Як пелікан, що розбиває собі клювом груди І кров`ю теплою годує пташенят, Так ти годуєш нас і звідусюди Знов навертаєш до родинних хат. Ти повертаєш нас, де цвіт калини Чарівно падає у синє джерело, Ти повертаєш нас у домовини, Ти нас збираєш під святе крило Тієї віри, у яку хрестили […]
про життя
На прогулке мы с тобой, Виноват искали кто, же? Скандал возник очередной, Снова все одно и тоже. Я тебя обидел, Мокрые глаза. Все остановила, Лишь твоя слеза. Вспомнить мне бы в этот час, Что случилось с нами? Страсти как огонь погас? Где любовь мы потеряли? Я […]
Найважча річ у світі – це думать головою, Причому, власною, а не чужою, Тому, відверто кажучи, і в цьому слід зізнатись – Бажаючих так мало цим займатись!
Життя, немов старе фортепіано – То чорна клавіша тобі звучить, то біла, То в твому серці радість несказАнна, То темрява всю душу охопила… То бачать нас, як друзів наймиліших, А то нізАщо починають проклинати, Але торкатись ми повинні тих і інших, Щоб справжню музику цього життя пізнати!..
Давно вже журавлі полинули у вир І ранок слід залишив на просторі Живемо ми, з надією на мир Хоча не відчуваємо вже болі. Боротися ми будемо до краю Де вічність й світле майбуття Хоча пітьма чекає нас, я знаю Назад немає, друже, вороття. Буть сильним і відважним ти Борись за […]
Під вікнами в кущах шипшини Ридала тужно пташка рання… Ми бачим тільки гріх людини, Але не бачим покаяння! Недобачаєм оком вбогим, Нездатні і бодай відчути, Як грішник плаче перед Богом І б’є себе скорботно в груди! Як собі місця не знаходить, І сліз від Бога не ховає! Як Дух Святий […]
Вже цілий день немає тата в хаті – Мій тато в телевізорі сидить! А мама з телефоном у халаті Сама собі сміється і кричить! Я тішуся, коли прийде бабуся, Вона мене до Бога поведе, У храмі я за рідних помолюся, Хай Бог в них тії цяцьки забере!
Ми йшли по вулицях Венеції щасливі! Будинки марили в якомусь забутті, І, наче темні привиди, під ними Човни гойдалися в провулках на воді… Ти пригортала до грудей мої троянди, Сан Марко площа падала до ніг, І золотих світильників гірлянди, І білий мармур зблискував, мов сніг. Вгорі з вікна якась похила […]
Немов на зірку я дивлюсь на тебе, Ти з кожним днем ріднішою стаєш, Немов на зірку я дивлюсь на тебе, Як ти по краплі мене ніжно п’єш… І віддзеркалює твою красу дівочу Роса на квітах, шовкова блакить, То ж пий мене, кохана, я так хочу Твою пекучу спрагу загасить!..
..мамино солнышко.. мамина радость.. ..мамина бубочка.. мамина сладость.. ..папина гордость.. наследник..частичка.. ..папин характер.. и краник..с водичкой.. ..мамино счастье.. и папино тоже.. ..на обоих понемножку похоже.. ..нежность без меры.. глазенки горошины.. ..чудо чудесное.. очень хорошее..
..обнимаю своей тишиной.. расстоянье сжимая до точки.. отдаю свою нежность.. тепло.. для тебя лишь рифмую я строчки.. ..долетят до тебя сквозь мороз.. сквозь капель января и туманы.. я тебя обнимаю любя.. ведь во мне любви океаны..
..люблю тебя.. ..зачем??..-сама не знаю.. ..ну просто в глубине души люблю.. ..за то что был.. ..и изредка бываешь.. ..\нууу каждый день почти\.. ..тобою я дышу.. ..я просто чувствую тепло..улыбку глаз.. ..ты там..я здесь.. ..но все равно ты рядом.. ..так хорошо что ты и был..и есть.. ..одно лишь плохо – не […]
..хотелось бы о многом рассказать.. ..и расспросить о многом..только как??.. ..застыло время..стерлось слово “ждать”.. ..и время и не друг нам..и не враг.. ..случилось так..смываются следы.. ..твои..мои..а наших-их ведь нет.. ..уходят тени в тень от суеты.. ..и вот уже утерян мысли след.. ..и только радует немножечко тепло.. ..души твоей..что в душу постучалась.. ..пусть между ними […]
Життя, як ранішня роса, У світ приходим ми, лише єдиний раз. От тільки не судилось тій росі, Наступні ранки бачити в її житті. Цінуйте, люди, кожен той світанок, Що Бог дарує нам прожить і не розтануть…
Україну любить – не плескати в долоні Під промови гучні видатних діячів, І не в блузках барвистих стоять на пероні, Не кричати під Лаврою: «Геть москалів!». Україну любить – це здобути свободу Від лукавства в собі і осяяти путь, Сам Христос був розп`ятий як ворог народу! І тебе не […]
Упала ніч, мов пасма ті дівочі, Вогні далекі міста погляд ваблять… Буть елегантною – не кидатись у очі, Скоріш за все – врізатися у пам’ять!
Яким би ти не був крилатим – Усе в минулому загубиш, Яким би ти не був багатим – Але все рівно час не купиш! Які б не мав ти гострі зуби – ЗнайдУться і твоїх гостріше, І яким сильним ти не був би – Та ніжність все ж тебе сильніше!
Ранковий садок напувала роса, Троянди хитались спросоння… Є в світі одна безумовна краса, Яка вабить всіх, – це здоров’я!