Daily Archives: 03.09.2020
39 posts
Важкими крилами злетіли птахи в небо І погуділи в далечінь за небокрай. Вони повернуться, ми тільки у це віримо І ти, рідненький мій, додому повертай. Тяжким осадом на серці погляд мліє І тривога б’ється – рветься… ну і хай. Не барись і не прощайся – все зітреться, Тільки ти […]
Чи ти пам’ятаєш, Чи пригадуєш, як воно було раніше? В світі обмеженого числа кольорів Вицвілих фарб, рідкісних крапок яскравих Більше схожих на мішені В коричневій шкільній формі З червоними плямами на шиях Ми були веселі як діти завжди і всюди Навіть ті, чий вирок – одвічне табірне життя Нам пощастило […]
МНЕНИЕ – У вас вовсе не толстая собака, – внезапно обратилась ко мне женщина, как будто мы продолжали прерванный разговор. – Она мощная, – женщина собрала в руку поводок своей собаки, и в ладони осталось еще место для пары крупных яблок. – Кобель должен быть крепким. Факт. – Это сука… […]
1 Галасують нічні потяги І здригаються залізні рельси, У просторі страху люди Забули, що вони орли… 2 Чорні дерева- струни, Де вітер сурмить акорди І сьогодні помирають люди – Короновірусу жертви… 3 Невже це пророцтво Христа? І кара людям за […]
Листопад, він так схожий на душу, Що стоїть без прикрас на вітрах. Хто ж цілунками сльози осушить? Чи обійми відкриє, мов птах? Листопад, із берізок мережки – Чорні нитки гілок в небесах. І засипана відчаєм стежка, І кохання, що є лише в снах… Листопад… і прозора самотність Шарфом кутає твоє […]
Березы шелест, липы цвет, Что в старом парке у забора, Напомнят лето и рассвет – Тот, что вернется, но не скоро. Здесь ночи день уже не рад, Хоть в небе встретились их взгляды. Не так давно цветущий сад Надел осенние наряды. Чуть теплый воздух словно пьян. А за рекой – […]
Я все життя тебе чекала, Як перший промінь навесні. І як зима степи вкривала, Ночами снився ти мені. Я все життя тебе кохала, Я знала – поряд всі не ті. І пристрасть як до себе звала, Я лиш блукала в самоті. Я все життя тебе хотіла, Завмерти щастям […]
Моя позиция – молчать, Ни покаянья ни призыва. Удобно очень выживать У бессловесного обрыва. Молчать повсюду и везде, Ответить молча на угрозы, Молчать на суше и в воде, Молчать где умирают грезы. Молчать и ждать, что все пройдет, Молчать про королей и климат, Молчать – пусть правда власть возьмёт, Молчать […]
Украина с моею судьбою, В этом слове – жена или мать. Как возможно, с такою страною От безумства идти воевать? Где любовью пропитаны горы, И с любовью парят небеса. Только с ней колосятся просторы И сияет девичья краса. Здесь “она” – очень ёмкое слово, Очень важный посыл для мужчин. Как […]
Я верю в добро, в милосердие верю. В мечту, в человечность, я верю в любовь. И счастью легко свою душу я вверю, Хочу, чтобы в венах бурлила кровь. Я верю и в жизнь, и в судьбу тоже верю. В решимость, в уверенность, я верю в себя. Но только немногим мой […]
Бывает трудно нам открыться… В глаза лишь правду говорить… И сокровенным поделиться… Ничто нигде не утаить… Без лжи, конечно, очень трудно… Ведь в маске легче пробывать… Так жизнь прольётся безрассудно… А искренности- не видать… Как хорошо же быть открытым!.. Над каждым словом не страдать… Не стоит быть предельно скрытным… Ведь […]
Не ищите людям оправданий… Кто захочет, тот всегда придёт. Кому надо-позвонит без колебаний. Кто скучает, тот всегда найдёт. Не ищите людям оправданий… Коль не верят – не оправдывайтесь зря. Разве можна сотни покаяний Отпускать на стороны зазря? Не ищите людям оправданий… Не любя – не выпросишь любовь. Постарайтесь без напоминаний […]
Подуй мені на рану, бо пече І ноги мокрі від розтанувшого снігу. Не повернути річку, що тече, Як знизу вверх так і з гори до низу. Закрий своїм плечем мою печаль І прожени як ворога із хати, Де місце тільки квітам і птахам, Щоб навесні у серці спокій мати. Не […]
НЕПОВТОРНА МІНЛИВІСТЬ Калейдоскоп малює свої візерунки – Сніжинки… самоцвітні… Калейдоскоп життя – спогади. Фотоспалахи в альбомах… Почуття пережитого. Вони завмирають в заціпенінні. Німо споглядають з того часу… Зупиненого… Колись… давно прожитого. А може недавнього. Можливо… навіть вчорашнього. Тоді ми не знали якими будемо. Ким станемо. Яку нитку прястиме Мокоша… Довгу […]
Вітаюся, іду назустріч жваво А вересень тече немов ріка Сьогодні не потрібно пити каву, Куштуйте осінь з смаком молока. Всміхаюся, і п”ю солодкий ранок, Настояний на спасівських медах І смак і колір – Диво. Бездоганно, Неначе з казки “молода вода”. Надіюся, що смак живий, бадьорий Життя прикрасить – прожене біду, […]
Всміхається великий сонях Ще своїм цвітом запізнілим, Голівку поверта за сонцем, Хоча уже минуло літо. Промінчики він ловить теплі, Купає в них пелюстки жовті, Коли ж дощем заплаче небо, То не боїться, що намокне. Стріпне краплиночки прозорі З пелюсток, наче з парасолі. Хоча один зостався в полі, Радіє світу жовтий […]
Зранку я кручусь, як дзига, Справ на вихідних без ліку. В першу чергу догодити Все ж стараюсь чоловіку. Щоб чоло було безхмарне, Не були з грозою очі В мене, так вже повелося, Завжди найкоротші ночі. Страви різні я готую, У квартирі прибираю. І якщо хвилини вільні, Іноді про себе дбаю. […]