Його ім`я, твоє ім`я, Такі ви з ним не схожі, Між вами, наче сонце я, А ви, як перехожі. Його люблю, тебе люблю, І серце не вгадає, Ти знаєш всю журбу мою, Та й він про неї знає. Йому скажу, тобі скажу Так палко і шалено, Поставити оту б межу […]
кохання
2509 posts
В твоих глазах увидел счастье И отражение любви. Пусть не постигнет нас ненастье И будут солнечные дни. В твоих глазах восходит солнце И небо синее всегда, И лучик нежный на оконце -Твой взгляд. Счастливые глаза. В твоих глазах увидел море И в зной прохладой освежит, И с плеч слетают словно […]
У очницю ріки западає колиска місяця. Він іде по воді – і від того вода тривожиться. Я легка і м’яка, що аж тісто із мене міситься. Затискаються в плоть дикі рожі, бинти і ножиці. І кажу йому так: «Хоч ламай мене, хоч печи мене». Розпиває мене він очима своїми темними. […]
На сад червоний вечір наповза, У небі тане яструба політ, І пахнуть вишні, мов твої вуста, Щоки торкаються листочки ніжних віт… Всі твої тонкощі і тіні довгих вій В уяві я спроможний малювать, Наш стан закоханості, певно, вже такий, Що нам на відстані можливо розмовлять…
…За стеклом лишь туч сырые клочья, ты стоишь у зимнего окна, жизнь твоя — сплошные многоточья, и она тебе, увы, скучна… Мглою смазан дальний край дороги, что была надеждой для души, и полна печали и тревоги темень в этой сумрачной глуши… Стало бесконечным лихолетье, жизнь, как эта улица, пуста, за […]
Під тином щедро мальви зацвіти, дівчатами на сонці запишались, а в лузі чутно тихий гул бджоли – з моїм дитинством все оте змішалось… У вітті дуба листя шелестить, а поряд з ним, немов тендітні кізки, шепочуться і тягнуться в блакить стрункі з корою білою берізки. Волошками розважливих […]
Падали зорі із синього неба Миттєво згорали у тиші нічній… В хвилини ці загадати нам треба Миру, щастя й любові у майбутті. Падали зорі, а ми усміхались… Палав у серцях, тих дарунків вогонь. Пейзажем чарівним ми милувались, Тримав у покорі любові полон… Падали зорі, а ми цілувались… Спліталися руки,… змикались […]
Шукай мене в ілюзіях і снах… Лиш тільки там ми можем зустрічатись, І в неосяжних кілометрах – знак Що наші душі вже не всилах обвінчатись. Де ти і з ким, п’єш терпкий чай з любові? Зморила віки втомлена печаль, Я хочу бути поруч і до болі… Стискає сердце відчаю вуаль. […]
Поховано дні близкості,- Я Вам не скажу :”Ти” Греміли громи-блискавки Коли палали мости! В коханні нема вічності! Нас хвилями крив гнів! Розбитий кришталь ніжності Так жалісливо дзвенів!.. Занадто булО гордості, Й відсутності каяття… А нам би тоді мудрості Простить, і любить життя. Ми б всесвіт могли рухати! Підкорювати світи! І […]
Шукай мене в ілюзіях і снах… Лиш тільки там ми можем зустрічатись, І в неосяжних кілометрах – знак Що наші душі вже не всилах обвінчатись. Де ти і з ким, п’єш терпкий чай з любові? Зморила віки втомлена печаль, Я хочу бути поруч і до болі… Стискає сердце відчаю вуаль. […]
Вибирати для нього квіти. Неодмінно троянди чорні, бо він глибокий і темний – не випливеш, не зурочиш. Зі стрічками атласних пальців заплітати троянди в бороду, загортати у білість розірваної сорочки. А у серці мілкому, наче у посудині позолоченій, принести йому лезо чи згіркле вино торішнє. Цілувати живіт і руки ( […]
А що ж врешті заховано в слові «Кохання»? Плескіт хвилі бурхливої о берег чекання! Вітру пориви несвідомі та дужі! Очі палаючі! Мрії жагучі! Єдність і шепіт тремтливих сердець! Біль через те, що життя – нанівець! Палкі сподівання, безхмарні бажання Й сонцем осяяні тихі світання… Жага до людини! Страшна! […]
Прозора ніч… Далекий місяць… Та й водночас такий близький… Малює стежку в дивну відстань, В яскраву вічність… Де є ти… Чарівний день… Летять хвилини… Сонце всміхається з небес… Раптово хмара почорніла… Єдина мить – і вже дощить… А місяць… все кудись веде… Іду собі за ним спокійно… Про тебе мріючи […]
На прогулке мы с тобой, Виноват искали кто, же? Скандал возник очередной, Снова все одно и тоже. Я тебя обидел, Мокрые глаза. Все остановила, Лишь твоя слеза. Вспомнить мне бы в этот час, Что случилось с нами? Страсти как огонь погас? Где любовь мы потеряли? Я […]
Ми йшли по вулицях Венеції щасливі! Будинки марили в якомусь забутті, І, наче темні привиди, під ними Човни гойдалися в провулках на воді… Ти пригортала до грудей мої троянди, Сан Марко площа падала до ніг, І золотих світильників гірлянди, І білий мармур зблискував, мов сніг. Вгорі з вікна якась похила […]
Немов на зірку я дивлюсь на тебе, Ти з кожним днем ріднішою стаєш, Немов на зірку я дивлюсь на тебе, Як ти по краплі мене ніжно п’єш… І віддзеркалює твою красу дівочу Роса на квітах, шовкова блакить, То ж пий мене, кохана, я так хочу Твою пекучу спрагу загасить!..
Келих по вінця і вже через край Літо розпечене ллється Вчора було це, а ти нагадай Чом серце нерівно так б’ється. Багато було, так багато сказав, Так мало зробив і ще мушу І знову прийшло, я усе пригадав Як взяла в полон мою душу. Секунди сплітають години в роки, А […]
..обнимаю своей тишиной.. расстоянье сжимая до точки.. отдаю свою нежность.. тепло.. для тебя лишь рифмую я строчки.. ..долетят до тебя сквозь мороз.. сквозь капель января и туманы.. я тебя обнимаю любя.. ведь во мне любви океаны..