Кінець доби. Вечірній вітер. В горнятку нудиться глясе. Уривки слів і порох літер З дороги тихої несе. Ховає лезо небокраю Уламок сонячних пожеж, І я нічого не чекаю, І вже нікого, мабуть, теж.
про життя
4694 posts
Благословляю цю добу, Усе, що в ній хороше буде, І маску неба голубу, І чисті музики етюди, І час, який іще не збіг, І хворобливу пісню серця, І навіть той крутий поріг, Що перетнути доведеться.
У тих серцях, де не буяла повінь, Де не було гучних весняних злив, Де не ходив крихкий надії човен, І розпач за човном тим не ходив, Де не жила за ближнього тривога, Не відали за помилок стида, Там не було ніколи, певне, Бога, Бо Він в такі серця не загляда.
У світанку цього сонний я диригент, Кожну ноту вивожду спочатку… В ніч казкових химер розганяю ущент, Залишаючи образ на згадку… Наливаю в горня підбадьорливий чай, Сходить сонце в шматочках лимону… Теплі промені злегка торкнуться плеча І неначе дбайливо огорнуть… Як на ниточку низку дрібних намистин, Звуки ранку збираю в сонату… […]
Випадкова зустріч нас тоді звела Ти була так чиста,ніжна і свята. Я кохав і вирив у всі твої слова, Ти була для мене як вічність ціла. Ти втікала й знову вертала назад. Я ж чекав і вирив що для тебе друг. Хоч ночами марив і хворів,любив- Ти не зрозуміла а […]
Тут пахне кавою… Цей затишний провулок Сховався в лабіринті між дворів… Стара кав’ярня з вікнами в минуле Лікує серце стомлене з доріг. Тут тьмяне світло і спокійні звуки, І столик невеличкий під вікном, І пряна кава зігріває руки, І він сидить навпроти за столом… Тут не працюють […]
Місяць і Венера Ніч між нами стала світом, в ньому сяємо лиш ми, сіючи весняним цвітом про кохання милі сни. Хай навколо тільки тиша і пітьма густа-густа, нам від цього лиш тепліша мить життєва непроста! Ми зустрілись випадково серед темряви ночей незабутньо-загадковим світлом радісних очей, як шукали мрії-зорі, що втішали […]
Такi близькi ,але такi далекi, Пухнастi,теплi i м’якi… Так хочеться торкнутися руками неба, Та неба нам не досягти. Так манить ця блакить мене, Взлетiти б птахом вiльним… Можливо з часом це мине- Бо воля розкiш божевiльних. Я путами земними скована на вiк, Не маю крил,тримаэ тут земне тяжiння. […]
Бродить осінь по землі І фарбує все навколо, Листя жовті, там руді Осінь грає своє соло. Вітер ніби диригент: Ноти вищі, тут низькі. Ти єдиний абонент Я з тобою в мріях, сні. Осінь бродить по землі Ми блукаємо у млі…
До короля принесли чорну звістку Що військо біле йде війною на їх рід, Велів зібрати всіх на оборону І ворога зустріти у воріт. Назустріч посланцеві з чимось білим, Радо він свого вислав вгодить мир, Той був убитий, впав на земний килим, Та закрутився вмить кривавий вир… Солдати йшли вперед, бо […]
Цей світ стояв й стояти далі буде На гранях ще непізнаних століть, Долаючи незгоди і облуди, І все, що в надрах пам’яті болить. І зціляться колись, нарешті, хворі, Земля забуде горе і плачі, І хай мене не стане – будуть зорі, І пил зірковий в небі уночі.
Разругались две Души однажды И бродить пошли по белу свету. Все пытались доказать, что дважды Не войти в одну и ту же реку. Провожали, осень, зиму, лето, Оттепель, весну, капелью спетой, Радовались порознь и грустили, От глубоких ран ночами выли. И старались доказать себе, Что потерян Счастья след в судьбе. […]
Скажи – ким була я для тебе: Бажанням, хвилинами пристрасті, Як грім серед ясного неба, Колоритом вина та міцності? Шепни – може осінь з дощами, Туман та мороз з хуртовинами, Бурульок весінніх плачами, Вулканом, гірськими лавинами? Мовчи – як тебе покохала… Сперечались душа з серцем в мЕні. Почуття – оправа […]
https://www.youtube.com/watch?v=lKVIzIyxdPw Навколо неї створюють легенди Малюючи незримий ідеал небес Вона як голос внутрішній, потреба, Міраж далекий й життя сенс Заради неї ведуться війни, З неї картини пишуть і нею живуть. Вона це перший крик перемоги. Її боготворять і її кленуть Її ненавидять і моляться до неї Її шукають […]
Холодним океаном слів молиться самотня душа: Чому так мало любові в серцях порожніх,чужих В ангелів потріпані від кохання обидва крила Що ховає під маскою кожен із нас одягаючи сміх Змінюються обставини і стираються межі, Що ще вчора тримали у певних замкнутих рамках. Замість справжніх відносин-інтернет мережі А любов повертається тільки […]
Ми створені з Любові Творець у нас один Тече у нас поволі Чи кров, чи хлорофіл Рослини ми, чи люди Одне у всіх буття Кінець усьому буде Це попіл і сміття Та вірю, що на небо Душа чимдуж летить Бо їй додому треба Назавжди, не на мить […]
Хаотичність і асиметрія, Пошкодження і недоліки – Хіба це робить людину потворною? Тяга до руйнувань замість накопичення, До нових спроб замість стабільності. Рвати, а не клеїти; Спалювати, а не лагодити. Я позбулася всього, що Мала за правом народження. Подарувала першим-ліпшим жебракам, Які не вміють дякувати – і це […]
Користуючись такою можливістю хочу написати свої думки щодо сучасної літератури… Багато сучасних авторів пишуть занадто відверту літературу.В наш час книги як \”50 відтінків сірого\” можливо й доцільні,адже усі ми люди і у кожного свої \”уподобання\”…\”таргани\” в голові. На мою думку,література повинна хоч трошки,але відвертати нашу увагу від нашого сірого,буденного життя,з […]