Любов — не задоволення, а мука! Як важко це сьогодні зрозуміть! Любов — рішуча з самістю розлука, Її в колисці прагне задушить Наш егоїзм і наше самолюбство!.. І, якщо хочете, любов — це самогубство, Що отверзає Райськії Врата, Коли вона жертовна і свята! Ні, не відкриється вона серцям порожнім, Де […]
про життя
4693 posts
Зоря, немов Пречиста на іконі, Слізьми тече з гори дзвінкий потік… І дивний спокій серцю на Афоні! І синьоокий, довгий день, неначе вік!
Примарний і жорстокий світ сьогодні, До задоволень пристрасть невтолима, Та є Святії Старці на Афоні, Їх не побачиш грішними очима! Вони невидимі, застелені туманом, Їх келії у скелях одинокі, Вони вступили в бій з левіафаном, Співають їм хвалу гірські потоки! Вершина, мов троянда кришталева, Шепоче до них ніжно пелюстками!.. І, […]
Пластиковий апокаліпсис . Із-за пластику в майбутті буде потоп наводнення . Кажуть пташиний грип , А то горобчик клюнув пластик , може . Ти перебільшуєш? Біг його …зна . але покищо я зиркаю на тебе Майсара Зиркаю на тебе я Майсара страшилки усілякі ,бога ти бійся , диявола тоже ,усі […]
Частинка із подражанія до щоденників вампіра щоденники кентавра . Одноокий кентавр . Одноокий кентавр дядько Павло . Це був чоловік ,який спочатку воював у фінськосоветській війні ,але він сильно не розказував про це . так що неможливо дізнатись чи було це . А потім у другій світовій або другій вітчизняній […]
Йдеш у життя неначе у дорогу… Й тоді лишень не йдеш сама, Коли довіриш душу Богу Бо щастя більшого нема. Трапляється, що серце в тузі, Десь ніби все життя зима… Коли навколо тебе друзі, Так щастя більшого нема. О, як від праці терпнуть руки, Хоч розумієш, не дарма. Коли є […]
Хати далекі виплили з туману, Блищать віконця, мов скарби безцінні… В глибинах серця відчуваю кожну рану, Нанесену нещасній Україні!
Тихий вечір догоря, Дзвін солодкий лине… Біля стін монастиря Достигли цитрини. Припливають на Афон Гості з України, Білий старець б‘є поклон — Очі, мов в дитини! Слово мудре до гостéй Стиха промовляє, Пригортає до грудей І благословляє!..
Шаленіють десь міста, Час тече крізь пальці… Чай з лаврового листа П’ють сьогодні старці. Піст іде, іде війна Проти духів злоби! Хмар прозора сивина Повзе на діброви… Кипарисів ніжний скрип, Скніє день короткий… Під час посту чорний хліб, Наче мед, солодкий!
Не тривожся у дорозі, Не нудьгуй в хворобі! Якщо мислі твої в Бозі – Сила Божа в тобі! Він, мов зірка, над тобою, Вірна, таємнича, Нахиляється вербою До твого обличчя… Він – той хлопчик подорожній, Що вказав дорогу, Він мигтить в росинці кожній – Залиши тривогу!
Ти розбита в пекельній спокусі. Ніби чайка розбита об скали. І тремтять наче полум’ям губи. Що коханням тебе відпускали. І ти мариш роками над небом. І ногами торкаєшся моря. Тільки зірка твоя вже згасає. А в душі не знайшла ще покою! Твої сльози то хвилі на морі! Твої дотики вітер […]
Помалу свічечка моя горить, Та я не бачу скільки залишилось. Життя, як річенька, біжить І все пройшло, неначе це наснилось. Спливають в пам’яті дитинства дні. Була там мама, що мене любила І кожень день в вечірній час За мене Господа молила. Тепер за своїх я молюсь дітей, Щоб дав Господь […]
Тато щось забарився: минають не дні, Це – роки вже юрбою тікають кудись. Безнадійно скучаю! Татусю, приснись І закутай дітей у обійми міцні! Розкажи, любий татку, що кривда мине, Бо не можна отак за добро, без вини! Не вертає мій тато чомусь з далини. Він від всього лихого вберіг би […]
Я страшенно люблю весну! Її молодість, впевненість, силу. Її душу квітучу, ясну, Її вдачу чарівну, милу… Скоро зазеленіє трава, А дерева бруньками вкриє. В душі трепет – природа жива, Для поезії думку вмиє. Для поета весна, не пора, Для віршів це крилата муза! Доторкаєш свій світ до добра, І ростуть […]
Пахне весною! Несміло, здалека… Краплі дощу гріють сіру траву… Скоро повернеться мабуть лелека І принесе всім новину живу. Нам бо пора це давно зрозуміти, Що не в капусті лелека нас зніс. Вже сивина, а ми справді мов діти, Кожен минулим, вчорашнім обріс. Нова весна. Отже нові надії. Нове народження кожного […]
Вона блукала вулицями міста. Потертий плащ, розтріпана коса… З відкритим серцем та душею піаніста, В очах стояла відчаю сльоза. Пустився дощ, як Божа кара з неба, Стікали краплі до роззутих ніг… І все не те, їй більшого не треба – Знайти б єдину з тисячі доріг. Сповзались тіні, осередки ночі, […]
Було це чи в Сибіру на аеродромі .Працівник воєнного аеродрому. І йому хату виділили , а вона холодна ,топити надо цим дровами . а поки прийшов ,хата холодна і може заболіти . І був у нього вівчар пес . і він його накриє своєю шерстю і так він врятував його […]
Розлився спокій… Читаю мрії. Всесвіт глибокий Спада́ на вії. Вчорашня кава, Розмова тиха, Сиджу, лукава, Тобою диха. Забуті речі, Приємна втома, Думки на плечі, В стосунках кома. Годинник плаче, Бажань немає. Сміюсь одначе – Життя триває!