А хочешь… Я тебе приснюсь?.. Я буду капелькой дождя… Касаясь нежных губ твоих, явлюсь. Ты будешь знать, что это я… А хочешь… Я тебе приснюсь?.. Я буду розой без шипов… И нежность в комнату вдохну, Ты вспомнишь радость тех деньков… А хочешь… Я тебе приснюсь?.. Весенним тёплым ветерком?.. С тобой […]
Daily Archives: 02.09.2020
47 posts
А смогли ли вы простить себе И больше не задавать вопросы? И ночью перед сном в кровати Не строить диалоги? Простить и отпустить те дни, Когда вы ошибки допускали И больше не возвращаться Памятью в печали…?
Твои глаза… В них облака заката, Освещенные солнцем. В них мое “вчера” И наше с тобою “сегодня”. Там теплые лучи, Ароматное дыхание ветра. В них летний вечер И, пьянящая сердце надежда.
Небесна нотка сивини. Вечірній час іде насилу. Мовчать осінні ясени Над тротуаром спорожнілим. Пускає срібло водограй. Бруківки сяє шоколадка. І чути: стомлений трамвай Везе кудись про літо згадку.
Як возила юна осінь В небі калачі Та водила попід руки Молоді дощі. Дарувала діток,щастя Груші та меди Роздувала білим вітром З картоплиння дим. Роздавала жовтих зайців З сонячних кишень. Роздівала з кардиганів У гарячий день. Та трусила поза комір Сотні дощенят Закотилася каштаном В будку до щенят пустотливих та […]
«Межа» Межу ми втратили, між пристрасттю й коханням Ступаючи по кінчиках ножів Приносило кохання лиш страждання Й на волю рвалося, у обліку віршів Межу ми втратили, на волю лиш відавшись Чиїх богів? Яка була різниця… Коли в очах твоїх, я ніби розчинявся Твоя любов, була для мене […]
“Вітер” Я думав, заведемо ми кота і трьох дітей. І будемо у двох старіти Та ти була не в захваті з моїх ідей Чи просто, не могла терпіти. А я на іскри розлітався Від наших, не потрібних слів І як зібрати не старався З останків серце […]
«Осені ключі» Бокал вина….. Долоні теплі на плечі Ти не одна З тобою, всі мої вірші Осінній дощ Алея змучених думок Без тебе я Цієї осені промок Пожовклий лист Вмирає осені на зло Мов вітру свист Ховає в затінок тепло Жевріє день На тому острові душі Для […]
Дві дороги об’єдналися в одну, І два серця б’ються водночас. Ми сказали одне одному «люблю», – Кохання хвиля полонила нас. Кохання дар нам посланий з небес, Це дужий шторм і тихий штиль, Бездонне море вилите з чудес, До нього ми здолали сотні тисяч миль. Любов потрібно пронести через […]
“Чай” Я тебе обійму ще не раз Не закіньчилось для нас літо Якщо хочеш повернемо час Моє серце без тебе роздіто Я тебе обійму ще не раз І начхати, що за вікном осінь Було спрявжнім усе поміж нас І без тебе мені не жилося Якщо хочеш повернемо час […]
Осінній вітер розплітає віти, Шукає у очах для себе рай, Вона чекає на духмяні квіти, А літо їй шепоче: “Прощавай”. Останній день — закінчується серпень, Хоч зморщок ще не має на чолі, У двадцять вже стояти хоче твердо І юність їй наспівує пісні. Ранковий сон, солодкий наче пристрасть Скінчився і […]
Не хочу вставати вранці. Туман – молоком крізь пальці. Усмішка у батька хитра. Я підліток й трішки дика. А ліс уже кличе тихо. Птахи гомонять, без крику. У соснах гойднулась шишка І спати вже хоче мишка. Не хочу іти – сумую(( А батько вперед крокує)), Упевнений і веселий, Він пурхає, […]
День як рік. Обертається коло, йде від краю землі до зеніту, завмирає, ясніє в хлібові-солі, в стиглих яблуках, вишитих квітах. В повітрі розлитий сонячний мед, на шляху виблискують камені. Позолочені коні, міст, очерет, верби ближні, сосни віддалені. Мед застигне. Пам’ять сховає в бурштин спалах сонця, розправлені крила, довгий погляд, розмови […]
Ти знала, що він є десь в цьому світі, Що все-таки зустрінетесь колись, Але не думала, що зможеш полюбити, Не думала, що знов злетиш у вись? Що знову за спиною будуть крила І що любов у серці оживе? Й тобі здається, так ніколи й не любила, Й це відчуття не […]
Зустрілись якось мавка лісова З русалкою, яка неначе ледь жива Та каже: «Із журавлем, як уві сні Зустрілись поглядом. О ні! Він був, як лебідь у весні. Мов сокіл крила розпустив Над прірвою упевнено летів. А я… Немаю крил.. Я ледь жива. О, мавко, твориш ти дива Спаси мене! Ти […]