Зірки в ставок гляділися чарівно, Гойдалось плесо, сповнене прикрас… Кордони Раю й пекла, безсумнівно, У всесвіті проходять через нас! На білі клуні йшов туман від лісу, Та ще надії промінь не померх… Комусь життя — це сходинка донизу, Ну а комусь – це сходинка уверх!
про життя
4693 posts
Мов квіти інеєм покрились на морозі, Наші серця – і нічим захистити… Та вся всесвітня темрява не в змозі Одну маленьку свічку загасити! Вона всесвітнє зло перемагає! Розтоплює навколо себе кригу! Вона Христовим Світлом ніжно сяє І зіркою глядить в криницю тиху!
Уходи! Я громко кричала, Разрушая тишину глухой ночи. Всё из души своей удаляла. При тусклом свете алой свечи. Всё стирала, не оставляя следов, Хоть и сердце тянулось к тебе тайком. Пыталась избавиться от твоих оков. Вылечиться старалась кровавым вином. Старалась тебя навсегда я забыть. Старалась всё стереть из души. Старалась […]
Он был моим домом. Светом в кромешной тьме. Внутри всё сжимается комом, Ведь теперь он в холодной земле. Эту боль никак не унять. Утрату пережить не возможно. Моему брату меня не понять, Ведь жить без него очень сложно. Мой мир разорвался на части. Не найти назад мне пути. […]
Я бачила, як танув лід В серцях чужих мені людей. Та слова залишили всеж слід Образ та слів, поганих речей. Минуле, як зім’ятий папір, Сліди у серці залишаються, Від болі й безлічі зневір, Які із часом не забуваються. Не забуваю, хоч зла і не тримаю, Хай все іде […]
Чорнобиль виживав щосили. Бродила паніка в юрмі. У травні трави голосили. Мовчали ЗМІ. Ми не вгризалися в науку, Сімнадцять нам було коли: Горнули у садку пилюку І йод пили. Тріщали зморені вокзали, А десь жили собі “титани”. Асфальти ледве просихали, Цвіли каштани. Гуляла Києвом примара, Тремтіли збурені антени. Бомбила навіжена […]
Навчися слухати тишу, Залишатись наодинці з думками. Щоб не чути, як люди брешуть, Прикриваючись гарними словами. Навчись зривати маски З оточення та псевдоакторів. Кліше одного всі зразки, Людей чорно-білі збори. Навчись слухати себе, Коли всі говорят протилежне. Хай кожен своєю дорогою іде, А ти знайди свою, стань незалежна.
Не десь, а тут (посеред саду) рай. Душа крізь пекло труднощів зростає. – І день, і ніч триває тілограй, Хоч сяє, хоч темніє чи світає. Мелодія у кожного – своя І ритми – різні, і тіла, і долі. Летять у Всесвіт неповторні «я», Почуті й не почуті, сильні й […]
Сопілки звук летить над берегами, а хто мелодію чудову грав? Це пастушок із козами й вівцями малу отару на березі гнав. Зайшов у тінь – було спекотно, та прохолода біля потічка, дзюрчало джерельце студене, прийшли жінки, бо тут вода. “Зайграй же нам, пастуше милий, щоб відпочили в середині […]
Цвіте ромен, багряний вечір ліг, Густий туман долину огортає… Як солодко ненАвидіти тих, Хто неприкрито зла тобі бажає! Милують лілії відтінками суцвіть, Цілує дощ їм лагідно повіки… Як все таки немислимо простить Того, хто твою віру вбив навіки!..
Мов квіти, інеєм покрились на морозі Наші серця, і ні́чим захистити, Та вся всесвітня темрява не в змозі Одну маленьку свічку загасити! Вона вселенське зло перемагає, Розтоплює навколо себе кригу, Вона Христовим світлом ніжно сяє І зіркою глядить в криницю тиху…
Ісус поглянув на Пилата, Каяфу, Ірода, й на тих, – кого чекатиме розплата, бо дикий голос не притих: – “Розпни!” “Нам випусти Варраву!” А “Кров Христа – на весь наш рід!” Нечистий зробить свою справу, бо то йому належить світ! Земний лиш світ, й пекельні ніші, що в його владі […]
Даремно покладаєш ти надію На заощадження, приховане у ніші, Ті гроші, що зароблені в Неділю, Стають вогнем, що поїдає інші! Ті гроші, що зароблені в Неділю, Без сумнівів, підуть на лікування! І все твоє добро запахне цвіллю, Підуть на твою голову страждання! Великий гріх в Неділю працювати, Адже Неділя – […]
Я устала так жить… и бояться… Устала терять рассудок… Так устала терпеть… ошибаться… Выбросить бы догоревший жизни окурок. Я устала от пустых обещаний… Прощать каждый раз… как первый… В моей жизни не будет чужих покаяний. В ней давно уже нет слова «верный». Я устала бороться за каждый глоток, Что лёгкие […]
Якщо тебе хтось злісно проклинає, Згадай про свого Господа одразу. Прокльон тоді лиш цілі досягає, Якщо до серця ти прийняв образу!
Вставай, батьку отамане, Годі тобі спати! Святу віру православну Пора захищати! Вже прокляті розкольники Церкви забирають, Потемніли святі лики, Хрести не сіяють! Скачуть в шинку відьми голі, По вулицях мряка, А на київськім престолі Сидить вурдулака! Хоче він війни і крові, Бога зневажає І святу Христову Ризу Навпіл роздирає! А […]
Я пересвідчений, у Господі Ісусі, Коли очікуєш духовної наснаги, Ніщо так не віддячується, друзі, Як милостиня щирої уваги, Як помогти комусь здолати відчай, Зарадить серцю, сколотому в кров! Як перед громом блискавка зазви́чай — Так милість упереджує любов!
До немічних і вбогих май терпіння, Щоб і до тебе Бог був терпеливий! Застерігай безпечних до Спасіння, Хоч результат буває і сумнівний. Багато нині душ іде на муку, Бо Благодать від гордих відступає! Коли, хто впав – подай поспішно руку, Чужого горя в світі не буває!