Я тебе улыбнусь. Просто вот так. Жизнь не потушит свой яркий очаг. И вновь моё сердце бьётся не в такт. Я вновь улыбаюсь, хоть ты и мой враг. Ты ведь знаешь меня, я не растеряюсь. Я никогда не признаюсь. Знаешь ведь сам. Я улыбнусь. Отвернусь. Уйду. Обознаюсь. Но больше никогда […]
про життя
4693 posts
Мені приємна серцю посмішка твоя, Якби хто знав, яка ж вона приємна! Буває, кину погляд іздаля – Вся світишся, і темна ніч не темна. Я так! Я так! Я так тебе люблю, Я з кращих трав зберу для тебе роси, Я вранці тобі небо прихилю, Щоб ти вплела в сузір’я […]
Авторська пісня Я селфі з поросям зробила вчора І рідним вислала, що на селі живуть – Та дідуся чуть не забрала скора, З коханим фото сплутали, мабуть! А ще з бульдогом селфі посилала, Він личко лиже, я його цьом, цьом, Так бідна бабця гикати почала, – Така ось плутанина […]
Авторська пісня Вічная пам’ять! Вічная пам’ять, блаженне упокоїння! Вічная пам’ять!.. Принесіть мені, мамо, на могилу травневі барвінки, А я віттям черемхи вклонюся вам низько з Небес, А ще про́шу я вас, замість тої червоної зі́рки, Покладіть мені, мамо, простий православний наш хрест! Коли в сірих пісках нас […]
Сумний Париж… В холодні вечори́ Я за твоїм вікном, кохана, стежу, Чиясь сльоза скотилася з гори́ І закотилася за Ейфелеву вежу. Ось тінь твою побачив неземну – І серце моє в грудях заспівало, І я б заліз на цю скляну стіну, Якби це щось між нами поміняло! А, може, диво […]
Коли сили немає: ні душа, ні тіло, Здається, що за спиною й крила посивіли. Ніби тягар тяженний до ніг прив’язали, На самій висоті політ обірвали! Коли бачиш ти як руйнуються мрії, З тріском до низу летять всі надії. Як подих твій кожен вимагає зусиль, А кожен стук серця […]
Я ружами встелю твої дороги, Які бажаєш, білі чи червоні? Всі ранки й вечори́ тобі під ноги, Які бажаєш, білі чи червоні? Тобі лише, любима, побажати, Квітковими очима повести́, Я дощ і сніг навчуся виклика́ти І камені примушу зацвісти́. І лицарем ввійду́ у твої мрії, І буду брать на гострий […]
На наших лодонях, написана карта. Землі Української, там бериги. Вони не виходять, за ворога грати. Розтоптані криком людської мети. Ми волею пишем, історію серця. Ми зламуєм розумом, світу кордон. Душа Українська, настільки відверта. Що в ній ніби полум’я синій вогонь! Ми пишемо кров’ю, літописи духу. Ми пишем любов’ю, куточки душі. […]
Лежиш на шосейнім узбіччі, Барвиста покинута лялька, Тріпоче тобі у повітрі Чутливо пташина зграйка. Та чи подорожній впізнає, Що це є знаменна картина, Що лялька ця серце має, І звуть її Україна? Глумливо всміхається доля, Обпалює сонце пластмасу. Погрались пани із-за моря І викинули на трасу! Лежиш, як майданна шльондра, […]
Посадила мати вчора біля хати квіти: Білосніжнії троянди, що любили діти. Посадила й поливала тії ніжні цвіти,- Щоб в великій сій родині всі були щасливі. Поливала, примовляла – талан закликала, Щоби доленька безжурне життя дарувала. Доглядала ненька діток, снів не добачала, Та не встигла й оглянутись, як душа зів’яла. Розлетілись […]
* * * Спору не треба: найдорожче у світі слово -життя! * * * Для когось життя – непосильна ноша. Комусь – коротке… * * * Навіщо прийшли ви у цей світ і життя нераз спитає. * * * Як ви до життя. так само воно до вас! І не […]
Мені неначе слів не вистачає, Щоб розказать тобі, як ліс дрімає Навколо нашого монастиря, і як гойдає Пітьму ліхтар, і оживає Щось нереальне, і псалтир читає Хтось за вікном у храмі мелодійно, І осіняюсь я хрестом благоговійно, І ранить серце гострий біль спокут, Та дякувати Богу, що я тут! Мені […]
Мій Ангеле, важка я підопічна. За що, повідай, вибрав ти мене? Все тлінно, все в житті мине. І знов виходжу я на полосу зустрічну. Мій Ангеле, у тебе сто облич. Леліяв ти мене ніжністю мами. Пробуджував любов її устами. Душа матусі проростала в кожну річ. Згадаймо, Ангеле, коли безмірне зло […]
У неї брови й губки – татуаж, Все скориговано, все супер перманентно! Їй імпонує романтичний антураж, Вона сидить за столиком шляхетно. Вона по вечорах не ловить гав, По килимах ступають ніжки м’яко, Вона при зустрічі кидає ніжне: «Way!», Так, начебто принцеса із Монако! Вона смакує в барі-казино М’якенький стек під […]
Цвіти, моя трояндо, у споко́ю! Я всі твої тривоги понесу, Як птах, розправлю крила над тобою, Щоб захистить квітучую красу! Стебла́ твого́ лиха́ рука людини Не доторкнеться, квітонько, ні, ні! Нічну росу́, сумних очей сльозини Оближуть сонця промені ясні́. І зо́рі коло те́бе впасти раді! На пелюстки́ червоний вечір ліг! […]
Ти простягаєш свої руки, щоб зігріти, Як віти сакури, тонкі рожеві віти, До того сонця, що давно-давно загасло, І ти це усвідомлюєш прекрасно. Не буде казки, і промінчик не розбуде, Тієї дівчинки ніколи вже не буде, Вона льодинкою розтанула в озерці, Вона залишилась у маминім люстерці!
Я Пролісок синій з-під снігу! Я квітка, а не людина, Я пролісок синій з-під снігу! А ти – моя Полонина! А ти – моя сніжно-іскриста, Єдиная поміж горами, А ти – моя ніжно-імлиста З рубіновими вустами. Можливо, що тільки до ранку Живу я, моя таємнича! І хтось собі в забаганку […]
По телевізору йшла «Битва екстрасенсів», Що гризлися, немов скажені пси, Гамселили своїх і іноземців, Трощили один одному носи! Два оператори заклякли біля камер, Показуючи у прямий ефір, Як чародій на ймення Фіма Шнайдер Дубасив ворожбитку з Броварів. Відьмачка магією вуду володіла І рохкала на всіх, наче свиня, Телеведуча мало не […]