Воспоминания, какое это, по истине, чарующее слово: теплое, романтическое, таинственное и незабываемое. Воспоминание это все то что происходило с нами только пропущенное через наше восприятие. Оно наполнено нашими эмоциями, звуками, запахом, словом нашими ощущениями. Ах как порой нам не хватает чего-то пережитого ранее. Да, повторить и ощутить то же что […]
про життя
4693 posts
«Прощання» Останні погляди, останні обійми, останні слова Прощавай! Можливо в іншому житті… І наших зустрічей, там поросте трава Коли душа моя кричить на самоті І за вікном, хоч падав дощ На серце сіллю гірко ливсь І як би сильно не старавсь Прощатись, так й не научивсь За чесність […]
..всі ми знову потрапили в свято.. ..лиш на тиждень..у свято життя.. ..всі ми різні..смаків в нас багато.. ..Трускавець тут єднає серця.. ..ми стаємо на тиждень родиною.. ..в спілкуванні..в походах..в святах.. ..нам дарують увагу й любов свою.. ..колектив що чекав тут на нас.. ..пролетів..промайнув час в минуле.. ..залишаючи в серці тепло.. […]
І день за днем, за сходом захід, В кімнаті знову відгук вулиць. У склі вітрин, сірі силуети, Немов з минулого вернулись. І всі ці лиця є знайомі, У посмішці у погляді в словах. Серед все заповняючого шуму, Тиша їх найбільший страх. Крики їхні не почути, Бо прагнем вірити […]
Мне цыганка любовь нагадала. Сказала, что вечной будет она. Я думала, что она не понимала, Как в тот день была не права. Любовь свою никогда не искала. Любовь ведь всегда бывает слепа. Моя судьба меня сама отыскала, А я была слишком глупа. По руке она с улыбкой сказала, Что самой […]
Любов дивує протиріччям, Бо таємниче все святе – За вбогим зовнішнім обличчям Сіяє серце золоте! Сіяє – і ціни не знає, Насамперед саме собі! І тільки в неба позичає Великі очі голубі!
Іще така історія , що коли у мами зуб болів вона дізналась про спосіб лікування – це соти ос , але не покинуті а з осами , так батько і вона мабуть поїхала до баби М. , він поліз на горище , оси його покусали , но зуби полікували .Він […]
Бачив маму свою у вісні, Посміхнулась так ніжно й привітно. Не сказала ні слова мені, Підморгнула лише непомітно. Вже здається і часу пройшло, Мабуть час не загоює рани, Смутком в душу чомусь занесло, Як згадав ,що не мама її з нами. Пригадались хвилини святкові, Пригадались і буднії дні. Дотик ніжний […]
..вже майже дочекалися літа.. ..позаду свята та різні дива.. ..і перемоги..і зради..поразки.. ..і час летить..і життя трива.. ..і сум на серці..і душу нудить.. ..і так втомили зливи й дощі.. ..а все ж життя..як не є..триває.. ..чи то під сонцем..чи то уночі.. ..думки..тривоги ніяк не покинуть.. ..душа за наших біллю болить.. […]
(Соціальна гумореска) «Бізнесмен Микола» Мав Микола п’ять корів, ще й рижу теличку Плямка в неї на спині біла, не невеличка Ну Микола бізнесмен! Казали сусіди І у нього за спиною тнуть свої флюїди Та Микола з бізнесу, мав всього лиш грижу Та любив більш за життя, теличку […]
(Соціальна гумореска) «Панські забаганки» Совав дівку по кущах, парубок Іванко Мав собі таку щораз, панську забаганку Мати плакала, просила, доню схаменися! Бійся Бога і людей, за розум візьмися Та Іванко цілував, дівчину Марусю І на вушко так шептав, на тобі в женюся Принесла у пелені, […]
Я в Бога прошу, щоб дерева квітом вкрились, Скоріш весна! Канікули скоріш! Щоб тато з мамою ніколи не сварились І посміхались, як раніш!.. Я прошу, братика купіть, хоч на базарі! Самотньо мені гратися під час, А ще я хочу грати на гітарі, І в третій клас, пошвидше в третій клас!
Хто горнятко розбив, себе не бий у груди, Що мов не ти цю шкоду наробив, Бо в тім і є трагедія Іуди – Що він за гріх прощення не просив! Просіть прощення, діти, за провини У тата й мами і у вчителів. Бог бачить серце кожної дитини, Він Сам […]
А ви колись такеє відчували, Як сум невільний серце огортає, І вам саме того не вистачає, Кого ніколи ви не зустрічали …
Не переймайся неміччю чужою, Заглядуючи в дзеркало криве — На кожного судимого тобою Знайдеться сотня судячих тебе!
Сидить дівчина під тополей, Їй не зіграти більше ролей. Настала чорна смуга в неї, А вороги все мовлять ахінеї. Вона тримає все в собі, Щоб не програти в цій нерівній боротьбі. Між працею всього життя, І муками у майбуття. Та буду згадувать той час, Коли співала я для вас. Коли […]
Вишеньки-черешеньки цвіли у садочку, бо вже вишивала дівчина сорочку, вишивала красна своєму милому, бо скоро приїде миленький додому. Приїжджає милий від чужого поля, де шуміли верби і росли тополі, де стає до герцю милий з ворогами, приїде у відпустку до милої й мами. Вишеньки-черешні рясно розквітали, білий цвіт […]