Він впізнав її здалеку. Волосся видало її – довге, пишне, кольору спілої пшениці. Таке, яке було ще в школі. Десять років тому. Олег нервово ковтнув слину, вдихнув свіже ранкове повітря і сповільнив рух автомобіля. – Привіт, Ліля, – невпевнено сказав він і вийшов з машини не вимикаючи двигун. Дівчина промовчала. […]
Daily Archives: 10.08.2020
50 posts
Крамниця з широкими прозорими вітринами «Все для ремонту» сховалася на розі двох затишних вуличок. Тут завжди людно. Про прихід нового клієнта продавця сповіщають маленькі дзвіночки, прикріплені до вхідних дверей. Табличка на всю стіну «Розрахуєтесь з часом» вже нікого не дивує. Клієнтів видимо не видимо, та вони не помічають один одного. […]
Блідий, надто худий, високий і зовсім холодний він встав з мого пустого ліжка. Він часто прокидається тоді, коли мені час вже лягати . Коли в колисці міцно спить мій син, коли в хаті панує тиша і навіть на дворі озвучує простір лише поодиноке падаюче листя. Він хоче обіймати мене, влізти […]
Ну а вона любила сильно дощ. Його пісні. І запах. І тривогу. Вікно сплітав зелений дикий хвощ І затуляв за хвірткою дорогу. Потоки вод спускалися по склі Вона їх жадно проводжала зором То капало, то ляло. Гул в пітьмі Відблискував ясним узором. А до дощу вона варила каву Гірку, спорошену […]
Закутана в вечірню печаль Сиділа у серці образа. Тиснув клавіші ржавий рояль Квітки викидала ваза. Образа пила вино. Танцювала у темряві боса Дивилась стареньке кіно Заплітала роки свої в коси. І ,бувало ,сміялась в голос. Виривалась. Хотіла втекти В бурі білих та чорних полос Їй всі люди кричали :”засни”. І […]
Ущент розбивати перші ознаки дорослості, Незримо дивитись в майбутнє – непевне таїнство, Ховати у собі такий особливий Космос, Бо зрештою, не так часто, але буває, Що сил залишається тільки на рух угору, І не відкладається тільки найважливіше, А поруч лиш ті, хто зверне з тобою гори І нікого більше.
Вони зустрілися в кафе. Він не вірив, що вона так швидко погодилась. Так, він хотів її побачити. Але тепер не розумів про що з нею говорити. І наче знайомі не перший день, проте, щось стримувало. Що їй подобалось? Як не сказати щось не те? Він хотів їй сподобатися. Вживу. Хотів […]
Якби тільки ми бУли знайомі… Я б зробила тебе щасливим – Спиною до спини на зламі Стояла б у світі бурхливім. І вислухавши, мов пастир, Сум і біль би твій зрозуміла – Наліпила б на душу пластир Й цілувала би збиті коліна. Все – що ти знав на початку Про […]
Троянда червона – символ любові! Цю істину знають давно! ЇЇ пелюстки аж ніжно-бордові, Як вигране, добре вино! Квітка розкрилась – серце забилось, Наче об шибку дощі, І для кохання стежка відкрилась У лабіринтах душі! І для кохання – килим любові, Витканий з ніжності снів… Впали на нього крапельки крові, То […]
До побачення, сонячне літо, Понесуть тебе в вирій вітри, Хоча все ще буяє і квітне, Та змінилися вже кольори: Соковито-зелене барвисте Помінялось на жовті тони, Небо синє високе і чисте Стало сірим, похмурим, низьким. Уже виросли малі пташата, Стали впевнено та й на крило. Хочуть літо з собою забрати, Щоб […]
А ти казав: Характер твій – війна! Він вибуховий, вбивчо-непокірний! Ти, мов ковток п’янкий вина, Я твоїй терпкості доскону вірний! Ти шепотів: Я миротворець! Зглянься! Я підкорю тебе! Спиню! Не знищ! Ти не воюй зі мною, просто здайся! Бо світ цей лиш любов’ю воскресиш! А ти правий! Характер мій – […]
НЕВДЯЧНИЙ ЖАХЛИВИЙ СВІТ Тірон-Воробйова Наталія Весь Світ став на коліна. Жахливий Світ. Вінбув ніби з попелища. Змарнований, знищений, нікому не потрібний. Це жах! Всі кричали, роздираючі свої гнилі рти,«скреготали» в деяких зуби. Оті самі зуби, які виросли «з щелеп». Деякі з них вже ніби звисали до Землі. Вони (зуби) були […]
Я тебе не люблю, Я спинаюсь на крила Відлітаю за обрій Й не озираюсь… Нанизую слова у намисто- Кидаю у тебе ті вірші Та тобі мене не зрозуміти І не осягнути… Збираю уламки, Що ранять так сильно Жбурляю в тумани Й питаю себе: Чи болять мене рани? Можливо, то рани […]
Яскраві фарби взяв художник І переніс на полотно… З’явився загадковий образ, Що не побачиш у кіно! Заграла музика знайома – Ноти пішли у свій танок, Почулася душі розмова Під класику або під рок. Слова сплітаються у фрази, І оживають складені рядки, Летять окрилено Пегасом! І музою охоплює думки! Ерато – […]