Дивлюсь на календар… Там червень місяць. Подивлюсь у вікно… І не збагну?! Чи то, мій календар по троху з‘їхав?! Чи то природа, шуткує наді мной. На небі хмари супляться, кубляться, І дощ постійно ллє та й ллє. Й термометр показує не двадцять… А лише, менше десяти. Щось твориться таке вже […]
про життя
4695 posts
Стрімкий потік гірської річки. Таким здається нині час. Летять повз нас хвилини-стрічки І їх не скласти про запас. Та головне, не завертітись У тому вихорі подій. І ще – ніколи не журитись, Якщо спізнився поїзд твій. Не ми малюємо узори І лабіринти наших днин. Шляхів багато, все прозоро […]
Віддаю тобі кілька слів Своїх. Ти могла б і сама поцупити Їх. Ти зустріти могла в книжках, Ти могла їх в кіно підслухати: Я люблю тебе, знай, люблю. І даремно коли подумаєш, Що в банальностях цих сміюсь, – Не сміюсь. Хай не дивишся ти і не слухаєш, Я люблю тебе, […]
Заявив поет дружині: “В нас закінчилась любов. Я творити вже не можу, Не кипить у мене кров. Почуття усі затихли І не має потрясінь. А вони натхненню сила, Крила злету в неба синь.” Жінці це, як грім із неба. Їй сім’я – то це на вік, Мрії, плани про стабільність […]
Торопиться нужно не спеша, И шагая твердо –не в бегах. И жениться нужно лишь любя, Чтоб потом не каяться в грехах. Верить нужно людям и всегда, Если нужно руку – то подать, И друзей ты слышишь? НИКОГДА! Подло и жестоко не предать. Пресмыкаясь, не ползти, как гад И не жалить […]
Пішла душа топтати закаблуки. Хитає світом, дрібно тупотить. Й у світі ще нема такої штуки, яка б могла цю душу зупинить. Танцюй, душа! Поводься, наче діти, забудь про рамки, правила і час: Ми маєм встигнуть все на цьому світі, допоки світ цей відає про нас.
. . ДОВГОЖДАННИЙ “ДОБРИЙ ДЕНЬ!” . .КАТЕРИНА сиділа у барвистому квітнику перед хатою – світлицею на своєму низенькому стільчику й обережно прополювала кожен кущик, кожну квіточку, кожне стебельце, ретельно й акуратно збираючи бур’янчики у відро. . .Жінка з приємною цікавістю прислухалася до мелодійного дзвінкоголосся […]
Змінився клімат, змінились люди. Ніщо не вічне на землі. Зими такої вже не буде Як пам’ятається мені. Не буду більше молодою І знов до школи не піду. І не такою вже ходою Я на підборах гідно йду. Але в душі немає смутку. І блиск очей іще не згас. […]
Хмаринки біленькі, хмаринки пухнасті, літають по небу, хмаринки хвилясті. Як сонечко світить, то хмарки прозорі. Як дощик найметься – не видко і зорі! Насупляться хмарки, зберуться в комочок, і хлине з них дощик, веселим струмочком! Й радіють йому і травичка, і квітка… Та саме найбільше – це радість для діток! […]
Ах, если б мы могли Хоть на минутку… Закрыть глаза и сделав шаг назад, Как будто в глубь морскую, окунуться, Во времена, где люди видели Христа. Где Он родился, рос, учился, и в каждом шаге, Была воля Отца. В Его Словах, делах, Присутствовала вера, Любовь и неземная простота. Как хочется […]
Никогда не обманывай, что ты не умеешь врать, Только память и вера, заставляют дышать и ждать, Ведь кривляясь за зеркалом, не увидишь гримас, Проза жизни не скучная, просто ты не алмаз. * * * Покидая гнездо, ты не знаешь, как там внизу, С ветром лучше гореть, если ты не в […]
Сьогодні вдосвіта я встала. І ще до того, як зійшла зоря, З роси вже оксамиту назбирала І слухала , що шепотить земля. Мені вона свій дар передавала І силу, щоб незгоди відвести. Я все у кошик чемно поскладала І маю ще чар-зілля донести. Зберу зі схилів гір […]
Весніє…Сльози падають з небес рясними росами на недостиглі трави, і недоречний вже зими протест, затихли вітряні її октави. Потужний Божий подих на ліси, поля, луги вселяється повсюди. Народжуються діти у весни, і хочеться вдихати повні груди. Земля свої обійми розкрива, Дає початок всякій стебелині, А жайворята мріють про жнива, І […]
Я кончиками пальцев Коснусь твоей души… Я постараюсь нежно Тебе не навредить… Я буду осторожно Дыхание ловить… И верить, что возможно, В судьбу любовь впустить…
Змінився клімат, змінились люди. Ніщо не вічне на землі. Зими такої вже не буде Як пам’ятається мені. Не буду більше молодою І знов до школи не піду. І не такою вже ходою Я на підборах гідно йду. Але в душі немає смутку. І блиск очей іще не згас. Життєвих не […]
Щось коїться у цьому світі, Неспокій душу огорта. І у калиновім суцвітті Якась тривога пророста. То дощ, то сніг, то сонце світить. І у новинах маячня. Ніхто відразу й не помітить Як світ обплутує брехня. Яких іще подій чекати ? Війна вже є. Посуха жде ? Цей рік […]
Гриць з Семеном сумували Та печаль їх відійшла, Бо ідея цирк створити В їхні голови прийшла. Жонглювати не уміють І ніхто не акробат Тож завзято розпочали Порося дресирувать. З клітки вивели на волю — Небо синє, світлий день: “Перестрибни, поросятко Через палицю лишень.” Порося хвостом крутнуло — Щира радість на […]
іди угору смійся плач і у слова складай думки великий копай сонця м’яч люби і людство і книжки в смарагді чистому трави лежи шукай у хмарах знак роби що хочеш а живи бо мертвих духом повно й так