. . І Я КОЛИСЬ ТАМ ТАНЦЮВАЛА… . .Колись давно, далеко за селом, . .Там музика гарно вигравала. . .І люди йшли, і сходились, було… . .То храм у селі ще святкували. . .Ото були раніше в нас часи! . .До БОГА люди йшли, до церкви, […]
Monthly Archives: Липень 2020
224 posts
“Шанс” Один лиш на мільйон Той шанс тобою даний Життя немов картон На шмаття розірваний Життя до твоїх слів Чи темрява, вже після Життя без твоїх снів Нанизане на вістря Надія не проста, Примушує нас жити Коли душа пуста І болем вдосталь сита […]
“На фронті” На фронті знову все без змін Одного вбили, двоє в комі… В окопі із бетонних стін Які доволі вже знайомі На фронті тихо йде війна Та всі про те, давно забули Неначе поміж нас стіна І перемоги не здобули Солдата несли в лазарет […]
Слоненята в м’яч гуляли Ось кроти і недоспали. Коли ж заново прийшли, Стадіон свій не знайшли. Злі кроти город зробили, Стадіон весь перерили.
Мені так сумно, як тебе не бачу, Себе вогнем кохання я палю. Скажи мені:”Я щось для тебе значу? Бо я люблю, кохана, я люблю.” Без тебе я, як та підбита птаха Страждаю, мучусь, ночами не сплю. Заради тебе ладен йти на плаху, Бо я тебе лиш, зіронько люблю. Повір мені, […]
“А-а-а, а-а-а, а-а-а!“ – у переході між станціями Київського метро звучали рулади. А згодом залунало: “Ніч яка місячна,” а потім ще декілька уривків арій, виконаних приємним баритоном. У цьому переході бувало стояли вуличні співаки і музиканти із надією заробити трохи грошенят. Але цей виконавець ішов із невеликим товариством і не […]
Неначе біля моря отут стою, гуляє вітер, як я люблю, і тут не жарко, бо вітерець, запросить хвилі він у танець. Вони танцюють, а ще біжать, верби-вербочки поруч шумлять, та ще і туї зелені тут, неначе вітер і собі ждуть. Беріз і кленів є стовбури, чуприни пишні ще […]
Кот шагает на мосточке и гоняет мотылёчки, а они вокруг порхают, разноцветные летают. В небе ласточка летала, рядом с радугой витала, ласточке не доставать, только мошек отыскать. В небе радуга сверкает, семицветием пылает, ветер-ветерок шалит, рогоза чуть наклонит. Чуть качались рогоза, на лугу уже страда: травы и […]
Я намалюю море в своїх мріях Його глибин незвідану красу. І шум прибою, і грайливі хвилі, Я на листок паперу нанесу. Морські глибини,як душа людини, Є в них і перли,є і хижаки. Бурхливі і спокійні є хвилини, Буває сонячно,буває навпаки. Я намалюю море лиш словами, Бо пензля не тримала у […]
Десь загубилось літо в чистих росах , Блукає із вітрами навмання. З-під сірих брів небесних видно просинь , Окраєць сонця споглядає із-далля. Купається в дощах холодне літо, І байдуже йому,що сльози ллє Наперекір квітують буйно квіти, Веселка радо із дощами воду п’є. Таке воно тепер,холодне літо, Традиції порушило свої, Теплом […]
Я дійсно дуже гонорова… Не приховати це ніяк. Мені потрібне справжнє слово, – Я не хапаюсь за мідяк. Якщо обов’язок ти маєш І він тобі важливий є, А я десь там…То не втримаєш Мене .. і серденько моє. Я не волію бути перша На заклопотаній Землі. Але й не бутиму […]
А ти схід сонця вранці не проспи, Таке видовище не упусти, мій друже І поцілунком промінь золотий Тебе зігріє.Це приємно дуже. Як викотиться стиглим гарбузом На той баштан блакитний і бездонний Яскраве сонце, то й забудеш сон, Бо полонить краса ця і бентежить. То ж величавістю його милуйся ти, Захопленню […]
Хоче навесні дівчина, Щоби хлопець чорнобривий Кликав у вишневий сад, Бачити її він рад. Колиха дитятко влітку Молода вродлива жінка І тихесенько співає, Крихітку так забавляє. Восени трима за руку Літня жіночка онука, Хоч у косах срібна нитка, Та красива на обличчі. Взимку прабабусю нашу Тішать милі правнучата. То ж […]
. . ДОНЕЧЦІ… . .Ти знаєш, донечко моя, без БОГА, . .Як склалося б життя твоє, ніхто не знає, . .Не чула би ти пташиного співу, . .Не бачила б і небо блакитне безкрає. . .Ти знаєш, донечко моя, без БОГА . .Ти б […]