Його ім`я, твоє ім`я, Такі ви з ним не схожі, Між вами, наче сонце я, А ви, як перехожі. Його люблю, тебе люблю, І серце не вгадає, Ти знаєш всю журбу мою, Та й він про неї знає. Йому скажу, тобі скажу Так палко і шалено, Поставити оту б межу […]
Daily Archives: 16.08.2018
37 posts
Не буду зайве я оповідати, Хотіла, аби світ упав до ніг, В гримерці від усіх відпочивати, На сцені лише мій веселий сміх. Усюди гарні квіти і портрети, Афіша зазиває глядачів, Присвячують мені вірші поети, Пісні для мене линуть звідусіль. Багатство і скажена популярність, Розбиті мною тисячі сердець, Закоханим начхати на […]
Розірвала осінь з калини намисто, Розсипала ягоди на опале листя, Ковдрою з туману лагідно накрила, І весни чекати ягоди лишила… Налетіли на країну люті буревії- Розкидали ту калину по всій Україні! Зима снігом її щільно засипала, В крижані кайдани серце закувала… Та маленьким ягідкам долі не зламати, Бо благословення надала […]
Любіть чоловіків за добре серце За ту красу, що є в душі Лише у ній живе озерце, Що відрізнить любов від метушні. І не важливо його вигляд зовні Яка вага, і кількість літ… Аби не дав він впасти у безодню і щоб душа летіла з ним в політ. Цінуймо міцність […]
Повсідались купочкою вірші, Крізь слова замріявши струну… Знов весна і мить «коби не гірше», І надія знову на весну. Повсідались вірші загадково, Нотний стан заповнивши в єстві, Боячись утратить бодай слово І без слів чекаючи нові. Повсідались вірші, наче діти, Мов на справжність давши мені тест – Благо, […]
В твоих глазах увидел счастье И отражение любви. Пусть не постигнет нас ненастье И будут солнечные дни. В твоих глазах восходит солнце И небо синее всегда, И лучик нежный на оконце -Твой взгляд. Счастливые глаза. В твоих глазах увидел море И в зной прохладой освежит, И с плеч слетают словно […]
Хлопчику, хлопче, несеш, мов свічу, історію. Станеш безсмертним – пізнаєш криваве таїнство, бо причастишся не тілом глевким Христовим, а сірим металом, що в горлі, неначе птах, зросте. Хлопчику, муже (торкався а чи жіночого стиглого лона?), не виполять, не зітруть тебе: доки наймення пресвітле твоє замовчують, сходиш знаменом (чи ж – […]
У очницю ріки западає колиска місяця. Він іде по воді – і від того вода тривожиться. Я легка і м’яка, що аж тісто із мене міситься. Затискаються в плоть дикі рожі, бинти і ножиці. І кажу йому так: «Хоч ламай мене, хоч печи мене». Розпиває мене він очима своїми темними. […]
АНГЕЛ Хтось хоче ангелів побачить неодмінно, Але для Бога зайва видима реклама, І я цим Бога не хвилюю безпричинно, Я знаю вірно, що мій Ангел – моя мама!
А ти така, як всі руденькі миші, Хвостом махаєш, робиш віражі, За твої ноги не стрілялися в Парижі, Поети не складатимуть вірші. Ти можеш собі їсти подорожник, Робити маски, наліпити вій, Та в ресторані молодий художник Не намалює на серветці профіль твій. Ти можеш обійти усі салони, Ти можеш собі […]
На сад червоний вечір наповза, У небі тане яструба політ, І пахнуть вишні, мов твої вуста, Щоки торкаються листочки ніжних віт… Всі твої тонкощі і тіні довгих вій В уяві я спроможний малювать, Наш стан закоханості, певно, вже такий, Що нам на відстані можливо розмовлять…
…Прячется до срока будущее где-то в медленно бегущем времени теченьи, видеть не дано нам будущее это в зеркала ночного тусклом отраженьи… Время отвернулось, стало безразличным, годы золотые нам вернуть не сможет, скука наполняет чем-то безграничным, чем-то безнадёжным ныне душу гложет… И порою мнится — смысла нет в надежде, разум подчинится […]
…Куда-то мечтанья мои улетели, и время, казалось, свернулось спиралью, растаяла осень в декабрьской метели, осеннее — в прошлом, размытом печалью… Зима ослепила снегов белизною, покоем наполнила мир бирюзовым, укутав поля и луга тишиною, леса обезжизнив морозом суровым… Сугробы вокруг, всё замёрзло, уснуло, лишь скука, холодного солнца сиянье… В душе, словно […]
…За стеклом лишь туч сырые клочья, ты стоишь у зимнего окна, жизнь твоя — сплошные многоточья, и она тебе, увы, скучна… Мглою смазан дальний край дороги, что была надеждой для души, и полна печали и тревоги темень в этой сумрачной глуши… Стало бесконечным лихолетье, жизнь, как эта улица, пуста, за […]
Наближався вечір. У кімнаті було затишно і лише хрускіт дров у палаючому каміні , порушував дрімаючу тишу. За вікном виднілися букові ліси і сідаюче за обрій сонце, заливало небо різнокольоровими фарбами. Зоряна, сидячи у кріслі- гойдалці і закутавши ноги теплим простирадлом , поринула у світ , де головні герої її […]
Вона не вірила в кохання. Після важкої розлуки з Романом, навіть не хотіла нічого чути про нові стосунки. В той час, коли її однолітки насолоджувалися молодістю, Оксана ( так будуть звати головну героїню),сиділа за шкільними підручниками, а згодом і за інститутськими роздруківками семінарів, лекцій та екзаменів… Нічого цікавого в […]
удосвіта вся пилюка осіла вниз. всі зірки випито, шибки вибито. все відправилося у круїз. некінченний, це не безвіз. тут немає обмежень у дев’яносто днів. я так хотів полишати цей світ з тими, хто ще учора клявся і говорив, ніби разом і до кінця. я в брехню повірив, зотлів. тепер замість […]
Хмари білі, ви мрійливі, Легкі, світлі голуби. Ну, а чорні – брудні хвилі, Знову принесли дощі. Вийди сонце, жовтим колом , Хмари темні розжени. Посміхнись нам теплим світлом, Та погрітись запроси.