У нічку темну, як здалося, Знов вийшли підозрілі орди, Війна, страждання…тут крамола, Де злодії отам і шльондри. Нічого з часом не змінилось, Воює хтось, воно жирує, Колись помре… то піп з кадилом, Молитву прочитає… всує.
Monthly Archives: Січень 2021
Найбільший мій страх – самотність. Коли ідеш пустими коридорами – Мого життя, А за дверима – людей немає. Кому потрібно тепло і ніжність душі моєї? Навіщо я приходила сюди? Де суть мого тут існування? У досвіді, мабуть, Щоб перейти на тому світі на інший рівень – Душі моїй. О ангели […]
Я пощипану душу зібрала до купи, Завила в байдужість, неначе у шаль І серце сховала…сховала у грудях, Дорогу із мрій вже стелила у даль. Роздавлене серце у грудях боліло, А зрада гадюкою вилась в душі… Розпечене сонце ураз почорніло, Мов серце прошили мільйонні мечі… Душа заричала ізраненим звіром І серце […]
Мого кохання ніжна невагомість – Вона не тане в промені світанку… І щастя, подароване натомість, – То справжнє сонце, то не забаганка.
Імлою густо затягнуло небо, У темне царство повтікали зорі, Купався місяць де блищало плесо, А потім зникнув мов із ніччю в змові. Прийшло затемнення враз стало тихо, Містичне дійство загадкове нині, Відтак за кожним прослідкує пильно, Почуйте ж імпульси душі незримі. Дощі зберуться у потужну зливу, Слізьми омиють помарнілу землю, […]
. . СВІЖИЙ БОРЩ . .Сиділа ото якось світла русява дівчинка за столом і зосереджено, каліграфічним почерком виводила букви і склади у зошиті. Бо ж учителька дала завдання малим школярам – виробляти гарний почерк. […]
На кухні віддаюсь розмовам, І слухаю її неспинно, Ця бджілка з золотим волоссям, Готує й гомонить грайливо. Комусь здається все занадто, Не мають міри балакучі, Про мене ж тиша ненормально, Скажу, це нібито байдужість. Кохаєш і відтак сприймаєш, Тож ваду як дарунок завше, Ти в захваті, немовби майстер, Наніс на […]
” Світ.” Надобраніч світ… Солодкий та гіркий Мов та отрута, Що стискає серце Дивлячись в люстерце. Надобраніч світ… Прекрасний та безжальний Мов грім- стріла Летить над ворогами, І сніг розтанув під ногами. Надобраніч світ… П’янкий та ароматний Немов вино Що льється через край Мій милий… Ніч настала… Засинай. Анна G.
Щоб жити у цім світі день за днями Прокинутися вранці, коли ніч не спав І працювати днями та тижнями Коли у дома в тебе й так багато справ. У кожного в житті своя причина Причина щоб вставати, зранку йти Можливо ця причина є людина, А можливо щоб її знайти. У […]
Згадав запізно, все ж мене, Впустивши у барвисті сни, Тому всередині пече, Не бачить ця душа весни. Чому, ти не прийшов тоді, Якщо палало почуття? За обрій, як туман вночі, Кохання лине в небуття… Час втрачено, скажу тепер, Своя історія життя, Натхнення є, пиши шедевр, Коли у запалі вона…
Давайте будемо ми жити чесно Не для сусідів і не для чужих людей, Не для світу якому це не інтересно, І не для осуджуючих очей. Давайте будем чесні ми до себе До наших страхів, почуттів, обід, У молитві, що підіймається до неба Й до болі, що лишила в серці слід. […]
Шепочи мені тихо про щастя та мрії. Обіцяй, що усе я, усе я зумію, Обіцяй, що для мене ти зможеш усе. І коли я почую, коли я повірю, І коли полюблю без усякої міри, Тільки щастя нам завтрашній день принесе.
Я шёл по берегу витой реки, За мною слово шло, за ним и дело. Соизмеряя мысли и шаги Я размышлял, как все мне надоело. Река бежала, путая свой след, Мой взгляд устал, не успевал за нею. Сказало слово – вовсе дела нет, Но дело поступило поумнее. Нашло случайно […]
Коли прокинемось з тобою на світанку,Зварю смачненьку й ароматну нашу каву,З чудовим ранком привітаю і в горнятку,Мов сонце ніжне заіскрить напій відразу. Любов’ю щедро заряджу на день прийдешній,Хвилинку кожну відчувати будеш завше,Тож дотик звісно мій невидимий, таємний,Він поряд, ніби укриває тихо ангел… Летіти хочеш ти додому, де так тепло,На острів […]
Гулі-гулі-гулі-лі, сидить янгол у гіллі, сидів янгол і чекав, а Господь благословляв. Бо – дитина у сіні, гулі-гулі-гулі-лі, сюди, янголи, летіть і Дитя благословіть. Ідуть швидко пастухи, женуть стада немалі, бо їм зірка возвістила: Матір Божа народила. Їдуть швидко три царі, до святої до сім’ї, несуть царі […]
З безмежною щедрістю доля, Неждано дарує кохання, Й промінчиком ніжного сонця, Нам душу теплом зігріває. Метелики пурхають дивно, Та з квітки на квітку злітають, П’янкий аромат так незвично, Серпанком голубить із Раю. Нас бачили ангели звідти, І знали, зустрінемо щастя, Веселка стелила доріжки, Як сходила зіронька рання.
Дорогою ішов втомлений ангел. Він тихо плакав серце із жалю. Не зміг ніяк він назбирати добрих діл, Щоб ними помолитись за людей Творцю. Холодний погляд, у очах, зневіри, Ненависть і амбіції, дешевий фарс, Слова колючі такі, неначе рапіри. Бачив погорду, фаресейство діл, Дешевих блазнів званих королями, В муках пророка й […]
” Поклянись. Поцілуй. Обійми” Поклянись. Поцілуй. Обійми… Ці 3три слова занадто гарячі. Хай не буде між нами війни, Я за все почуттями віддячу. Поклянися… що будеш зі мною, Розкажи про кохання, між нами. На край світу піду за тобою, Поцілуй… Обійми… руками. Обпікаючись, лечу до тебе, Як метелик, на світло […]