вони були одружені вже майже десять років. І було за ці роки майже все : і невеликі непорозуміння, і серйозні скандали, і проблеми з коштами, і хвороби, і алкоголізм, і океан пролитих сліз. Але потім все проходило. Говорили, договорювалися, ставали на місце один одного, боролися разом за збереження сім’ї, не […]
Осеннее утро пропахло дождями, рисует узоры деревьев листва. Уже не вернуться былыми следами в ту летнюю пору, увяла трава. Цветами остались в душе те мгновенья, записаны в памяти теплые дни. Нам так не хотелось его завершенья, но лето ушло и его не зови. А кофе осенний — с горчинкою утро, […]
Почався ранок сонечком яскравим та вдалий день готують вже боги. Зроби скоріш собі горнятко кави чи просто встань з потрібної ноги. 15.10.20 P.S. Всім позитивного дня 😉
Літній ранок. Запах кави. Ніжність. Рук твоїх тепло. Поцілунок твій ласкавий… Певно, так завжди було. Прокидаємося рано. Потім ти на кухню йдеш І мені американо Терпкий, пряний подаєш. Сонця схід такий яскравий! І пташок солодкий спів. П’ю п’янку, пахучу каву… Зараз нам не треба слів. Посмішка твоя ласкава. Погляд ніжний […]
Я грілась чаєм в знайомому кафе. Надворі січень, сніг давно мете… Ти підійшов, із кавою присів, Мій телефон настирливо просив. Роздратував від кави аромат. Ти сік мені приніс «Фруктовий сад»… Не дам я номер свій, ти так і знай, До речі, в мене в чашці стигне чай… Я думала, що […]
Він завжди п’є пахучу каву І посміхається. Мені І сумно, й весело, й цікаво: Подобаюсь йому чи ні? Він – наче бог, що сходить з неба, Що заблукав поміж світів. Мені нічого більш не треба, Лиш провести з ним кілька днів. В кав’ярні разом каву пити. І з посмішками на […]
Доброта мене скоро погубить… Як добре не роби – усім не так… Хтось чай без цукру дуже сильно любить, У кожного на речі є свій смак. Даруєш маки – «Ні, люблю лілеї…» А зробиш чаю – «Каву я люблю..» Як донести до душеньки твоєї, Що я від серця все оце […]
В такі моменти кава діє, як заспокійливе і вирівнює завсім все. Часто думаю про життя, але загалом не про те, що треба. Мрієш, кохаєш, вчиш, бережеш. Приходить момент і зникає все. Ніби настала зима і витерла все життя гумкою. Й знову чистий лист. На малюй! І не забувай, над тобою […]
Так хочеться тепло-справжнього, з терпким ароматом кави — Натхнення. Щоб зникли в темряві останні рядки про зло. Щоб снити не про політику, щоб пити весну ковтками — Зелену, та не загарбницьку, і чисту, мов джерело. Так хочеться безумовного, єдиного в світі щастя. І моря, що шепотітиме на вухо свої […]