Ніч вдивлялася в тишу. У тиші бавились тіні. Осідлали причумлену мишу, Облизали тарілки настінні. Назад відтягнули стрілки, На замок закрили зозулю. Бо навіщо ж шуму стільки? Он дитинку кладуть в люлю. Усміхнулася нічка темна: Як же хочуть самі панувати!.. Стане вмить кожна тінь чемна, Коли місяць загляне до хати.
Daily Archives: 16.08.2020
Тиха я нині… Без печалі і без радості. Без присивлених споминів, Райдужних мрій. Ніби аркуш Із забутого кимось нотатника – Є день тижня й число Та не вписано жодних подій…
Дощ… Він біжить, Він спішить, Не встигає, Бо хоче ще Літнім назватись дощем. А ти при вікні Споглядаєш, Чекаєш, Влетить, може, травень В кімнату хрущем..
Ой, тролиночка легонька, легонька-легонька, бо від неї не боліла в мера головонька. Як панове із “Прямого” тролили-казали компромат, а чи вітання, ми не розібрали. Або може то реклама була від “Прямого”, привітайте як годиться і того, і цього. Про рекорди нагадали як співали й грали, їздили і […]
Як чудово стрічати ранки, Йти і тишу з повітрям вдихати. Прохолоди смачні сніданки Зачерпати і свіжі ковтати. Як чудово спуститись до річки, Вдвох душевні вести розмови, З хлюпотінням річної водички Таємничу чинити змову. Так приємно, що термос з чаєм – Незвичайний символ відпустки, Ми щоранку надвох наливаєм. Він розчинить печалі […]
Ти почорніла….Знесилена стоїш. Стоїш сама,на довгій тій дорозі, Ти хочеш мало-тільки миру скрізь, Щоб ворог втік,не був в нас на порозі. Зажурена,заплакана стоїш, Замотана у чорную хустину, А сльози,що течуть вже із повік, встигають падати на тую домовину! А тая домовина не одна- Їх тисячі пронесли коло Тебе О Господи!Не […]
Не такою ціною ми хочемо миру, Не тяжкою утратою наших людей! Ми Вам щиро вклоняємось ,й просимо щиро, Вбережіться,рідненькі,для батьків і дітей! Вас у дома чекають,за Вас моляться щиро, Просять в Бога здоров’я,ласки просять з небес, Всі ми хочемо зараз,щоб сталося диво, І ненависний ворог безслідно вже щез! Ви тримайтесь […]
На дворі уже справжня осінь, Осінь та ,яка є кожен рік. Так далеко ми зараз з Тобою, А між нами-тисячі доріг. Між нами простір,між нами стежини, Між нами мить,що вічністю була, Я одна,одна як билина,і у мене на серці зима. Моє серце уже не болить,не болить і душа за Тобою, […]
Тебе нема – і гаснуть ліхтарі… Старіє серпнень, огортає втома… Лиш дві зорі – надією вгорі… Без тебе – я ніде тепер – не вдома…
За п’ятнадцять – осінь. Новий шлях. Виважена сонцем прохолода. Павутиння носить по полях Ще серпнева, літня, дика врода. ⠀ За п’ятнадцять днів піде у вир Мандрівний та справджений часопис. Емоційний мій орієнтир. Доданий до відчуттів живопис. ⠀ Ще можливо вискочити в вагон І валізу спогадів зібрати. Ще п’ятнадцять днів в […]
Мій пане, сьогодні – злива. Вона як і я – холодна. Жіноча душа – дражлива. Жіноча душа – безодня. Хтось тоне у ній навіки. Хтось просто її минає. Немає від цього ліку, його на землі немає… Жіноча душа – як небо, та долетить не кожен… Не кожному бо і треба. […]
Я сьогодні прокинулась пізно, Лиш вчула як грюкнув дверима. Крізь сон усміхнулась рАйдужно, Зачувши той брязкіт ключима. За мить, вже качаюсь по пОстілі, Вдихаючи запах твій підсвідомо. Ми для всіх – незнайомі постаті, Що знайшли грааль несвідомо. Вмощусь на край ліжка маніжно, Вбираючи сну останні краплини, Підмигну твоєму фото вальяжно […]
Спитала донечка у мами, Чи тато вернеться з війни? Ви одне одного кохали, Ви розділяли смутку дні. ⠀ Підняла очі вгору мама, І покотилася сльоза, Закрила сонце чорна хмара, Нашого тата вже нема… ⠀ Вже не відкриє тато очі, Не посміхнеться вже тобі, Не пережив він тої ночі, Помер в […]
Знову слова… слова… Пусті обіцянки- камінням в душу Що й так кровоточить! Не змити сльозами Ті рани криваві, Не лікують твої поцілунки… Втікаю від тебе Ховаюсь за обрій; Вдягаю броню зІткану з обіймів чужих й поцілунків. Ти кличеш- я знов повертаюсь Знову слова… слова… Не чуєш… не хочеш… Не відчуваєш- […]
Полюби у мені людину – Ні відраду у час скорботи, Ні атланта, що згоден нести На плечах всі земні турботи. Роздивись у мені перлину, Що коштовно у серці сяє… Не шукай у мені притулку – Я й для себе його не маю. Я не знаю яка дорога Понад прірвою пролягає. […]