Ще не вмерла в світі доброта, Бо бачу сміх і бачу сльози. Ще ніжні не забули ми слова, Ще вдома зігріваємо котів в морози. Не вмерла в світі доброта, Кохання досі є серед рядків книжок. Ще зустрічаю люблячі серця, Серед не стоптаних стежок.
кохання
2509 posts
Ты потерял возможность выбирать,Однажды выбрав ту, что нелюбима,Но ничего не воротИтся вспять,И жизнь идет вперёд неумолимо. Не злобный рок, лишь ты всему виной,И боль души – и есть твоя расплата,И та одна, не ставшая женой,Перед тобой ни в чём не виновата.
Когда закрою свою дверь И душу на засов. И не оставлю даже щель, Утихомирю боль. Себе скажу я: «Улыбнись! Не надо, не грусти!» Себе скажу: «От сна проснись. Что было – отпусти». Сама себя согрею в зимний вечер Горячем чаем с чабрецом И запалю арома-свечи: «Да… не был он отцом» […]
Грустишь? Не грусти! Все будет хорошо. Любишь? Прости. Пусть даже все ушло. Любишь? Прости. Забыть не спеши. Те слова просты На лист напеши. Те слова просты Ты в чуства одень. Пусть теперь просты, Пусть надежды тень. Ты их напеши, Не рабей сей час. Пусть листва шуршит, Пусть осенний час. Грустиш? […]
Вот я сижу: усталая и злая, Что делать дальше я не знаю. Кровать пустую снова застилая, Куда подастся, ведь я себя теряю? Может исчезнуть, в тумане растворится, Во тьме ночной лучами света, Дождем седым опять умыться, Иль птицей улететь как лето. Как лист, шурша упасть, разбиться, Календаря оторванной страницей, А […]
Не втрачайте коханих! Тих, хто раз до душі увійшов. Не втрачайте бажаних! Яких серце для себе знайшло. Не втрачайте коханих! Хай в стосунках часом ураган. Не втрачайте бажаних! Доки очі не вкрив злий туман. Не втрачайте коханих! Хай кипить всередині вулкан. Не втрачайте бажаних! Давши серцю жорстокий обман. Не втрачайте […]
У неба очі вогниками гасли,На морі човен розвертав вітри,На площах тишею палали гасла,Кущі полину буйно поросли. У полі вітер завмирав у танці,Годинник в темряві шукав сліди,Я засинав, але лише уранці.Світ — навпаки, коли не поруч ти! © Денис Нарбут
На гілочці листочки мерехтіли,Залишились удвох не випадково,Кохання запізніле в день осінній,Тримало їх у просторі невтомно. Вітрець заколисав, а у повітрі,Ознаки незворотності похмурі,На диво, неповторна є чарівність,Летіти опадаючи назустріч.
Уже на осінь явно повернуло (хоч ще жаркі доволі дні стоять); У кронах є вже листя пожовтіле, вже сонечко лягає ближче спать… Ще трохи часу – і дощі холодні підуть…Постукає в моє вікно гуляка-вітер, мов той птах голодний… Ніч темна…Дощ…Не спиться…Все одно… У голові думки снують безцільно… Сумбур якийсь…Спинилися б […]
UA/ Загублений поетМені шкода, що так давно віршІв своїхЯ не писав тобі і не пишу ще досі,В коханні, знаю, не буває вихідних,І всі слова мої – не виправдання зовсім.Я не забув, що значить рима і сонет,Про ямб, катрени і терцет я вчив ще в школі,Мабуть, я просто вже загублений поет…Чи я поетом […]
«Мить» Так хочеться, з тобою до світання, Так хочеться сміятися ущент. І знову називати це коханням, Ще й мчатися з тобою на концерт. Так хочеться до самого світанку, З тобою зустрічати ту зорю. Забрати насварившися цигарку, Й сказати тихо я тебе люблю… Так хочеться, не чути щему […]
*** Серпанки надій просочилися росами Кривавих світанків, що «градами» зорані. Сьогодні з тобою ми стали дорослими – Згубилися мрії юначі під зорями. Учора були ми із сильними крилами І щастя пили з водограю життєвого. Сьогодні обоє ми стали безсилими Від подиху ранку байдужесталевого. Дороги чужі… Почуття всі завершені: […]
*** Серпанки надій просочилися росами Кривавих світанків, що «градами» зорані. Сьогодні з тобою ми стали дорослими – Згубилися мрії юначі під зорями. Учора були ми із сильними крилами І щастя пили з водограю життєвого. Сьогодні обоє ми стали безсилими Від подиху ранку байдужесталевого. Дороги чужі… Почуття всі завершені: […]
Чтоб ” поматросил да и бросил”… Нет, мой характер не такой! Чтоб ” поматросил да и бросил”… Нет, мой характер не такой! Чтоб кляксу, да на неба просинь… Не обошёлся б так с тобой! В лепёшку, вдребезги б разбился, но для неё б стал, как скала!.. “Ты, парень, не опохмелился […]
Я не хочу оставаться всего лишь следомВ жизни твоей. Все следы заметает ветер.Да, я согласна, что путь у любви неведом,Но почему этот путь устилает пепел? Я не хочу оставаться всего лишь в мыслях,Мысли недолговечны, и память тоже,Я лишь хочу для тебя оставаться Смыслом,Чтобы с тобой делить общий кров и ложе. […]
Когда ты любишь, ведь ты не желаешь зла Тому, кто тебя возможно уже не любит, И это история вовсе не про козла, А просто о том, что порой расстаются люди. Когда ты любишь, ведь ты не куешь цепей, Ты точно знаешь, цепями любовь не держат, Не караулят возле входных дверей, […]
Мне хватило лишь одного взгляда… чтобы понять, что моя жизнь разрушена. Утро ведь не предвещало ничего. Вообще ничего. Обычное утро. Муж спит. Ему позже вставать. А вот мне надо уже собираться на работу. Иначе опоздаю и оштрафуют. А деньги очень надо. Ведь за аренду съемной квартиры надо было чем-то платить. […]
Ти уві сні мене поцілував, Я уві сні промовила “Кохаю”. Ще нещодавно ти мене не знав, А я тебе давно уже чекаю. Ти уві сні так ніжно обійняв, І я вдихнула нотки аромату. Ти за ті миті таким рідним став – Твої уста зі смаком шоколаду. Ти уві сні мені […]