Йому було всього лиш двадцять літ… Такий ще юний, зовсім ще дитина… Як ворог лютий тупотом чобіт Приніс біду на рідну Батьківщину. І він пішов… “Бо хто ж, якщо не я?” – Сказав сльозами змученій матусі. Такий дорослий… Міцно обійняв… “Молись, чекай мене – я повернусь”. А там війна, там […]
про життя
4694 posts
Листи…в них стільки болю! В них море сліз і заглибоких ран. Листи з війни, що ти писав додому, Не загоять серце, і не повернуть втрат. Вони залишаться у скрині по життєво, Пектимуть душу, але й грітимуть її. У кожному із них з тобою, хоч й миттєво, Я щовесни ще […]
Не прощайся зі мною! Не прощайся! Я ж чекатиму, любий, тебе! Війна скінчиться, а ти повертайся. Не дай вбити, коханий, себе! Не дивися у очі, як востаннє. Не даруй мені квіток польових. Поміж нами засяде чекання, Тільки ж ти, повертайся живим!
Як зробити так змогла, Як ти так зуміла? Загорнулась в теплий плед В ньому й постаріла. Чи тобі не повезло, Чи сама схотіла? Хмарка-щастя утекла Не торкнувшись тіла. Чом в те місце не прийшла, Де вона літала? Чи не в гуморі була, Чи тим часом спала? Може […]
. . РІДНЕ ДИТЯТКО – Частина 3. . .Верба. Вона виросла – зазеленіла у самісінькому центрі великого гарного села. Стара – стара. Можливо їй п”ятдесят років, а може й цілісіньких сто. Під густою пишною Вербою – сільська криниця з чистою цілющою […]
«Останній бій» ветеранам вітчизняної присвячується… Здригалась під вагою крові, Ущент спустошена земля І чорний крук літав по полі. У темноті не видно й дня. На полі бою стало тихо. Вже й захлеснувся кулемет. Пройшло землею чорне лихо. Солдата несли в лазарет. Останній бій з фашистом […]
Ти знову повернувся, ніжний травень! Розлукам і самотності кінець – Я вірно на повернення чекала Мелодії весни для двох сердець. Тож хай бринить, буяє густо цвітом, Дурманить п’янко ароматами бузку!!! Як солодко мені весні радіти, У нашому квітучому садку! Автор Оксана Смішко
Гриць з Семеном сумували Та ідея їх знайшла, Є садок у них з городом А опудала нема. Дві години мудрували Й задоволені пішли, Бо опудало зібрали Хоч на виставку вези. А на ранок у хаосі Хата вся, але знайшли На опудалі в садочку: Дід - сорочку і штани, Бабця - […]
. . ДОБРА СУСІДКА . .Людно і гамірно було тієї теплої і сонячної неділі на ринковій площі у районному центрі. Сюди з’їжджалися і приходили люди ледь не з усієї області, а не […]
Між дружбою й Любов’ю Між тисячами так непотрібних слів Кожен з нас є чиєюсь тінню Кожен з нас кимось для когось був Не дзвониш… не пишеш… не згадуєш… Втікаючи у свій світ забуваючи мене. Не віриш… не знаєш… не думаєш… І я також – сподіваючись, що пройде… А так хочеться […]
Як заснути у ніч прохолодну, Коли у вікна стукоче сірий дощ. Коли він із ранку ще хлюпоче, І про тебе нагадує знов… А думки заплітаються в коси, Спомин рук, губ твоїх на моїх. Як забрідали із ранку у роси І в коханні летіли, плелись… Як заснути, коли ти відбитком Залишився […]
Задихатись від смаку ментолу, Що вкрапляється з уст на уста. Поцілунком жагучим, як перцем Проїдає аж мозок до дна. Обіймати за плечі широкі, Відчувати лиш впевненість у завтрашнім дні. Утонути б в очах заглибоких, Щоб сховатись від світу на дні.
Чи пам’ятаєш Русю, дні свої веселі, Ляльки залізні, качечку, картуз, Як мчалась на іржавій каруселі, Утіхи повна під зав’яз рейтуз. Згадай той час, згадай радянські бганки, Карбід, резинку, класики в дворі, Які важкі здавались літні ранки, Коли на спину присмоктали банки, А вийти в двір кортілося тобі. Були ж часи: […]
Одружився Гнат на Галі І в щасті від тоді. Тільки Галя не чекала Такої ось долі. По роботах зранку двоє, Ввечері ж удома, Галя посуд миє, кухню, Вечерю готовить. Гнат у гаджеті на танках Сидить віртуальних, Жінка в клопотах уся Тільки у реальних. Просить Галя хліб купити І винести сміття. […]
Іду… Куди?.. Та все одно… Топчу бруківку крок за кроком. Хмелію… Спогадів вино Вдаряє в голову нівроку. А день згасає, як свіча, Кидає видовжені тіні… Так довго без твого плеча Тебе забути вже повинна. Уривки спогадів п’янких І суєта вечірніх вулиць Сплелися у єдину мить І на години […]
Маленьке затишне кафе, улюблене місце для зустрічі з кимось чи просто аби прийти попити кави, хоча вона любила пити каву на вулиці, а саме в кіоску кави, де барист писав пророцтва на стаканчиках. Та цього дня, замість жартівливого приємного пророцтва він написав: «сьогодні вас чекають втрати – тримайтесь!». Навіть ці […]
Ця історія розпочалася задовго до того, як я вирішив написати ці слова… Уявіть собі звичне, маленьке провінційне місто, в якому живе самий звичайний хлопець, котрий з відзнакою закінчив школу, з університету ніс червоний диплом; в якого все добре, навіть є кохана дівчина, з якою він вже майже одружений; нормальна розмірена […]
Уявіть озеро… кришталево чисту, прозору воду… Берег, з котрого дерева дотягуються до води своїм гіллям… трава, котра покривається водою, коли дме сильний вітер… і квіти… багато квітів… гарних… тендітних… мов Вона, та, до якої, цим гарним берегом прямує Він… неквапливо, боячись, сполохати свої надії… боячись не отримати відповіді… взаємного почуття… […]