Ночь, забери же мои слова. Боль, разорви моё тело. Я уже давно мертва И сердце моё почернело. Нет больше внутри тепла. Надежда давно не тлеет. Вот такая вот сука-Судьба И руки твои не греют. Ночь, оставь мне вина. Боль, разорви мою душу. Насладилась я всем сполна, Оковы смешные разрушу. Надоели […]
про життя
4693 posts
Світились жовтенькі квітки, удень світились і вночі, під вітром колихались, нарцисами їх звали. А жовта квітка – це нарцис, хлопця грецького – сюрприз, його Нарцисом звали теж і він любив себе без меж. У дзеркало він заглядався, може у себе закохався? А що ж, буває в світі й […]
Всі мови на світі чудесні, А я свою рідну люблю! В ній чую наспіви небесні, Ця мова лунає в Раю! Відтінків палітра широка, Зі співом пташиним злиття, Як синєє море, глибока, Чутлива, як серцебиття!.. В цій мові є запах смереки, Ця мова – закоханим гімн, І нею курличуть лелеки Журливо […]
Тонкий бузок зухвалий вітер хилить, Мов парубок дівчину оглядає… Як п’яниця себе тверезим мислить, Так юність себе мудрою вважає!
Пасхальні дзвони відгули, Але в лампадах ще світилось!.. Життя – не дні, які пройшли, Життя – це те, що залишИлось!
Тече, мов зачарований, потік, І падають журливії дощі… Я переконаний, що молодість – не вік, Це якість твого серця і душі! Буває, очі стримано мовчать, А його серце у той час ридає!.. Буває, хтось вмирає в двадцять п`ять, А в сімдесят в могилу попадає!
Чому хвилюєшся, хлопчино, переживаєш за родину? На вік твій стане ремесла, аби охота лиш була. Змінився навколишній світ, та він міняється багато літ, ще від античних від часів, хоч і не швидко, та умів. Місце знайти у цьому світі завдання, ніде правди діти, було весь час для тих […]
Цілувалось сонце з снігом, На дзвіницях грали дзвони, Духмяніло теплим хлібом Височіли темні крони… Повз будинки бездиханні Пташка тьохкала надію, Йшли до храму Православні На Святую Літургію! Радісно поруч з батьками Йшла у хусточці Христина, Не доходячи до Храму Збила дівчинку машина! Впала дівчинка додолу, Промайнула блискавиця – У батьків […]
Крізь сльози болісної втрати Радій, Парижська Богомати, Бо серце світу ще щемить! Мільйони вуст у тую мить, Коли Святі Хрести палали, Тебе в молитвах закликали, В собі шукаючи причину! І душі, мов кущі жасмину, До Тебе квітами тягнулись І пелюстками розгорнулись, Бо ще живі, Пречиста Мати! Нема страшніш на світі […]
Розбудять літній сад птахи, Засяють роси світанкові… Любов прощає всі гріхи, Крім тих, які проти любові!
Весна гуляє, як дитя у лузі, Кущі азалії тріпочуть від наснаги… Ніщо так не віддячуюється, друзі, як милостиня щирої уваги! Допоможи вдові здолати відчай, Звільни безрадісного від нудьги оков. Як перед громом блискавка зазви́чай — Так милість упереджує любов! Себе примушуй милостивим бути, До співстраждання серце спонукай, Щоб невечірній зірці […]
Коли ти втомлена і вже на грані зриву , Щоденно повно справ і ліку їм нема , Не дозволяй себе жаліти, Хоч нерви, як натягнута струна. Не піддавайся смутку й наріканню, Хоч нездійсне́нні всі твої бажання. Хотілося б, хоч трішки відпочити, Та ні́кому в роботі підсобити. Діти маленькі, чоловік працює, […]
Так легко сломать свои крылья. Так легко просто взять и упасть. Так легко все становиться былью. Так легко из Вселенной пропасть. Так легко умереть от боли, Даже, если нет видимых ран. Так легко решиться воли. Так легко попасть в чей-то капкан. Так легко в пропасть сорваться. Разбиться на […]
Мрії у снах купалися До зорі, Ніби душі торкалися Кришталі ́. Тихо хвилини гинули В небуття, Спогадами нахлинули Почуття. Полум’я загорілося Десь в душі ́, Сповіді закортілося У вірші. Вшиті у серце гранули Назавжди… Тільки хвилини танули В нікуди ́.
Не ходи слідами мертвого дня, Не шукай того, що може тебе вбити. Основа цього світу – це брехня? Потрібно убивати, щоб самому жити? Моя сила в твоїх слабкостях, Які тебе щодня ламають. Моя сила у щасливих митях, Які не кожні помічають. Коли в день бачиш тільки ніч, І […]
Монолог убивці Стояла темрява, яка своєю густотою і сирістю заповнювала не тільки під’їзд, а й усе моє нутро, проникала до кожної клітинки й володіла мною. Тепер уже не так страшно, як учора, а завтра, ще й принесе задоволення. Головне не забувати заради чого я сюди прийшов. І от я роблю […]
“Нотр-Дам” Упав шпиль Нотр-Даму Не стало більше храму… Ридають тисячі сердець Невже історії кінець? За вісім сотень років Він бачив тисячі подій Він безліч чув нещасних кроків Благань, молитов і надій Стояв ось так, поміж гріхів Невже від зла сердець згорів? Зберіг терновий лиш вінець Для покаяння тих сердець […]
Вона дивилась у вікно, І подумки кудись летить. Можливо їх вже всеодно, На час, годину або мить. Вона постійно сумувала, Й нікому відкритись не могла. Можливо, когось виглядала, Без когось жити не могла. Вона дивилась в даличінь, Немов когось шукала. І мала безліч терпінь. Бо дуже жовго вже […]