Сонячна осінь вражає контрасністю, Стиглістю фарб, різнобарв’ям палітр. І непідробно правдивою ясністю. В Бога-художника краща з робіт! Осінь з дощами відроджує спокій. Тонкий, досвідчений фармацевт Капає краплі душі одинокій, Взявши у лікаря-Бога рецепт.
Daily Archives: 20.08.2020
24 posts
Осінь тихо, несміло скрадається, Шелестить жовтим листям в ногах. Сонце втомлене ще посміхається. Де ж поділося літо? У снах… Мужні квіти красою милують, Попри дощ і нічні холоди. Журавлі відлітають-сумують, Заховавши у небо сліди. Й дивно так, що нікому не дивно. Звично йдем на неперший урок. Осінь в душі заходить […]
Я сьогодні бачила щастя – Як веселка обрамила небо. Записала собі на зап’ясті Й весь день зберігала для тебе. Бажала б тобі передати Багряний сплеск горизонту. Відтінки бурштину ввібрати І ними окреслити контур. А потім шафрану плеснути Облямити ним кайму треба Щоб фарби абсенту відчути Й у вальсі кружляти крайнеба. […]
Що за вершник на чорнім коні, Під’їжджає під вікна мої, Поганяє зорею в руках, Заколисує щастя у снах. Вечір…тихий, спокійний, як сон, Підібрався уже до ікон, Запалала яскрава свіча, А на небі – найперша зоря. Затихає довкола усе, В серце спокій нам вечір несе, Застилає довкола туман, Що п’янить, наче […]
А ті рушники на образах Як Божі руки. Підійдеш – І обіймуть, і пригорнуть, Сльози витруть, Душу спокоєм заквітчають. І ти дякуєш, Молитвою до небес здіймаєшся, До колін Вітцевих Чолом припадаєш. І знову плачеш. Від замилування й радості, Від благодаті Що із них, Із рушників Зійшла…
Шукаючи світлих І радісних див, Господар великий Подвір’ям ходив. Дививсь чи поділась, нарешті, Баюра, Чи пес не голодний, Чого квокчать кури. Чи висохло мамине синє Пальто, Чи спати коту Не завадив ніхто. Чом півень зірвавсь На розливистий крик… Господарю був від народження Рік.
Летний вечер увядает, но дышит сеном и теплом, над горизонтом солнце тает и исчезает за чертой. Так растворяется над горизонтом, лучом последним заблестит, высоки стебли кукурузы чуть ветерочек шевелит. Приветливо кивают ветру, звучат как будто бы волна большие листья кукурузы, подсолнуха большая голова. Это они построились далече […]
Сьогодні, завтра чи ніколи, Вибір тільки за тобою, Ти знаєш всі мотиви долі! Ти знаєш чи готовий йти до бою? Не бійся, попереду лиш перемога, Ти в силі побороти страх, В житті найважливіше – це свобода, Зустрінь себе у вітражах…
Короткий роман – сказка “РОЖДЕСТВЕНСКАЯ НОЧЬ” ГЛАВА 1. Стоял тихий зимний день красиво падал пушистый белый снег а мороз рисовал ледяные замки, цветы, и какие – то ещё узоры на окнах домов и квартир. И город словно находился в каком – то зимнем сне заснеженный белым покрывалом декабря. Жители города […]
Дивлячись у прірву, посміхнись. Нехай вона шукає очі. Від самотності ти не журись, Ще матимеш солодкі ночі. Ще світ співатиме для тебе, Ще сонце зійде тисячу разів, Ще будеш мріяти про небо, Ще ніч розвіє тисячу страхів. Смійся веселіше, дивлячись у прірву. Вона тебе не раз наздожене. Не забувай, душевну […]
Валентина Дергунова ” НА ГОСТИНУ ДО ДРУГА” Якось гномик Джем згадав, що вже давно у нього в гостях не було його друга Іванка, а він скучив за ним.І вирішив гномик сам провідати Іванка, котрий все літо був у бабусі Марії. Він зібрав валізку, взяв карту і лісовими стежками вирушив у […]
lilohehka Ми всі один одному “бувші”. Один для одного далекі. Ми всі один одному близькі і одночасно чужинці. Ми всі тимчасово рожденні. Без права прожити вічність. Ми всі травмовані часом. Чекаємо щиро на ніжність.
lilohehka Можливо в іншому житті Проживши це життя що зараз. Тоді – можливо,зараз – ні. Коханою твоєю стану. Можливо і змогла б я так: Бути оазисом в пустелі. Можливо і змогла б кохать тебе я, від постелі й до постелі. Можливо все було б як в книзі. Красивому жіночому романі! […]
lilohehka Дуже довго кровоточить рана… Біль тупий і не має вже сил… О якби ж я раніше все знала Не зламав би тоді ти дух мій. Не стискалося б серце від жалю, Від даремно втрачених днів. Я , напевно,крапку поставлю, Якщо ти це зробить не зумів. Не блукатиме десь в […]
…золотий дракон танцював на долоні вино на вустах, роза червона, яблуні квітка – то є послання, вірності серця до останнього подиху…