Грусть-тоска меня съедает Грусть-тоска и я в аду Грусть-тоска кинжал вонзает Грусть-тоска, куда я иду?
Daily Archives: 02.08.2020
Как больно обрывается надежда Слеза на острие ножа скользит Не будет больше так как прежде Внутри тебя кто-то твердит Но ты не хочешь верить предсказаньям Но ты за миг схватилась и… облом. И чем закончится противостоянья И не известно, будет в деле перелом? Растает как мираж и свеет прах И […]
Навіщо розквітає квітка навесні? Навіщо навесні птахи співають? Невже шукають сенсу у бутті? Та, певніше, таких думок не допускають. А все-таки, у чому сенс життя? У пошуках кохання, ліпшої країни, Можливо, навіть власне пізнання, Бажання не постійності, а зміни. Поки живемо, то прямуємо вперед, До успіху, широких горизонтів, Дістати […]
Фотографуй мене очима І залиши собі, як спогад, Про те, що більшим є, ніж сила, Один простий, та вільний погляд. Фотографуй мене очима, І будуть інші, та не ти. У чому є твоя та сила? Напевно, в митях простоти. В твоїх очах – той самий спалах, Що вибудовує світи.
Воздушные замки. Кружевная Душа. Я вновь учусь доверию у мира. Стараюсь замедлиться. И не спеша На паузу дней бесконечных картинку. ⠀ Я снова учусь. Просто, без суеты. Я слышу, как чайки кричат удивительно, А в небе кудрявом рисую черты И в море смотрю в ожиданьи пронзительном. ⠀ Я шум заглушаю […]
Отпечаток твоих губ на моей душе, И болею я тобой целый год уже, Написать тебе боюсь, чтобы не спугнуть, Птицу вольную любовь в клетке не замкнуть. * * * Я по городу брожу, думаю о нас, Наяву хочу с тобой улететь сейчас, От завидующих глаз, шума и забот, Где романтика […]
Коли зустрічаються рідні два серця, Де доля долоні в сплетіння єднає, Там чистим потоком кохання проллється І новими барвами сонце засяє. Сьогодні ви стали на нову стежину, Де разом вже будете ви мандрувати. Нехай вам життя даруватиме днину, Щоб в радості й щасті її зустрічати. Зі смаком черешні […]
У пропасти отчаянья И на краю безумства Ты задевал нечаянно Разъяренные чувства Я плакала, дрожала вся Как листик под дождем И снова начиналось: «Давайте подождем» Я ждала и терпела Немного лишь спустя Я снова онемела Ты обежал хотя. Мол: «Я такой натуры, Меня не изменить, Не будь ты больше дурой, […]
Я – мов літак, траєкторію маю, бавлюся з вітром собі досхочу. Боже, як низько я досі літаю, ніби щось знаю, але ще мовчу.
“Лізка, прикинь, у мене син народився! 3200 г, 54 см. ” Ліза замружила очі, струснула головою, ще раз глянула на екран телефона: ні, не помилилася, їй не здалося, саме так він написав. Їй раптом забракло повітря і вона підійшла до вікна, тремтячою рукою потягла за ручку кватирки. З вулиці війнуло […]
вода камінь точить. життя дуже хоче вчити. всяк серце співоче, і кожне воліє жити. очі зелені, сині чи карі мріють, що їх почують, вислухають, зігріють. слово – це сила, інколи – не змовчати. інколи – краще силу в очах сховати. ті, кому треба, знають твоєї мови, ти запроси їх на […]
Із тонкого сувою Ніч серебриться за вікном Поговорю сама з собою, А потім із котом Стихають птахи біля річки Виблискує, дзюрчить вода Я запаллю біленьку свічку Нехай ввіконце вигляд Нехай скорбота з серця лине Сумною музикой бренить, Вода у річці тихо плине І свічка пам’яті горить
На пам’яті не видно шрамів, їх лиш приховують роки, там трішки зайвих кілограмів і ненаписані думки, там чубчик, що давно обриднув, листи, які не донесли, там час, той що безслідно сплинув і мрії, що переросли, там люди, до яких байдуже, і їм також до тебе вже, там ті, із ким […]
Цікаво, метелику що в житті треба? Його швидкоплинне буття. А що, як на мене там дивляться з неба, Й для когось метелик – це я.
Вона тихо плакала, боячись розбудити дворічного синочка. Малюк заснув кілька хвилин тому і тихо сопів своїм маленьким носиком. А ще хвилин десять назад у нього була дика істерика. Та що там у дитяти (маленькі діти схильні до вередування, істерик та плачу). Була істерика у неї. А тепер, вона плакала. Бо […]
Попередня частина: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/nenache-bilya-morya/ Хто обіймає Мавку за коліно, а це можливо? Є причина і якщо сфотографувати, гарна світлина – для дівчати. Так вона Мавку обняла, бо дівчинка іще мала, і став хлопчина біля Лукаша, велосипед в руках трима. Лукаш і Мавка – то колись, зростають зараз вже нові, […]