Мы становимся старше И конечно мудрей. Делим правду от фальши, Жестко делим людей. Тех, кто вовсе не нужен, «И зачем же вам я?» Видим тех ,кто «простужен», И кто счастлив без «Бла» Тех , кто в спину ударит, Наперед забежит.. И улыбку подарит, Спросит: « Как? Не болит?» Душ мы […]
про життя
4695 posts
Як ресторан не жде на “Ревізора”, Так і хабарник не очікує “підстав”, Мала дитина все тягне до рота І тільки кіт мій пам’ятає вогню жар.
. . ЖИТТЯ – ЦЕ НЕПОВТОРНА МИТЬ! . .Життя прекрасне! Життя – це неповторна мить! . .Це дар від ГОСПОДА для кожної людини. . .Життя прожити – добре! Життя не зупинить! . .І цінувать його потрібно щохвилини. . .Життя – веселку бачити в небі голубім, . .Зустріти […]
Нам здається так легко все виходить в казках: Всіх драконів побив й маєш приз на руках, І принцеса цілує, як в справжнісіньких снах, Тільки в світі реальному – трошки не так! Та насправді, той лицар, що битись прийшов, Купу кісток людських вже в печері знайшов, Бо не перший він був, […]
Сегодня ночью не спалось… С трудом ложатся рифмы в строчки… Найти пытаюсь жизни ось, Расставить запятые, точки. Сегодня ночью не спалось, Мерцали в небе звезды – тускло… Мне б глянуть на тебя – хоть вскользь… И раствориться в нежной грусти.
Інколи я задихаюся в світі, Мало повітря (чи мало тепла?), Інколи змінює зиму на літо, Інколи просто в душі зима…. Заверховоджує мною вітер, Ні, то не той, що хмари жене. Той вже давно сльози всі витер, Вітер то той, що гонить мене… В спину з розгону, в плечі з розмаху, […]
У цього виміру – біда. У цього виміру – недуга. Тут слів забруднена вода, І честь обернено в наругу. Священний хліб зацвів давно. У головах – сама полова. І крові сквасилось вино, І хрест розпиляний на дрова.
Роятся рифмы в буйной голове, А мысли вновь и вновь рождают строки. Звучат они наперекор молве И шепчут, в назидание, упреки. Не тот поэт, кто соблюдает ритм, Да и не тот, кто облачился в музу, Кто применяет сложный алгоритм, Рифмуя аркебузу и медузу. Кто проживает жизнь, в себе лелея Идеи […]
Мамині очі завжди глибокі, Мамині очі завжди в турботі. В них я вбачаю ніжність і ласку. Погляду щирість, чарівності казку. Мамині очі завжди зі мною, Вони не обходять мене стороною. Прозорі та чисті – джерельна вода! Їх, навіть, боїться усіляка біда. Я завжди їх бачу у сні й наяву, Я […]
Безмежно вдячна, Боженько, тобі За той момент, коли подарував мені ти крила, Коли відчула вперше я життя в собі, Коли напнулися долі вітрила. Благословенним будь же той момент, Коли тебе, моя красуне, народила. Спасибі, Боженько, тобі за комплімент, Любов і ласку, в якій я квіточку зростила; За пишний сад в […]
В порожніх храмах душ гуляє вітер Тут тихо стало й карантин давно. Минуле з пам’яті давно все витер І тільки спогади наче німе кіно В порожніх храмах душ гуляє вітер І все покрилось порохом давно Могильна тиша дихає між стін Спогадом красок, що колись було Того, чого не буде більш […]
Знов мрій поховання Життєвий уклад Не чує бажання Твої невпопад Корися ,корися Тяготи усі Давно узялися Круг твої осі І жити так дико І боляче так Бо Бог тут безликий Бо Бог схоже – хряк
Попробуйте довериться чутью, Тем самым облегчить себе задачу. Как долго, в бодром траурном строю, Мы слепо шли, куда-то на удачу. Как бесконечно сыпали песок На мельницу упрямого рассудка, И слушали писклявый голосок: Все хорошо – еще одна минутка. Как долго ожидали караван С дарами светлой мысли и решений, Пытались вновь […]
Ти стала привидом моїм , І тінню в ясний день. День і ніч із пустотою, Тебе так тихо ждем. Твій голос став для мене маяком, Знайдись! Прошу знайдись. Від сну, в якому ти сховалась, Благаю пробудись. Бо я іще існую – «до», Пустує твоє місце в серці. Чи […]
лічилочка Гупає дятел по дереву дзвінко. Від шуму такого не спиться сові. Вона цілу ніч літала по лісу, Ми будем ховатись, жмуритись тобі.
Якби вогонь давно погас, не було б зараз диму. Ти знай, я й досі бережу любов ту невгасиму. Я не погоджуюсь із тим, що час – дієві ліки. Він нас нещадно розділив, та я твоя навіки. Я заперечую і те, що відстань здатна вбити Ці незбагненні почуття і змусить розлюбити. […]
. . СПРАВЖНІЙ РИБАЛКА . .У надвечір’я, після гарячого і спекотного полудня повівало привітною, доброю прохолодою, легко і приязно дихалося. . .У РОМАНА були свої приємні життєві клопоти: він готувався йти на рибалку. На великому довгому столі – геть […]
Я смогла переболеть и мне не снится, Как Любовь парила в небе гордой птицей… Знаю точно: ураганы рушат горы, А Вода ломает берега-просторы… Я смогла переболеть и отпустила… Осознала, что рассвет – двойная сила. День грядущий я встречаю без опаски, Не читаю больше повесть «Жизни сказки» Я смогла преодолеть свои […]