На Україні йде війна! Давно мовчать зозулі в лузі… У чорнім списку імена, Яких вже не покличуть друзі! На Україні йде війна – Війна йде не за Україну… Ось ще одна прийшла труна І стогін материнський: “Сину!!!”. Далеко котиться луна, Мигтять вогні свої й ворожі… На Україні йде війна – […]
про життя
4693 posts
Не знаю я, чи мають квіти душу Одну на всіх, чи в кожної своя. Чому саме тебе, тебе любити мушу? Не знаю я, хоч вбий, не знаю я!.. Чому одні весною, інші в літі Цвітуть собі, пишаються в садах? Чому ти стала найдорожча в світі І пелюстки твоїх жоржин в […]
Отцю духовному дай в послух своє серце – І ввійде в твоє серце благодать! І стане воно чистим, як озерце, І образ Божий віддзеркалить гладь… І заглядатимуть у нього білі квіти І віддадуть тобі красу свою, Бо послух – більше посту і молитви І перша заповідь Адамові в Раю! Звиває […]
Стояли, мов діди, старі будинки, Мов з капелюхів, капало зі стріх… Не вказуйте нікому на помИлки, Коли не знаєте, як виправити їх!
Травневий день добігав свого кінця. Та і сам травень вже майже прощався з весною. Ольга, молода дівчина років шістнадцяти, сиділа в кімнаті, за книгою, і уже вкотре перечитувала 28 параграф підручника історії. Готувалася до державних іспитів. Денна спека вже спала. За вікном легенький вітерець лагідно перебирав листочки на старій липі, […]
“Пам*яті Кузьми” Ти пішов у пітьму, де не видно свічок Рік за роком мине, та тебе не поверне Причаївся ти там, десть між світлих зірок Та сльоза на щоці затремтить, і затерпне Ти не з нами тепер, та у наших серцях Заблукав у снігах, в тих холодних заметах Як бракує тебе, стільки люду в сльозах Усміхнешся ти нам, […]
Авторська пісня Свистять над нами гострі канчуки, На горизонті хмари, мов химери… Ми вже забули, за які гріхи Прикуті ланцюгами до галери! Над морем стелиться, мов молоко, туман, Ворожі щогли пильно нас чатують, Та є наказ іти нам на таран – Наші життя нічого не вартують! По палубі катається […]
“ТИ ВІДКРИЙ ПОДРУЗІ ДВЕРІ, АЛЕ СЕРЦЕ ЇЙ НІКОЛИ ТИ НЕ ВІДКРИВАЙ…” слова народної пісні. Юля сиділа на кухні за столом, охопила голову руками і невтішно ридала… Як же він її набрид зі своїми п’янками! Що ж за доля така дісталася їй? За що? Чому ж доля її матері повторюється до […]
Магнолія цвіте Й додолу ніжно гнеться… У серце входить те, Що мовиться від серця! І сказані слова У душу западають, Коли з молитвою Їх тепло промовляють!..
Багато в житті у людини загроз В сьгоднішній час невблаганний, Та в серце з Причастям приходить Христос, Мов Цар у палац несказанний! І мовить: ” Не бійся, мій любий, спочинь, Зі мною побудь хоч хвилину! Ти тільки мене в світі цім не покинь, А Я нізащО не покину! “
Осінніх дзвонів ллється глас, Прийшла в сади пора вродлива… Ніхто так не полюбить нас, Як любить нас Пречиста Діва!
У небі пізній голуб затріпоче, Дерева в лісі сутінки скували… Батьки прощають дітям неохоче Ті вади, що самі їм прививали!
Висять сади над степом розмаїті, Цвіте усмішка на рубінових вустах… Не коштує нічого мир у світі, Якщо немає миру у серцях!
Замучена душа шукає прихистку, В надії б’ється в кожнеє вікно, Благає у сльозах надати захисток, Та лише людям всерівно. Вона вмирала за чужих і близьких, Йшла через міни, щоб всіх провести, А тепер, коли так впала низько Усі її відмовились нести. Вона благала, падала у ноги, Молила, мабуть вперше у […]
ФАНТОМ В незнаній висі, поза меж земної сфери Вирує десь там справедливість у світах Й палке бажання мрій творінь нової ери, І сенсу пошуку, життя в плинних літах… Не пізнані ще Бог, терни між зорь Венери, Гра часу й розуму […]
Хворіють діти тих батьків, Яким байдужа засторога Євангельських провісних слів, Що їхні діти – власність Бога! Що ціллю Вічного життя Осмислюється існування, Що Бог їм дав Своє дитя На християнське виховання! Нещасні діти тих батьків, В устах яких брудні розмови, Повчання переходять в гнів, Що вірять в зорі і в […]
Поля втрачали ніжність у імлі, Лиш мрів краєчок неба голубого… Як все буде прекрасним на землі, То не будЕ прекрасного нічого!